Сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка днями завершилася в Тбілісі, ухвалила резолюцію «Про порушення прав людини і основних свобод у Криму і порушення прав кримськотатарського населення». Значна частина кримських татар переслідується підконтрольною Росії владою анексованого півострова за участь в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Росія – одна з небагатьох країн у світі, де «Хізб ут-Тахрір» визнана «терористичною організацією» і заборонена. Хто вони насправді, члени «Ісламської партії визволення»? Чого домагаються і за що їх переслідують? З учасниками руху і їхніми родичами зустрівся спеціальний кореспондент Російської редакції Радіо Свобода.
Найбільша справа проти кримських мусульман – звинувачення в участі в ісламській організації «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» («Ісламська партія звільнення» – ред.), забороненій Верховним судом Росії ще в 2003 році. У цій справі на півострові зараз проходить 14 осіб, судовий процес щодо чотирьох вже відбувається в Північно-Кавказькому військовому окружному суді в російському Ростові-на-Дону, слідство щодо решти ще не завершене. Усім їм висунуті звинувачення за статтею 205.5 Кримінального кодексу Росії. Тим, хто звинувачується у створенні осередку організації, загрожує від 15 до 20 років позбавлення волі, іншим ймовірним учасникам – до 10 років. Якщо затримання продовжаться, а місцеві адвокати в цьому не сумніваються, вже після набуття чинності «антитерористичних поправок Ярової» термін збільшиться до 20 років.
«Закон зворотної сили не має, судити їх будуть за тими нормами, які були актуальні на момент затримання і висунення звинувачень», – висловив упевненість адвокат Еміль Курбедінов. Він захищає одразу кілька фігурантів «справи «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», а також журналіста Миколу Семену, обвинуваченого в сепаратизмі, який перебуває зараз під підпискою про невиїзд.
Утопія «Хізб ут-Тахрір»
«Ісламська партія звільнення» з'явилася в 1953 році. Заснував організацію шаріатський суддя Такіуддін ан-Набхані, що ратує за «чистий іслам». У більшості країн світу організація діє цілком легально, терористичною визнана в Росії, переслідується в низці республік Середньої Азії, Туреччини, Пакистані. У США визнана «організацією, яка сприяє поширенню ідей ісламського фундаменталізму і радикалізму», але не заборонена, в Німеччині переслідується за антисемітські погляди. Рішення Німеччини було оскаржене в Європейському суді з прав людини, але безуспішно: суд хоча і не знайшов ознак тероризму в діяльності «Хізб ут-Тахрір», але визнав, що її цілі суперечать цінностям Європейської конвенції про права людини. Такими цілями є поширення ісламського способу життя і організація Халіфату, при цьому заперечуються будь-які насильницькі методи.
«Конвеєр» для кримських мусульман
У справі про членство в «Хізб ут-Тахрір» проходить зараз 14 осіб, що живуть в окупованому Росією українському Криму. До весни 2014 року вони не відчували тиску силовиків, в Україні організація діє цілком вільно. Російське законодавство змінило їхній статус з «радикальних мусульман» на «терористів».
Затримання почалися наприкінці січня 2015 року, коли оперативники ФСБ Росії влаштували обшуки одночасно в двох будинках в селах Орлине біля Севастополя і в сусідньому Штормовому. У квітні силовики знову прийшли в Орлине і затримали ще одного чоловіка. Це «севастопольську групу», яку 1 червня розпочали судити в Північно-Кавказькому військовому окружному суді Ростова. Решта десять осіб чекають закінчення слідства, яке триватиме, щонайменше, до осені.
Наступні затримання відбулися в Ялті в лютому і в квітні 2016 року. Всього 11 лютого було затримано 12 осіб по всьому Криму, але вісьмох відпустили. Обшук відбувся, серед іншого, в будинку кримського правозахисника, члена Кримської контактної групи з прав людини Еміра-Усейна Куку, якого силовики затримали за тим же обвинуваченням – членство в «терористичній організації». Справа шести осіб «ялтинської групи», мабуть, буде розглядатися ростовським судом окремо.
Нарешті останніми у справі «Хізб ут-Тахрір» затримали чотирьох жителів Бахчисараю в травні 2016 року. Їм висунули ве традиційні звинувачення, слідство тільки почалося, всі четверо перебувають у Сімферопольському СІЗО. Одного з останніх затриманих, бізнесмена Енвера Мамутова, утримують в одиночній камері. Його вважають організатором групи – за це Мамутову загрожує від 20 років в'язниці до довічного ув'язнення. Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов і Рустем Абільтаров сидять в загальних камерах.
Ми всі боїмося, що ці затримання продовжаться. Я боюся, що за чоловіком моїм прийдуть. Ми взагалі не розуміємо логіки – за ким приходять, а за ким ні. Будь-якого мусульманина в Криму, виходить, можна звинуватити в екстремізміЛеніє Назарбекова
«Ми всі боїмося, що ці затримання продовжаться, – каже сестра Рефата Алімова Леніє Назарбекова. – Я боюся, що за чоловіком моїм прийдуть. Ми взагалі не розуміємо логіки – за ким приходять, а за ким ні. Будь-якого мусульманина в Криму, виходить, можна звинуватити в екстремізмі».
Адвокат Еміль Курбедінов, який захищає відразу декількох обвинувачених у справі «Хізб ут-Тахрір», вважає, що затримання кримських мусульман продовжаться. Він називає цю справу «конвеєром». Правозахисники і адвокати побоюються, що після набуття чинності заборони Меджлісу кримськотатарського народу у Росії з'явиться ще одна велика справа із обвинуваченнями в екстремізмі з невідомою кількістю фігурантів.
Українські політв'язні, які «можуть втекти»
Крім «севастопольської групи», яку судять в Ростові, слідство щодо решти фігурантів справи триває. Всім їм продовжили термін перебування під вартою, незважаючи на прохання захисту змінити запобіжний захід на домашній арешт. 6 липня Київський районний суд Сімферополя розглядав клопотання слідчого відділу управління ФСБ Росії щодо Криму про продовження слідства до жовтня відразу щодо всієї «бахчисарайської четвірки».
Як зізнаються адвокати, після першого допиту з ними не проводили жодних слідчих дій, але слідчий ФСБ Сергій Махнов, який просив залишити їх в СІЗО до осені, стверджував, що обвинувачені можуть покинути Крим, а слідству потрібно провести низку експертиз. У всіх затриманих два паспорти – російський, який знаходиться в матеріалах справи, і український, який адвокати запропонували теж вилучити, щоб правоохоронні органи були впевнені, що обвинувачені не зможуть покинути півострів легально.
«Співробітники ФСБ лякали мене ще до затримання»
Оскаржувати рішення суду марно. Це розуміють адвокати, самі обвинувачені та родичі. За кілька днів до засідання в Київському райсуді, в Верховному суді окупованого Криму розглядалася апеляція на точно таке ж рішення щодо Рефата Алімова і Арсена Джеппарова з «ялтинської групи». Відео- та фотозйомку на цьому процесі заборонили «через відсутність доцільності». «Я – громадянин Російської Федерації, зареєстрований в Ялті, живу з батьками. Слідчі органи не назвали жодного доказу необхідності продовження слідства, жодної реальної можливості втекти», – переконував суд Алімов. «Мої предки жили на цій землі, мої батьки, і я не збираюся нікуди тікати. Співробітники ФСБ лякали мене ще до затримання, я міг би поїхати, але продовжив жити тут і працювати», – повторював Джеппаров.
«На мій погляд, єдине розумне пояснення, всім цим продовженням, що у слідства немає доказів провини і вони тиснуть, щоб отримати зізнання», – припустив адвокат Еміль Курбедінов.
Дуа біля кожного будинку
Кримські мусульмани в абсолютній більшості розглядають судові переслідування і саму «справу «Хізб ут-Тахрір» як тиск за релігійною ознакою. Якщо врахувати складності взаємин російської влади і кримських татар, то додається ще і національний фактор. «Чому вони так наш народ не люблять? – запитує на суді, ні до кого не звертаючись, мати Джеппарова. – Знову репресії. Очі опускають, нічого не говорять. Все життя жили з татарами, а тепер татари погані. Залякали так, що залишилося тільки рот скотчем заклеїти».
Відповіддю на судове переслідування стало фактичне об'єднання мусульман, серед яких є і не прихильники «Хізб ут-Тахрір». Однією зі своєрідних форм протесту стали «дуа» – масові моління за долю політв'язнів, які мусульмани проводять біля будинків кожного із затриманих. У Бахчисараї на такі молебні збиралося до 150 чоловік. На дуа завжди багато поліції і співробітників в штатському, найчастіше вони сидять в машинах і знімають те, що відбувається на камеру. Іноді перед проведенням дуа сім'ям, які організовують моління, силовики приносять попередження про неприпустимість порушення законодавства про масові заходи. У відповідь мусульмани дивуються, що молебні фактично прирівняні до мітингів.
«Сумно дивитися на становище мусульман в Криму, але радує згуртованість, яка починає проявлятися все більше», – ділиться адвокат Еміль Курбедінов. Родичі затриманих мусульман створили неформальну організацію «Кримська солідарність», яка допомагає залишилися без чоловіків сім'ям, збирає дітей в школу і організовує дуа, пише звернення в «офіційні органи». Кожної останньої неділі місяця члени «Солідарності» збираються, щоб з'ясувати, які потреби є у сімей «неправедно ув'язнених».
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
