Варшава – У день відкриття саміту НАТО у Варшаві генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що двері до НАТО для Грузії та України залишаються відчиненими, але підкреслив різницю між Грузією та Україною. Якщо закавказька держава подала заявку на членство в НАТО, то Україна цього не зробила, натомість намагаючись зосередиться на реформі Збройних сил і цілого оборонного сектору. Столтенберґ також підкреслив, що жодна країна не матиме права вето на питання членства Грузії чи України в НАТО.
Зранку 8 липня господар саміту – президент Польщі Анджей Дуда, а також генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ виступили на зустрічі експертів з питань безпеки та міжнародних відносин – вона відбувається прямо на Національному стадіоні у Варшаві, де, власне, відбувається й сам саміт.
Єнса Столберґа запитали після виступу, чи залишається в силі рішення Бухарестського саміту 2008 року, який в Декларації проголосив, що одного дня Україна та Грузія будуть членами НАТО, але так і не дав тоді обом країнам Плану дій щодо членства (ПДЧ).
«Двері до НАТО залишаються відчиненими. Ось чому ми переходимо від союзу 28 членів до 29-ти (з приєднанням Чорногорії – ред.)... Основоположний принцип не змінився: кожна країна має право обирати власний шлях, включно з безпековими механізмами, частиною яких вона хоче бути. І це стосується Грузії, України й інших країн», – сказав Столтенберґ.
Вирішувати, буде Грузія, Україна чи будь-яка інша європейська країна в НАТО, будуть ці країни та 28 союзників. І ніхто інший не має права вето на цей процесЄнс Столтенберґ
«І я кажу це для того, що вирішувати, буде Грузія, Україна чи будь-яка інша європейська країна в НАТО, будуть ці країни та 28 союзників. І ніхто інший не має права вето на цей процес. Це фундаментальний принцип», – наголосив генеральний секретар НАТО – Альянсу, який ведучий конференції експертів назвав «найпотужнішим військовим союзом у світі всіх часів».
Ми мусимо сказати, що готові прийняти тих, хто буде відповідати критеріямАнджей Дуда
Президент Дуда, зі свого боку, також наголосив, що Альянс повинен тримати двері відкритими. «І ми мусимо сказати, що готові прийняти тих, хто буде відповідати критеріям», – сказав польський лідер, згадавши Україну, Грузію, а також Молдову.
Грузія
Столтенберґ окремо зупинився на Грузії та Україні – саме в такому порядку. Щодо Грузії, то він сказав, що ця країна подала заявку на членство в НАТО.
«Ми працюємо з нею і допомагаємо модернізувати її Збройні сили і реформувати їх для відповідності стандартам НАТО. Ми надали на останньому саміті (в Уельсі у 2014 році – ред.) значний пакет допомоги Грузії, і з того часу працюємо над втіленням цього пакету допомоги. Ми відкрили навчальний центр в Грузії. Ми вітаємо прогрес, якого досягла Грузія, і ми й надалі підтримуватимемо Грузію», – сказав Столтенберґ.
Україна
Ситуація з Україною є дещо відмінною від грузинської, підкреслив керівник НАТО.
Підтримка України збільшиться після цього самітуЄнс Столтенберґ
«Україна є в іншій ситуації. Вона оголосила, що почекає із заявкою, допоки не просунеться далі в плані модернізації оборонного сектору. Ми підтримуємо Україну – політично підтримуємо, і надаємо практичну допомогу. І ця підтримка збільшиться після цього саміту», -– сказав Столтенберґ, промову якого зустріли оплесками представники експертного середовища країн НАТО та держав-партнерів альянсу.
Засідання Комісії Україна-НАТО відбудеться на найвищому рівні за участі лідерів всіх 28 країн НАТО та президента України Петра Порошенка 9 липня, у суботу, а засідання Комісії Грузія-НАТО відбудеться пізніше у п’ятницю на рівні міністрів закордонних справ.
