В Україні розробляють нові державні стандарти для шкіл – МОН

Роксолана Мудрак

З 2018 року в Україні введуть нову методику викладання у школах. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич. Методика передбачає собою зниження теоретичного навантаження та засвоєння знань за технікою «питання-відповідь». Але як на практиці виглядатиме навчання в українських школах остаточно вирішать восени. Експерти в галузі освіти рекомендують врахувати не лише теоретичне навантаження в школах, а й необхідність забезпечення вчителів необхідними ресурсами.

Мати 9-річного Платона Ольга Доманська каже, що її дитина витрачала на виконання домашніх завдань, коли навчався у звичайній загально-освітній школі, від 3 до 6 годин. У дитини з’явився страх помилитись чи чогось не знати, що негативно вплинуло на його здоров’я, передовсім психологічне, каже вона.

«Самостійно дитина могла виконати не більше ніж 30% завдань. Платон пішов до школи у 7 років, вдало склав вступні тести, психолог підтвердила, що дитина до навчання готова. Втім домашня робота стала справжнім випробуванням для сина і для нашої сім’ї. Домашні завдання готували всі, включно з котом, але це був суцільний стрес для дитини і для нас. А син з веселого балакучого хлопчика перетворився на залякане створіння. Він так часто повторював «мене вчителька вб’є за цю помилку», що я врешті забрала його просто посеред чверті у приватну школу», – скаржиться мати.

Незабаром в українських школа викладатимуть по-іншому. Ніякого зубріння та мінімум теорії. Програму викладання «Філософії для дітей», якою користуються у 80 країнах світу презентував професор Gyeongsang National University Джінвана Парк (Південна Корея). Професор уже місяць проводить тренінги для українських вчителів. Методика полягає в обговоренні певних тем чи завдань та пошуку їх вирішення, а не у здобутті знань звичайним повторенням навчального матеріалу. Це відбувається завдяки винайденні світоглядних проблем в неочікуваних, парадоксальних ситуаціях через гру, гумор, метафори, цікаві предмети.

«Програма фокусується на розвитку критичного мислення. Школяр має шукати, що саме є проблемою та формувати власні підходи її вирішення. Ми маємо вчити дітей знаходити свої аргументи, казати, які з них слабкі та які сильні. З мого досвіду роботи в Україні, можу сказати, що вам вдасться реалізувати програму, адже вчителі мають досить хороший рівень викладання та готові до змін», – зауважив професор Парк.

Міністр освіти України Лілія Гриневич заявила, що ця методика стане основою викладання в українських школах. У серпні цього року міністерство оприлюднить саму концепцію реформації школи і обговорить її з вчителями, батьками та науковцями. Надалі проектом «Нова українська школа» будуть розроблені нові стандарти праці для початкової школи, які планують впровадити у 2018-2019 навчальному році.

«Ця «нова українська школа» буде відрізнятись від сьогоднішньої не лише тривалістю навчання, оскільки буде 12-річною, а й у способі викладання. Педагог має навчити думати. Так ми повертаємось до сократівського діалогу (метод пошуку істини за допомогою послідовних запитань-відповідей, діалог з перехопленням ініціативи – ред.). В нашій країні освіта залишилась в минулому з столітті, адже ми вбиваємо допитливість дитини. Навантаження теоретичними знаннями не дає належно засвоїти матеріал та зберегти цікавість до навчання. Так дитина втрачає цікавість до знань ще у початкових класах. Тому ми спостерігаємо своєрідну знаннєву кризу школи», – зазначила міністр.

Запропонована техніка викладання вже реалізовується в українській Малій академії наук. Методист Юлія Кравченко розповідає, що «Філософія для дітей» діє як окреме заняття раз у тиждень. На уроці діти сидять у колі, читають текст, ставлять до нього запитання, голосують, яке з них найцікавіше і дискутують, висловлюють власні думки.

«Я перейняла методику в Польщі. Там її впроваджують вже 25 років. Вчителі застосовують її у викладанні таких предметів, як математика, література... На базі молодшої школи у Великій Британії в 2015 році провели дослідження, які показали, що навіть одне таке заняття в тиждень покращує успішність учнів з інших предметів на 30%», – додає Кравченко.

Експерт з освітньої політики Роман Шиян каже, що реформа буде виправданою, лише за умов комплексної зміни як і у викладанні, так і у навчальній програмі.

«Впровадити 12-річну систему навчання намагались ще у 2000 році. Пізніше Табачник і його політична сила внесли зміни до закону і скасували це. Звичайно, 12-річна школа без змін до самої концепції немає змісту. Треба домовитись про нові підходи до навчання, створити навчальні програми, які б давали учням однакові шанси для подальшого вступу. Створення тієї ж трирічної багатопрофільної першої (початкової – ред.) школи дасть шанс учням вступити, до прикладу, у школу з поглибленим вивченням іноземної мови», – додає Шиян.

В міністерстві зауважили, що впровадження реформи передбачає додаткове навчання для понад 500 тисяч вчителів. Поки невідомо, які кошти передбачено на ці тренінги та семінари. Гриневич повідомила, що радитиметься з корейськими колегами і, можливо, випустять електронні лекції професора для українських вчителів. А поки до Форуму видавців видадуть 5 книг-перекладів. Зокрема, експерта з питань освіти, розвитку творчого мислення та інновацій державних та громадських організацій сера Кена Робінсона «Школа майбутнього». Ціна однієї коливатиметься від 70 до 100 гривень.

Міністерство вже переглядає навчальні програми початкової школи, щоб позбавити дітей від зайвої теоретичної інформації, що не відповідає їхнім віковим особливостям. До кінця грудня цього року має бути розроблене не тільки загальне бачення концепції «нової української школи», але й основи державних стандартів.