Розслідування вбивства відомого журналіста Павла Шеремета президент України Петро Порошенко назвав справою честі для себе й керівництва правоохоронних органів країни. Притягнути винних до відповідальності вимагають представники впливових міжнародних організацій та єврочиновники. Колеги загиблого вже порівняли вбивство Шеремета зі смертю Георгія Гонгадзе і називають його спробою залякування українських журналістів. Зважаючи на суспільний резонанс, експерти зазначають, що справа Шеремета стане справжнім іспитом для української правоохоронної системи й може призвести до політичних спекуляцій та дестабілізації в країні.
Вибух автомобіля Subaru XV, в якому був Павло Шеремет, пролунав у центрі столиці й прокотився ехом по всій Україні, вийшовши далеко за її межі. Уже ввечері 20 липня кілька сотень людей на майдані Незалежності в Києві прийшли вшанувати пам’ять Павла Шеремета. Кияни несли квіти на місце загибелі журналіста на розі вулиць Хмельницього та Франка.
Резонанс через смерть білоруського, російського, а в останні роки й українського журналіста змусив оперативно реагувати і перших осіб держави. Президент скликав нараду з очільниками правоохоронних відомств. Впливові міжнародні правозахисні й журналістські організації, такі як «Репортери без кордонів», «Міжнародна федерація журналістів», Human Rights Watch, Amnesty International в один голос заявили про необхідність ретельного й прозорого розслідування.
Висловлювались з приводу смерті журналіста як високопосадовці в Європі, так і впливові росіяни. Зокрема, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що вбивство «російського громадянина і журналіста в Україні – це привід для серйозного занепокоєння в Кремлі».
У вбивстві Шеремета вбачають спробу залякування журналістів.
Наразі правоохоронці розглядають чотири основні версії причин убивства журналіста: професійна діяльність, особисті мотиви, так званий «російський слід»( йдеться про спробу дестабілізувати ситуацію в країні) та замах на Олену Притулу. Саме за кермом автомобіля, що належав керівникові інтернет-видання «Українська правда» і був убитий журналіст.
У виданні, де працював Шеремет, вважають, що причину його смерті варто шукати саме в професійній діяльності Павла. Більше того, колеги по цеху припускають, що підрив машини з медійником є актом залякування, спрямованим на журналістів у країні загалом. Схожі думки висловили представники «Репортерів без кордонів», які вважають, що смерть 20 липня в Києві може призвести до посилення самоцензури в Україні. Однак медіа-експерт і голова громадської організації «Телекритика» Наталія Лігачова переконана, що трагедія матиме для медіа-спільноти зворотній ефект.
Журналісти мають зрозуміти, що ми усі в одному човні. Повинні професійно виконувати свої обов’язки, а це – говорити людям правду про все, що відбувається в Україні і навколоНаталія Лігачова
«Такі зухвалі вбивства навпаки приводять до підвищення солідарності журналістів, до ще активніших дій проти цензури в тому числі. Зараз ця жахлива смерть має нас об’єнати. Журналісти мають зрозуміти, що ми всі в одному човні. Повинні професійно виконувати свої обов’язки, а це – говорити людям правду про все, що відбувається в Україні і навколо», – переконана Лігачова.
«Це буде високотехнологічна і добре підготовлена акція» – Ягун про можливі нові провокації
Під час зустрічі з президентом керівники силових відомств в один голос повідомили, що не можна відкидати також версію, за якою причиною вбивства Шеремета є спроба дестабілізації в країні. З цього приводу президент зазначив, що не виключає «закордонних інтересів» у смерті журналіста. Про так званий «російський слід» говорили і керівники Генеральної прокуратури, і СБУ.
У будь-якому разі шукати цей слід або його відсутність українським правоохоронцям будуть допомагати фахівці з ФБР та консультативна місія ЄС з реформи сектору цивільної безпеки. Тим часом генпрокурор Юрій Луценко вже заговорив про необхідність підвищення заходів безпеки в столиці під час масових заходів. Поки що не йдеться про заборону, а лише про встановлення рамок металошукачів. Голова Служби безпеки України Василь Грицак теж припустив, що загибель журналіста – частина плану з дестабілізації в країні.
Не виключаю, що це так само будуть або вибухи, або використання снайпера. Саме таким показовим методом – мовляв, ми можемо дістати, організувати. Щоб було зрозуміло, що це зроблено потужною організацієюВіктор Ягун
Колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Ягун у коментарі Радіо Свобода заявив, що розділяє версію щодо спроби створити в Україні зону нестабільності. Відтак, невдовзі варто чекати нових провокацій, оскільки одна смерть, навіть відомого журналіста, не допоможе реалізувати такий задум, – переконаний Ягун.
«Я це говорю з 90-відсотковою впевненістю. Не виключаю, що це так само будуть або вибухи, або використання снайпера. Саме таким показовим методом – мовляв, ми можемо дістати, організувати. Щоб було зрозуміло, що це зроблено потужною організацією. Я думаю, що це буде якась високотехнологічна і добре підготовлена акція», – сказав Ягун.
Не очікую якихось кардинальних політичних наслідків – Фесенко
Подібне резонансне умисне вбивство журналіста в Україні відбулось ще 15 років тому. Тоді, 17 вересня 2000 року був убитий Георгій Гонгадзе. Тепер ці два випадки порівнюють, зокрема й через те, що Гонгадзе був засновником «Української правди», де до останнього часу працював і Шеремет. Однак, вважає політолог Володимир Фесенко, в 2016 році не варто очікувати таких відчутних політичних наслідків і суспільних потрясінь через убивство журналіста, як це було у випадку з Гонгадзе, коли невдовзі після його смерті розпочались масштабні акції протесту з вимогами відставки тодішнього президента Леоніда Кучми.
Павло Шеремет, пояснює експерт, не конфліктував зі владою і не займався журналістськими розслідуваннями, що могли б стати причиною вбивства.
Якщо б у нього був конфлікт з Порошенком чи Яценюком або Аваковим, тоді – так, відразу могло б з’явитись дуже багато спекуляцій. Тому я не очікую якихось кардинальних політичних наслідківВолодимир Фесенко
«Якщо б у нього був конфлікт з Порошенком чи Яценюком або Аваковим, тоді – так, відразу могло б з’явитись дуже багато спекуляцій. Тому я не очікую якихось кардинальних політичних наслідків, якщо у найближчому майбутньому не буде якихось подібних випадків. Але критика, безумовно, буде, у нас без цього ніяк не можна», – вважає політолог.
Від початку року Інститут масової інформації зафіксував 45 випадків перешкоджання журналістській діяльності в Україні, 23 випадки побиття і нападів на журналістів та 5 випадків цензури. До суду потрапили 11 справ, повідомила Радіо Свобода виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.
