Київський сквер Небесної сотні визнали одним із шести найкращих публічних просторів Європи. Активісти створили сквер після подій на Майдані, розчистивши смітник у центрі міста. Це вперше український проект відзначили на міжнародному конкурсі урбаністики. Загалом в Україні громадський простір не надто розвинений, кажуть експерти. Головна проблема – зусиль лише активістів замало, і без співпраці з міською владою результату не буде.
В архітектурних колах Європи заговорили про Україну. Київський сквер Небесної сотні здобув у Барселоні спеціальну відзнаку на конкурсі «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір». Ще кілька років тому на місці скверу було занедбане звалище, прикрите від ока парканом. Місцеві жителі розчистили його, висадили рослини, зробили лавки, сцену та ігровий майданчик для дітей. І журі відзначили саме те, що сквер Небесної сотні зорієнтований на потреби людей і створений без масштабної фінансової підтримки та підтримки влади.
Ініціаторка цього проекту Женя Кулеба розповідає, що український проект вперше перемагає на цьому конкурсі. Разом із київським сквером аналогічну відзнаку отримало і місто Копенгаген, що відоме своїм розвиненим громадським простором.
Ніколи публічні простори міста Києва не досягали такого успіху. І самі члени журі сказали, що так далеко ще не заходили. Вони вивчали історію і Майдану, і країни через цей сквер Небесної сотніЖеня Кулеба
«Ніколи публічні простори міста Києва не досягали такого успіху. І самі члени журі сказали, що так далеко ще не заходили. Тобто для них Україна – це відкриття. І вони вивчали історію і Майдану, і країни через цей сквер Небесної сотні», – говорить Женя Кулеба.
Вручення нагород відбулось в іспанській метрополії у неділю, 4 липня. Утім, за два дні, що минули після оголошення переможців, міська влада Києва не привітала активістів, каже Кулеба. Радіо Свобода спробувало з’ясувати, чи знають у міській адміністрації про перемогу, але відповідь ще не надійшла.
За словами ініціаторки проекту, увага та підтримка з боку Київської міської адміністрації була б дуже доречною, адже судовий процес навколо території скверу триває.
Активісти вже тривалий час намагаються повернути землю державі. До того, яким чином власник придбав собі цю територію, говорить Кулеба, є багато питань. Зараз він не йде на переговори, тож процес затягується.
«Коли десь півроку тому у нас була зустріч із представниками власника, вони говорили, що хочуть будувати тут офісно-готельний центр, переносити портрет Сергія Нігояна», – розповідає Женя Кулеба.
Конкурс, який виграв сквер Небесної сотні, дійсно авторитетний, і тут є чому радіти, говорить Ігор Тищенко, аналітик центру CEDOS та експерт із урбаністики.Водночас це свідчить про те, що успішні ініціативи в Україні створюються силами волонтерів, а не міською владою, як це переважно відбувається за кордоном.
Ситуація з громадським простором в Україні залишає бажати кращого, каже експерт. Найактивніше зараз це розвивається у Львові, тому що багато активістів прийшли на роботу у міську владу, говорить Тищенко. Також львівська влада співпрацює із західними партнерами. З Києвом ситуація складніша, адже бізнес та влада часто мають спільні інтереси, що не дуже сприяють публічному простору.
Ситуація навколо Контрактової площі ілюструє ситуацію, каже експерт.
«Уже був і архітектурний конкурс про облаштування. І тим усе і завершилось. А зараз міська влада не може навіть вирішити, чи відбуватиметься проектування за тим конкурсом, який відбувся півтора року тому. Просто там переклали асфальт, ніяких покращень пішохідного простору, зручності для людей не відбулось», – каже Тищенко.
«Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» – одна із найавторитетніших у Європі. У такій же номінації, як і сквер Небесної сотні, перемогли публічні простори Лондона, Копенгагена, французького міста Аблен-Сен-Назер і бельгійського Моленбек-Сен-Жан. Конкурс проводиться один раз на два роки.
