У Варшаві триває саміт Північноатлантичного альянсу за участі також лідерів країн-партнерів, у тому числі й України. Засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні відбудеться 9 липня. Президент США Барак Обама заявив у Варшаві, що НАТО підтримує Україну, і наголосив на важливості західних санкцій проти Росії через невиконання нею мінських угод. Про очікування України від саміту і про реформи у сфері безпеки і оборони Радіо Свобода розповіла віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
– Щоб б Україна хотіла отримати від саміту НАТО?
– Для нас надзвичайно важливо отримати подальшу політичну підтримку територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. Ми дуже розраховуємо, що це буде відображено в усіх документах саміту, а не лише у спільній декларації, яка має бути ухвалена за результатами комісії Україна-НАТО. Очевидно, ми розраховуємо, що буде підтверджено і схвалено комплексний пакет допомоги Україні від НАТО. Він є безпрецедентним і надзвичайно широким як для країни-партнера. Нам хотілося б також отримати підтвердження того, що двері НАТО залишаються відкритими, і щоколи країна буде готовою подати заявку, наприклад, на ПДЧ (план дій щодо членства в НАТО), цю заявку буде прийнято.
– Україна зараз заявку не подає але реформується?
– За два роки, що минули з часу Революції гідності і російської агресії, Україна пройшла дуже серйозний шлях у реформуванні сектору оборони і безпеки. Це не означає, що ми вже готові до заявки на членство чи на ПДЧ. Нажаль, під час правління президента Віктора Януковича було знищено весь потенціал співробітництва в НАТО, навіть інституційні напрацювання в різних міністерствах і Збройних силах. Вони були свідомо знищені. По усіх силових відомствах відбувалася надзвичайно велика кількість інфільтрацій людьми, які не були ані фахівцями, ані патріотами, ані навіть українськими громадянами.
– Але Україна не відмовляється від ідеї членства?
– Я вважаю, що це є наша стратегічна ціль. В усіх документах, зокрема, в основах нашої зовнішньої і внутрішньої політики, після обрання нового парламенту було записано, що Україна прагне набуття стандартів НАТО. Очевидно набуття стандартів, як на мене, передбачає послідовну політику після цього, отже стратегічним завданням є членство в альянсі.
– Як впливає російська агресія на симпатії українців щодо НАТО? За останніми опитуваннями 78% українців на референдумі, якби такий був, проголосували б за членство.
– Я думаю, що на даний момент це достатньо емоційна підтримка. Це пошук захисту від безпосередньої агресії, із якою Україна зіткнулася. Не думаю, що є повноцінне розуміння в українському суспільстві, що таке НАТО. Йдеться ж не лише про суто військовий, а про військово-політичний альянс. Йдеться про величезну кількість нових можливостей, про зміни у середині суспільства і держави відповідно до принципів і правил, які діють в країнах-членах альянсу. Їх недостатньо проговорили в українському суспільстві і ми бачимо для себе завдання зокрема відновити програму інформування про НАТО і пояснити українцям, що таке Альянс насправді.
– Тобто зараз це лише питання пошуку захисту?
– Я думаю, що саме так це зараз сприймається, що наші громадяни бачать можливість безпекової парасольки, яка б могла розповсюдитися на Україну. Нам потрібно, щоб це бажання, щоб це усвідомлювання було б набагато глибшим і більш системним, аніж воно є на даний момент.
– Який сигнал щодо вирішення конфлікту на Донбасі очікує Україна на саміті?
– Безперечно, це буде питанням обговорення на комісії Україна-НАТО, на рівні глав держав. На жаль ситуація на сході не є оптимістичною. Щодня ми отримуємо від 40 до 80 обстрілів з боку російських фактично військових, які розміщені на території окупованого Донбасу. Тільки за червень пораненими і вбитими ми втратили 150 наших бійців. Це надзвичайно велика цифра і жахлива статистика. Це не кажучи вже про заходи, які не відбуваються, хоча є давня домовленість в рамках Мінських угод. Наприклад, до цього часу спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не отримала повного доступу до окупованої території, не кажучи вже про доступ до кордону. І ми бачимо як чиняться перешкоди. На все це накладаються додаткові зараз торгові санкції і обмеження, які ввела Росія проти України. Поки що я не бачу жодних сигналів з російського боку щодо готовності виконувати базові умови для продовження дієвого діалогу. Але будемо працювати.
