Держсекретар Сполучених Штатів Джон Керрі провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав прискорити «мінський процес». Обговорили врегулювання конфлікту на Донбасі також канцлер Німеччини Ангела Меркель та російський прем’єр Дмитро Медведєв. Жодних політичних рішень чи домовленостей досягнуто не було. Утім навіть таке дипломатичне «переливання води» важливе, коментують експерти. Це свідчить, на їхню думку, про те, що Захід дуже хоче владнати конфлікт, а от Росія не поспішає діяти в цьому напрямку.
«Розмова минулої ночі була дуже прямолінійною та серйозною», – охарактеризував держсекретар США Джон Керрі свої переговори з російським президентом Володимиром Путіним. За тригодинну зустріч політики встигли обговорити конфлікти на Донбасі та у Сирії, тероризм у Європі.
«Також ми, безумовно, обговорювали Україну. І я дякую президенту Путіну за висловлені думки. Думаю, вони були конструктивними. І ми маємо «домашнє завдання», яке ще слід виконати. І є ймовірність, що ця розмова потягне за собою певний прогрес у майбутньому», – сказав Керрі.
У притаманній дипломатам манері Керрі радив «прискорити переговори», адже є «невирішені питання». Також додав, що «зусилля не можуть тривати безкінечно». Утім, які саме думки висловив у розмові Путін та яке «домашнє завдання» попереду (окрім вже крилатої фрази про «дотримання Мінських угод») – цього не озвучила ні американська, ні російська сторона.
А з підсумкових коментарів прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова складається враження, що головною темою все ж була Сирія, а не Донбас. Сторони обговорювали форми співпраці, однак про взаємодію військових не домовились.
Про переговори німецького канцлера Ангели Меркель та російського прем’єра Дмитра Медведєва відомо також небагато. Вони зустрілися на саміті «Європа–Азія» в Улан-Баторі та «обговорили ситуацію в Україні, необхідність обопільного виконання Мінських угод».
Захід намагається переконати Україну в необхідності виборів на Донбасі – Яременко
Відсутність рішень чи гучних заяв за підсумками переговорів ще не означає, що вони провалились. Насамперед, це свідчить, що є бажання врешті домовитись, каже експерт з питань безпеки з українського Центру імені Разумкова Олексій Мельник.
Конструктивному діалогу заважає те, що Росія сприймає Захід як ворога і плутається у причинно-наслідкових зв’язках. Тобто санкції за анексію Криму та певну політичну ізоляцію за агресію на Донбасі Кремль розцінює як агресію у свій бік, а не як дії у відповідь.
І невипадково, що тему Донбасу обговорюють у комплексі з Сирією, говорить експерт.
«Одна з цілей, яку намагався Путін досягнути втручанням у Сирію, – вийти з ізоляції. Тобто зіграти роль партнера Заходу, залучити його до антитерористичної коаліції – цього не вдалось», – каже Мельник.
Експерт радить не сприймати ці зустрічі як співробітництво, а саме як переговори для знаходження рішення у цих двох затяжних конфліктах.
На думку голови «Майдану закордонних справ» Богдана Яременка, з боку Заходу видно бажання припинити конфлікти, а от про Росію цього не скажеш. Тому поведінка Сполучених Штатів та Німеччини виглядає більш компромісною та гнучкою.
Зараз справа за тим, щоб переконати Росію припинити вогоньБогдан Яременко
«Навіть розуміючи дуже непопулярну в Україні ідею проведення виборів на Донбасі та відсутність підтримки щодо неї, Захід намагається переконати Україну, що можна досягти дії кількамісячного припинення вогню, і після того проводити вибори. І нібито українська влада на це згодна. І зараз справа за тим, щоб переконати Росію припинити вогонь», – каже він.
Робити прогнози щодо того, як далі розвиватимуться події щодо конфлікту на Донбасі складно – впливає надто багато чинників. Олексій Мельник припускає кілька сценаріїв. Найбільш ймовірно, що питання Донбасу залишатиметься у нинішньому вигляді – і не заморожений конфлікт, і не повномасштабна війна. Активні ж бойові дії можуть відновитись, якщо Володимиру Путіну стане вигідно знову ініціювати ескалацію, каже експерт. Не можна виключати також повного перемир'я, як це було у вересні минулого року, коли президент Росії готувався до Генеральної асамблеї ООН.
