Народний депутат Надія Савченко, яка напередодні оголосила нове голодування, каже, що це не заважає їй застосовувати свої політичні можливості, зокрема в боротьбі за звільнення полонених на Донбасі. В інтерв’ю Радіо Свобода у середу Савченко заявила, що їй, як нікому з «мінських» переговорників ця тема «болить», тож вона б хотіла отримати від учасників процесу зі звільнення бранців інформацію як зрушити з місця процес, який нині загальмував. Про свою участь каже: робить все від неї залежне, а результатом голодування хотіла б бачити у підсумку обмін полонених за формулою «всіх на всіх».
– Ви чули, мабуть, репліки про критику Вашого рішення про голодування? Ви вже його розпочали, вважаєте, що цим досягнете більшого, ніж скажімо, використовуючи свої депутатські можливості?
– Так. Курю, п’ю воду – голодовку розпочала. Друге – мені це голодування не заважає застосовувати свої політичні можливості. Третє – у нас немає в Україні сильної армії і чесних чиновників, тому сподіватися народу на що-небудь не доводиться. У нас народ – це армія, народ – це влада, що вже треба усвідомити, зрозуміти і брати вирішення всіх справ у свої руки.
– В контексті мінських домовленостей, Ви вважаєте теж немає «чесних чиновників», які можуть цей процес просувати?
– У нас взагалі немає чесних чиновників. За 25 років, мені здається, це довели. Вже люди сумніваються і звикли сумніватися у всьому. Я ще вчора була чесною, а сьогодні я вже найбільш нечесний депутат, тому давайте зробимо так: якщо хочете результату, робіть його своїми руками.
– Сьогодні відбудеться зустріч Контактної групи в Мінську, де одне з ключових питань – обмін заручниками. Ви заявляли, що мінський процес, зокрема в цій частині – неефективний. Яка ж тоді альтернатива?
Це питання «болить» мені, як нікому з тих «мінських» чиновників, тому що тільки я була заручником і тому я знаю про що говорю
– Це питання «болить» мені, як нікому з тих «мінських» чиновників, тому що тільки я була заручником і тому я знаю про що говорю. Ви кажете, що це питання стало на першу сходинку мінських домовленостей. Я просто хочу, щоб 8 серпня (анонсована Савченко акція матерів українських заручників біля Адміністрації президента – ред.). прийшли всі і подивилися на тих матерів і на тих полонених, які були звільнені. Вони вам розкажуть, як все було раніше, скільки людей обміняли не через мінські домовленості, як це відбувалося і що сталося, коли цей процес політизували, і коли цей процес взяв під свій контроль президент України. Скільки після того було обміняно? Якщо один переговорник обмінював до 700 людей, то зараз по мінському процесу, Ірина Геращенко (уповноважена президента з мирного врегулювання ситуації на Донбасі – ред.) сказала, що за рік було обміняно 70 людей. Є різниця? – є. Це тільки один перемовник вимінював по 700 людей. Я також запрошу цих перемовників, якщо вони погодяться виступити, аби всі почули як це робилося, як необхідно робити і продовжувати. Тому що ми завжди вміємо в Україні втратити всі свої добрі шанси своєю нерішучістю, двоякою позицією і постійним політичним вилянням, а потім говорити: «Нам же не дають, це не ми гальмуємо». Насправді, нас дурять.
– Експерти кажуть, що Кремль за допомогою заручників намагається просувати питання амністії, змін до Конституції. Чи можливе зараз примирення з окупованим Донбасом, про яке ви заявляли і як розвиватиметься ситуація, коли Київ наполягатиме на одному, а проросійські сепаратисти на іншому?
– Для початку, не треба було давати Кремлю приводу думати, що він має право диктувати Україні Конституцію – це перше й основне. Кажу – в нас уміють проґавити шанси: це, як легше було Крим не віддати, ніж його зараз повернути. Повинні бути рішучі політики із сильною волею. Друге: зрозумівши, що є політичні ниточки для смикання, вони користуються обміном заручників.
Політично Кремль буде смикати за ниточки своїх ляльок, мовляв, «то будемо, то не будемо віддавати». Так само сепаратисти можуть почати погрожувати розстрілювати заручників, вимагаючи амністії чи ще чогось
Але, якщо пам’ятаєте, в мінських домовленостях було прописано: припинення вогню, відведення техніки на безпечну відстань для гарантування безпеки в регіоні, обмін «всіх на всіх» полонених, а потім вже йшлося про якісь там вибори. Тому я вважаю, що ми не досягли основного: не зберегли життя людей, які досі під загрозою, щохвилини – бути вбитими. Політично Кремль буде смикати за ниточки своїх ляльок, мовляв, «то будемо, то не будемо віддавати». Так само вони (сепаратисти – ред.) можуть почати погрожувати розстрілювати заручників, вимагаючи амністії чи ще чогось. Але не йшлося про обмін заручників на амністію, йшлося про обмін «всіх на всіх».
– Раніше Ви казали, що треба домовлятися будь з ким, лиш би звільнити бранців. Якщо з ваших слів, все залежить від «відмашки Кремля», то чи є взагалі з ким у Донецьку та Луганську домовлятися?
В Донецьку і Луганську живуть наші українці. Вони так само слухають наше радіо, дивляться телебачення, читають інтернет. Вони не байдужі до своєї долі, вони розуміють, що війна, яку спровокувала Росія і там веде – нічого доброго їм не дала. Вони вже говорять, що «краще було б, як було»
– Давайте повернемося до того, що в Донецьку і Луганську живуть наші українці. Вони так само слухають наше радіо, дивляться телебачення, читають інтернет. Вони не байдужі до своєї долі, вони розуміють, що війна, яку спровокувала Росія і там веде – нічого доброго їм не дала. Вони вже говорять, що «краще було б, як було». Тому щодо Кремля, я вважаю, переговори – це рівень президентів домовлятися між собою. Але, коли я чую заяви від СБУ, що президент контролює особисто обмін військовими заручниками на Донбасі, то в мене таке враження – це якраз не те, що я говорила. Коли я пропонувала говорити з Захарченком, Плотницьким, то казала, що можу з ними говорити я, з ними може говорити ще якась людина доброї волі, але не президент. Це не рівень президента опускатися, як він сам говорить, до незрозумілих терористів, сепаратистів. Але, якщо президент сказав про контроль, отже, поставив себе на рівень, що він може говорити з Захарченком і Плотницьким так, як наче б то вони – «президенти». Тому, або він вибирає, що не говорить з терористами, або контролює цей процес.
– Пані Савченко, Ви сказали, що будете голодувати доти, доки не побачите результат. Якого результату очікуєте?
Результат буде, навіть незалежно від того буду я голодувати чи ні. Я просто роблю все можливе, усе, що можу від себе зробити
– Звичайно, в перспективі, я очікую результат обміну «всіх на всіх». Я вважаю, що обмін в такому форматі все ж таки буде, про нього йтиметься і його будуть намагатися здійснити. Думаю, результат буде, навіть незалежно від того буду я голодувати чи ні. Я просто роблю все можливе, усе, що можу від себе зробити. Вважаю, якби кожен зробив усе від нього залежне, то результат був би набагато раніше.
