Американське періодичне видання The Washington Post пише про вбивство у Києві журналіста Павла Шеремета. Шановане швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung пише про приватизацію Одеського припортового заводу. Німецький часопис Frankfurter Allgemeine пише про українську збірну з кінного спорту на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро, зачіпаючи моменти, пов'язані з олігархом Олександром Онищенком та фактом того, що в українській команді, власне, немає українців.
Американський часопис The Washington Post опублікував статтю «В Україні вбили відомого журналіста вибухівкою, закладеною вавтомобіль». Видання пише, що це вбивство у центрі Києва сколихнуло журналістську громаду в Україні, яка зміцнювалась у часи жахливого вбивства засновника сайту «Українська правда» Георгія Гонгадзе 16 років тому. З посиланням на представників «Української правди» американська газета повідомляє, що авто, в яке заклали бомбу, належало головному редактору Олені Притулі. Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ України, заявив, що вибуховий пристрій був прикріплений до днища автомобіля. За словами Шкіряка, той пристрій був або бомбою уповільненої дії, або мав дистанційне управління. Цей вибуховий пристрій, як пише часопис, за попередніми даними, був потужністю від 400 до 600 грам у тротиловому еквіваленті.
Далі американське видання повідомляє, що керівник Національної поліції України Хатія Деканоїдзе оголосила, що особисто очолить слідство у цій справі. Деканоїдзе додала, що слідча група нині розглядає всі можливі версії та причини вбивства Шеремета, а розслідування цього злочину є справою честі для київської поліції. Далі американська газета повідомляє, що друзі Шеремета, а також члени його родини, як і головний редактор «Української правди» Олена Притула напередодні говорили, що за ними стежать. Президент України Петро Порошенко висловив свої співчуття друзям і родині Павла Шеремета і дав доручення правоохоронним органам сформувати оперативну групу, до якої мають долучити кращих слідчих, експертів, а також представників ФБР.
The Washington Post зазначає, що 44-річний білоруський журналіст ще попередньо дошкуляв своїми журналістськими розслідуваннями представникам влади Білорусі та Росії, тому й перебрався до України, де, за його словами, було менше перешкод для незалежної журналістики. Через тотальний контроль владою засобів масової інформації у Білорусі, Шеремет заснував сайт «Білоруський партизан», який став головним незалежним новинним ресурсом Білорусі. Американський часопис пише, що висловлення скорботи щодо вбивства Шеремета надходять з України, Білорусі та Росії. Павла Шеремета називають першопрохідцем журналістських розслідувань. Організація з безпеки і співробітництва у Європі, тим часом, засудила вбивство журналіста і закликала українську владу провести детальне розслідування і притягти винних у вбивстві Павла Шеремета до відповідальності.
«В Україні вбили відомого журналіста вибухівкою, закладеною в автомобіль»
Найповажніший часопис Швейцарії Neue Zurcher Zeitung друкує статтю «Фальстарт київської приватизації». У підзаголовку додається, що українська влада не знайшла зацікавлених своїм найважливішим приватизаційним проектом. Цей проект міг би стати денаціоналізацією величезного значення для всієї країни. Видання пише, що ця приватизація була лакмусовим папірцем, аби визначити чи цей важливий процес таки зрушить з місця. Продаж Одеського припортового заводу, як пише газета, зазнав невдачі. До крайнього терміну – в понеділок не було отримано жодної заявки на приватизацію цього підприємства. Відтак, як пише газета, планований на наступний тиждень аукціон було скасовано. Швейцарське видання зазначає, що для приватизаційних планів українського уряду це є доволі болісним ударом. Після тривалих політичних баталій уряд у Києві вирішив приватизувати цього року 450 державних підприємств.
Швейцарський часопис додає, що Одеський припортовий завод став флагманським проектом процесу приватизації в Україні. Це підприємство мало б бути продано у прозорий спосіб закордонному інвестору, при цьому газета зазначає, що інвесторів з Росії не враховували. Отож шанси, бодай на папері, були доволі гарними, бо ж існував певний інтерес з боку американських та європейських інвесторів. Цей завод, як пояснює видання, є одним з найбільших виробників аміаку та карбаміду (добрива) в Україні. Одеське підприємство у великій мірі займається експортом, тому стратегічне розташування його у чорноморському портовому місті Одеса має неабияке значення. Цюрихський часопис пише, що стартова ціна на Одеський портовий завод була, на думку видання, зависокою, беручи до уваги факт того, що економічне життя в Україні потерпає від поганого інвестиційного клімату і великої законодавчої невизначеності. З іншого боку, часопис пише про підозри у існуванні корупційних схем на заводі, а також тут відчувається певний вплив олігархів. Зокрема, згадуються Коломойський та Фірташ.
Neue Zurcher Zeitung пише, що, окрім глибоких реформ урядування та бізнесу, приватизація є надзвичайно важливим моментом для України після двох десятиліть економічних негараздів. Часопис висуває 3 причини, чому приватизація в Україні відіграє центральну роль. По-перше, державні компанії коштують державі та платникам податків мільярди доларів щороку. По-друге, державні підприємства є ціллю корупційних схем та зловживань. А приватизація має стати важливим кроком для викорінення корупції в Україні. І по-третє, як підсумовує швейцарське видання, приватизація впливає на модернізацію української економіки. Саме закордонні інвестори мають достатньо ресурсів і досвіду, щоб модернізувати цілі галузі української економіки.
«Київ хотів би приватизовувати і денаціоналізовувати. Але ці об’єкти нікого не цікавлять»
Німецька газета Frankfurter Allgemeine публікує статтю «Чотири вершники для України». У матеріалі зазначається, що команда Онищенка з кінного спорту, хоча український олігарх нині має серйозні проблеми, братиме участь під прапором України у Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро. Водночас часопис додає, що у цій команді, власне, не буде жодного українця. Німецьке видання пише, що, можливо, хтось може запитати, чи випадково Україна не має інших проблем, що відправляє чотирьох вершників до Бразилії? Так, відповідає часопис, Україна має нині багато клопоту, але разом з тим на Олімпіаді у Ріо таки буде українська команда з кінного спорту, хай навіть члени цієї команди не мають нічого спільного з Україною, окрім тризуба на їхніх сідлах. Бо ж українці не є частиною цієї української команди легіонерів.
Німецьке видання пояснює, що олімпійську збірну України з кінного спорту у Ріо представлятимуть двоє німців – Рене Теббель та Ульріх Кірхгоф, а також бразилець Кассіо Ріветті та угорць Ференц Центермай. Газета додає, що єдиним українцем у команді був сам Олександр Романович Онищенко, український олігарх, який паралельно є ще й президентом Української федерації кінного спорту. Проте, як зазначалося, Онищенко нині переживає не найкращі часи і його Верховна Рада позбавила депутатського імунітету, а сам ентузіаст кінного спорту проходить у справі про корупцію і зловживання. Через це всі його рахунки заморожені, і він залишив Україну. Впродовж 10 років, як пише газета, команда Онищенка була одним з головних покупців коней у всьому кінному спорті. А самі коні разом з вершниками, які виступали за Україну, завжди виходили до фінальних частин найпрестижніших змагань.
Отож, як зазначає Frankfurter Allgemeine, чотири українські легіонери кінного спорту можуть почуватися дещо занедбаними за нинішніх обставин, пов'язаних з Онищенком. Однак їхня участь у олімпійських змаганнях у Ріо у жодному разі не стоїть під знаком запитання. Крім того, до підготовки був залучений німець на ім'я Пауль Шокемюлле. Мова йде про триразового чемпіона Європи і бізнесмена від спорту. Шокемюлле купив в Онищенка 44 коня, серед яких є справжні зірки кінного спорту. Українець, як пише видання, свого часу витратив багато мільйонів на тих коней. Шокемюлле, у свою чергу, забезпечив, щоб чотири члени української команди на конях Онищенка таки виступили на Олімпіаді у Ріо. Членам української команди навіть було запропоновано виступати на їхніх улюблених конях. І всі члени команди – два німці, бразилець і угорець мають українські паспорти, а їхні коні, принаймні, ще не повністю перейшли у німецьке володіння, українська команда цілком легітимно братиме участь у кінному турнірі на Олімпіаді у Ріо.
«Чотири вершники для України»
