(Рубрика «Точка зору»)
10 серпня апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті дав телефоном 5-хвилинне інтерв’ю радіо «Ватикан». Це інтерв’ю опубліковане на італомовній інтернет-сторінці радіо в розділі «Топ-теми» під назвою «В Україні тривають бойові дії. Нунцій: гуманітана ситуація складна». На жаль, воно поки що відсутнє на україномовній сторінці сайту. Розмова була присвячена ситуації в Україні. Архієпископ розповів, зокрема, про погіршення гуманітарної ситуації в зоні бойових дій, про ініціативу Святійшого отця щодо збірки допомоги для України, про найбільш вразливі категорії населення, про труднощі з доставкою гумдопомоги, через наявність мін та бойові дії. Попри доволі об’єктивний опис ситуації щодо гуманітарних проблем, дуже несподіваними для мене стали два моменти.
Перший, можливо, стратегічно менш важливий, але все таки дискусійний. Окрім допомоги населенню на підконтрольній Україні території, Ватикан допомагатиме і жителям територій, які контролюють угруповання «ДНР» та «ЛНР».
Ось як про це говорить апостольський нунцій, відповідаючи на запитання про труднощі у доставці гуманітарної допомоги благодійними організаціями: «Це дуже важко. Територія, яка перебуває під українським контролем, має відносно легшу доступність, але в частині так званої «сірої зони», тобто тієї, що межує з демаркаційною лінією, і особливо в зоні, яка перебуває під контролем «влади де-факто» (сепаратистів) – це значно важче, також через те, що змінилася грошова одиниця. Також там діє дуже суворий механізм щодо визнання організацій, що мають дозвіл на доступ та розподіл (гуманітарної допомоги). В цій зоні є особливо великі труднощі і для нас: нам вдається якось запрограмувати надання допомоги, яка повинна розпочатися в серпні, лише через сприяння ООН».
Звичайно, можна зрозуміти християнське бажання Апостольської столиці надати допомогу всім, хто її потребує. Адже частина цивільного населення, що проживає на тимчасово окупованій території, просто не мала матеріальної змоги виїхати. Тому питання непросте. Але з огляду на тотальний контроль терористів над усією допомогою, що надходить, чи не буде це лише підгодовуванням бойовиків і своєрідною легітимізацією їх в очах населення і світу? Терористи будуть супроводжувати розподіл допомоги і використовуватимуть її для власного піару. З іншого боку, відповідальність за окуповані території несе окупант. То чи варто допомагати окупантам? Не останнім є той факт, що внесок у збірку папи на допомогу Україні зробили також і українські діаспори Європи та інших країн. Як тепер їм пояснити, що допомога, придбана в тому числі і за їх пожертви, буде роздаватися за участі захарченків, плотницьких та інших бандитів?
Другим і, можливо, найважливішим моментом, є політичне бачення ситуації в Україні послом Ватикану. Відповідаючи на запитання журналістки про те, що конфлікт в Україні став приспаним, про нього майже перестали говорити світові медіа і що, можливо, гуманітарна місія папи дещо покращить ситуацію, архієпископ Гуджеротті відповів так : «Звичайно, акція, яку хотів зробити Святий отець є, насамперед, гуманітарною акцією, і люди є дуже чутливими до цієї ініціативи папи, який також зробив велику персональну пожертву. І мушу сказати, що і Європа долучилася щедрою пожертвою. Без сумніву, відбулося збільшення уваги до цієї зони. Слід також сказати, що з політичних причин не є модно говорити про Україну, тому що це земля, яка погіршила, (поглибила) скажімо, існуючі труднощі в стосунках між США і Європою, з одного боку, та Росією, з іншого, поставивши шах обидвом сторонам. Отож, говорити про неї (Україну) – це так, як говорити про власні невдачі. Не думаю, що це мовчання є цілком спонтанне, в тому сенсі, що Україна, яка цілком очевидно оберталася в сфері Російської Федерації, вирішила також, безсумнівно, через тиск Заходу , повернутися у бік Європи і США. Був феномен Майдану, сталося де-факто відділення від Росії з усіма негативними наслідками, з економічної точки зору. Проте, з іншого боку, з різних причин, які довго пояснювати, Захід не посів місця Росії, щоб зробити доступним (кращим) тут життя місцевого населення. Через це, Україна програла на всіх фронтах. Один приклад, який дає уявлення (про ситуацію). Заробітна платня, яка була перед Майданом 100 тепер становить 25 вартості. Отже, до проблеми війни додаються зростання бідності населення в усій Україні. І є ризик, якщо ситуація не розблокується, може початися війна між бідними».
Отже, на думку посла Ватикану, власне, Україна, її народ, який скинув Януковича і повернувся в бік Європи, тим самим погіршив відносини між Заходом і Росією, спричинивши міжнародну кризу, а зовсім не Росія, яка напала на Україну, анексувала Крим і через своїх найманців та місцевих бойовиків веде військові дії на окупованій частині Донбасу, щоденно збільшуючи кількість жертв? Апостольський нунцій дійсно переконаний, що зміна влади відбулася, безсумнівно, під тиском Заходу, а не з волі українського народу? Він вважає, що порвавши з Росією і так не зблизившись з Європою, Україна програла на всіх фронтах? Жодного слова про російську агресію, анексію Криму і окупацію частини Донбасу.
На жаль, ця риторика представника Апостольської столиці в Україні нагадує тези кремлівської пропаганди: «Майдан організував Захід», «Україна – зона інтересів Росії», «київська хунта» погіршила відносини Російської Федерації і Заходу», «Україна програла і не має майбутнього».
Слова архієпископа Гуджеротті вступають у контраст з висловами його попередника, апостольського нунція в Україні Архиєпископа Томаса Галліксона, котрий неодноразово заявляв, що анексія Криму була виразним порушенням міжнародного права і що Російська Федерація повинна зупинити проходження бойовиків та зброї у Донбас, справедливо називав Росію «зовнішнім агресором». Коли теперішній посол Ватикану говорить сухо про те, що «відбувся феномен Майдану», про «тиск Заходу», то його попередник щиро захоплювався Євромайданом та називав його «історичним моментом» та «визначальною годиною у житті народу». У своєму блозі архієпископ Галліксон, зокрема, писав: «Якщо хочете, Євромайдан утілює те, що сьогодні болить світові, при цьому неухильно осяюючи світлом і надією людське прагнення гідності та права на самовизначення. Ми стоїмо поряд із усіма цими чоловіками і жінками доброї волі та молимося за їхню націю, за її єдність і розвиток».
Коли теперішній нунцій знаходить пояснення мовчанню в медіа щодо України, то його попередник закликав світ допомагати Україні та не вірити кремлівській пропаганді.
Виникає запитання: апостольський нунцій в Україні висловлює приватну думку, чи все таки це офіційна позиція Ватикану, яка так змінилася протягом останнього часу? Оскільки це інтерв’ю опубліковане на сайті радіо «Ватикан» різними мовами, то якщо це особиста думка, було б доцільно це пояснити у тому ж ЗМІ на різних мовах. Адже радіо «Ватикан» є дуже авторитетним джерелом інформації, і мільйони його читачів і слухачів у всьому світі отримали необ’єктивну інформацію про Україну з вуст високої посадової особи Святого Престолу. Деякими «друзями України» вже використовуються слова нунція. Так, наприклад, польською мовою стаття вийшла у скороченому варіанті під маніпулятивно зміненою назвою «Нунцій в Києві: Україна програла на всіх фронтах» де міститься лише хвилинна цитата про політичну оцінку.
Якщо ж слова архієпископа відображають офіційну позицію Ватикану, то ситуація набагато складніша...
Мені залишається лише вірити в те, що Апостольська столиця не змінила своєї позиції і залишається другом України. Українське МЗС може це перевірити, запитавши безпосередньо в нунціатурі. В будь-якому випадку є очевидною необхідність посилення двосторонніх зв’язків між Україною та Ватиканом. Апостольська столиця є дуже впливовим гравцем на геополітичній шахівниці і Україна не може цього ігнорувати.
P.S. Коли стаття вже була готова до друку, з’явився повний переклад інтерв’ю, поданий Апостольською нунціатурою в Україні.
Олесь Городецький – громадський активіст, голова Християнського товариства українців в Італії, координатор оргкомітету «Євромайдан Рим»
У тексті збережено орфографію автора
Думки, викладені у рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
