Процес декомунізації на Чернігівщині просувається повільно та з відчутним спротивом певних соціальних груп. Значна частина жителів регіону – пенсіонери, для яких символи радянської доби цінні як згадка про минуле. Вони готові битися з комунальниками, яких відряджають для демонтажу радянських символів.
Бабусі та дідусі, а іноді й молоді люди, часто-густо відкрито виступають проти реалізації в регіоні закону про декомунізацію. Нещодавно кілька десятків мешканців одного зі спальних районів Чернігова не дозволили комунальним службам вивезти з місцевого Меморіалу Слави два бронзові барельєфи, присвячені встановленню більшовицької влади в Україні.
«Поставити пам’ятник – ніхто не знає як, а тільки рушити! І все рушимо, рушимо, рушимо! Тільки одне – вандалізм», – схвильовано говорить літня жінка із велосипедом.
«Будь ласка, поставте пам’ятники на місце. Поки ви не поставите, ми нікуди на підемо», – просить маленька дівчинка, яка сидить у тата на плечах.
«Моему батьку 84 роки. Він сьогодні просто плакав», – розповідає жінка середнього віку.
Боротьба за барельєфи
Зі сльозами та прокльонами кілька десятків чернігівців боронили від робітників комунального підприємства два барельєфи, присвячені жовтневій революції 1917-го року та встановленню радянської влади в Україні. Комунальники приїхали пізно увечері до Меморіалу Слави аби виконати Закон про декомунізацію.
Невиконання цих зобов’язань веде за собою наслідки. Ми – виконавціВіктор Пригара
«Є закон прийнятий, є зобов’язання, які спущені до нас на їх виконання і ми їх виконуємо. Невиконання цих зобов’язань веде за собою наслідки. Ми – виконавці», – говорить начальник комунального підприємства «Деснянське» Віктор Пригара.
Барельєфи – це лише частина цілого меморіального комплексу. Біля підніжжя Болдиних гір в історичному центрі Чернігова їх всього п’ять. Кожен зображує певний етап розвитку країни. Радянській добі присвячено одразу два. Саме їх і хотіли демонтувати комунальники.
Патріоти – «за» декомунізацію
Представники патріотично налаштованих громадських організацій Чернігова написали звернення до міської ради з вимогою таки виконати закон про декомунізацію. З цим проханням активісти звернулися до міського голови під час чергової сесії міської ради.
Ми просимо, вимагаємо зняття цих барельєфів і зберігання їх в музеїНаталія Воскресенська
«Ми просимо, вимагаємо зняття цих барельєфів і зберігання їх в музеї, передачу їх в музей. А на те місце – оголосити конкурс і зробити нові барельєфи, які прославляють саме славетні сторінки України», – говорить громадська активістка Наталія Воскресенська.
Тим часом міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявляє, що питання демонтажу радянських пам’ятників слід вирішувати не за нормами законодавства, а шляхом переговорів.
В такому форматі це буде схоже на те, як робили в свій час більшовикиВладислав Атрошенко
«Якщо ми зробимо це через обговорення, через переконання, через подання якоїсь альтернативи розумної, мені здається, що це буде класно для всіх сторін. Якщо ми зробимо це в силовому режимі – можна це робить тупо, «топорно», є закон – встав, зняв і так далі. Повірте мені, друзі, я до націоналістів звертаюсь – в такому форматі це, дійсно, буде схоже на те, як робили в свій час більшовики. І націоналізм, як рух – він втратить», – пояснює свою позицію Чернігівський міський голова.
Аби вирішити долю барельєфів врешті-решт зібрали засідання комісії з топоніміки. Туди запросили учасників конфлікту та відомих в місті істориків. Після тривалого спілкування згоди таки дійшли. Захисники барельєфів пообіцяли не заважати їхньому демонтажу, натомість вони отримали запевнення, що багатотонні бронзові символи радянської доби на продадуть як кольоровий метал.
