Депутат Верховної Ради України від партії «Батьківщина» Надія Савченко, яка оголосила голодування, зробила кілька нових гучних програмних заяв і тим самим, як відзначають у Києві, достроково відкрила осінній політичний сезон у країні.
Надія Савченко продовжує голодування на знак протесту проти бездіяльності влади у звільненні українських військовополонених, які утримуються в Росії і на Донбасі. Багато користувачів соціальних мереж, політиків та експертів називають голодування Савченко марним, покликаним лише привернути до неї увагу.
Голодування Савченко, як вважає директор київського Центру суспільних відносин Євген Магда, матиме негативні наслідки не тільки для неї особисто, а й для України, адже таким чином девальвується символ українського опору: «Коли політик оголошує голодування в столиці своєї країни, то це має зовсім інший ефект, порівняно з тим, коли той же політик оголошував голодування, перебуваючи у російській в'язниці. І якщо Савченко цього не розуміє, то мені її шкода».
У Facebook сестра Надії Віра Савченко написала: «якщо для багатьох незламна Надія в російському полоні була Жанною д'Арк, то зараз, в Україні, у неї летить каміння. Летить від своїх».
Жорстка критика почала лунати у бік депутата Верховної Ради після прес-конференції 2 серпня в Києві, на якій Надія Савченко не тільки оголосила про голодування, а й запропонувала переписати Конституцію, зробивши президента символічною фігурою, а Україну фактично федеративною державою. Савченко також звинуватила очільника держави Петра Порошенка в гальмуванні процесу обміну полоненими і в ігноруванні проблем українських військових у зоні конфлікту на Донбасі. При цьому депутат знову заявила про готовність відправитися на контрольовані сепаратистами території на сході України для переговорів з їхніми лідерами про долю полонених.
Найбільшу критику викликали слова Надії про те, що українці на «Майдані і «Антимайдані» стояли за одні ідеали й цінності». Тільки за одну цю заяву, переконаний лідер Радикальної партії Олег Ляшко, Савченко слід позбавити звання Героя України, депутатського мандату й відкликати з делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Євген Магда продовжує: «Усі заяви Надії Савченко на останній прес-конференції викликають, м'яко кажучи, сумніви. А заява щодо ідеалів Майдану і «Антимайдані» – це з досить відомої кремлівської методички. У ній говориться, що «ми – один народ», що у нас на території Донбасу йде «громадянська війна» і Росія ні причому. Вкидаючи через Надію Савченко ці заяви в український інформаційний простір, люди, які опосередковано, не прямо, стоять за її спиною, думаю, поспішають реалізувати сценарій дестабілізації в Україні».
Представники «Народного фронту» екс-прем'єра Арсенія Яценюка заявляють, що Савченко «вимовляє всі політичні вимоги, висунуті до України Кремлем: «прямі переговори «з російськими маріонетками», «вибачення» Києва перед «донбаськими терористами», нова Конституція з автономією регіонів і парламентською республікою». Ці ж ініціативи, наголошують представники парламентської коаліції, звучать і з уст кума Володимира Путіна, лідера руху «Української вибір» Віктора Медведчука.
Радикальні опозиціонери у Верховній Раді припускають, що Надія Савченко могла домовитися з Кремлем про свою свободу в обмін на виконання висунутих російською владою умов. З цією версією не зовсім згоден політолог Євген Магда: «Думаю, що Савченко звільнили не за умовами Кремля, а завдяки міжнародному тиску і зусиллям української влади. Інша справа, що Москва розуміла, що Савченко потрібно звільнити, тому скористалася ситуацією в своїх цілях. Росіяни в цьому плані люди абсолютно не дурні, вони розуміли, що Савченко стала символом боротьби України проти Росії, символом опору. У червні Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження, згідно з яким Савченко має найвищий рейтинг довіри серед усіх українських політиків. І, очевидно, ще в період її перебування в російській в'язниці їй створили таку інформаційну картинку, таке інформаційне поле, яке в Україні проходить під хештегом #зрада, що «все у нас погано, погано, погано». І коли Савченко повернулася, вона стала це доносити українцям зі властивою їй розкутістю. Це розумний план Росії, але я не думаю, що він досягне своєї мети. Савченко зараз для «Батьківщини» стала валізою без ручки. Фактично вона тягне рейтинг партії, яка поки залишається однією з найпопулярніших в країні, на дно. Але справа в тому, що заяви Савченко, дійсно, з одного боку, суперечливі й критикуються в експертному журналістському середовищі, але з іншого – знаходять свого слухача серед обивателів».
Мета цих заяв – дестабілізація, підвищення своїх особистих політичних рейтингів і очікування якихось змін: або дострокових виборів, або зміни формату нинішньої парламентської коаліціїДмитро Раїмов
Деякі члени опозиційної «Батьківщини», від якої Савченко стала депутатом Верховної Ради, на найближчому засіданні політради партії мають намір дати оцінку останнім висловлюванням своєї колеги, що йдуть урозріз з офіційною позицією. Політтехнолог Дмитро Раїмов називає цю ініціативу «Батьківщини» спектаклем і каже, що Савченко, зробивши низку гучних заяв, виступила рупором свого партійного лідера Юлії Тимошенко, яка зацікавлена в дострокових парламентських виборах і максимальному послабленні президентських повноважень: «Савченко своїми заявами завдала удар перш за все по президенту Порошенку. Вона згадувала на прес-конференції його дітей, які не перебувають у полоні на Донбасі, і про російський бізнес Порошенка. Цілком ймовірно, що Юлія Тимошенко за допомогою Надії Савченко розхитує політичну ситуацію для того, щоб схилити суспільство до рішення про дострокові перевибори Ради. Але відповідне рішення може ухвалити тільки голова держави, і я дуже сумніваюся, що він піде на цей ризикований крок. Тому, швидше за все, мета цих заяв – дестабілізація, підвищення своїх особистих політичних рейтингів і очікування якихось змін: або дострокових виборів, або зміни формату нинішньої парламентської коаліції».
За словами Дмитра Раїмова, Юлія Тимошенко поступово втрачає надію зайняти посаду президента на наступних виборах. Занадто високий рейтинг недовіри не перекриває зростаючий рейтинг її політичної сили. Тому Тимошенко націлена на дострокові перевибори до Ради, де вона може отримати більшість, ймовірно, разом з «Опозиційним блоком», і на зміну Конституції із закріпленням у ній парламентської форми правління. У цьому випадку вся повнота влади буде в руках прем'єр-міністра і голови парламенту – і одна з цих посад цілком під силу для Тимошенко.
Плани Савченко не пов'язані з «Батьківщиною», що вона має намір стати самостійним політикомВадим Карасьов
На відміну від Дмитра Раїмова, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає Савченко самостійним політиком, не виключає, що вона готується створити «партію миру», і каже, що своїми останніми заявами парламентарій достроково відкрила в Україні осінній політичний сезон: «Важливі навіть не її заяви, а сам факт, акт, жест голодування і самої прес-конференції, яка відбулася не без політичного і морального пафосу. Це свідчить, що плани Савченко не пов'язані з «Батьківщиною», що вона має намір стати самостійним політиком. Можливо, під час підготовки до дострокових парламентських виборів буде створюватися «партія Надії Савченко», з тим щоб у новій Раді у неї була своя фракція. Що стосується стосунків Савченко і Тимошенко: з одного боку, Юлія Володимирівна дистанціюється від Савченко, оскільки будь-яке її помилкове слово рикошетом б'є і по Тимошенко, або стає елементом гри проти неї. Але з іншого боку, якщо Савченко буде домагатися дострокових виборів, то це збігається з інтересами «Батьківщини», «Опозиційного блоку» та інших гравців, які чекають відкриття вікна можливостей для дострокових парламентських виборів. До речі, якщо Савченко вдасться сформувати свою фракцію в парламенті, то тоді можна співпрацювати в самій Верховній Раді, можна створювати союзи, вести партнерську гру. Мені здається, що це найбільш прийнятний варіант для тієї ж Тимошенко, якщо Савченко і далі буде отримувати не тільки оплески схвалення, але й критику з боку опонентів, недоброзичливців, яких у неї з кожною новою заявою стає все більше. Стає більше, до речі, і її прихильників. А зростання числа недоброзичливців, опонентів, конкурентів і навіть ворогів – свідчення того, що людина стає політиком, а не просто героєм і символом».
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
