У Варшаві НАТО зміцнюватиме довіру до себе і шукатиме баланс – експерти

Брюссель – Максимальна безпека й гарантії за максимальної гнучкості та адаптації до новітніх загроз і викликів. Організація Північноатлантичного договору, тобто НАТО, готується до вирішального варшавського саміту на рівні керівників держав, куди запрошений і український президент, який винятково візьме участь у комісії Україна-ЄС на рівні лідерів країн НАТО. Безпекові питання й рішення, які там ухвалюватимуть, визначатимуть дії альянсу в нову епоху різкого зростання загрози з боку Росії, послаблення Євросоюзу на тлі Brexit, викликів міграційної кризи і тероризму.

Новітні часи принесли союзові НАТО та й всьому європейському континенту численні виклики й загрози. Терористичне угруповання «Ісламська держава» дестабілізує південні регіони, сіє страх перед тероризмом та провокує небачену донині міграцію. Тим часом на Сході Росія із застосуванням армії загарбує чужі території, «брязкає ядерною зброєю», провокує країни НАТО й розгорнула широку гібридну й дезінформаційну кампанію проти сусідів і Заходу.

Ухвалений на Уельському саміті два роки тому план дій у сфері готовності, союз НАТО вже цілком виконав, запевнив генеральний секретар Північноатлантичного союзу Єнс Столтенберґ. Нині, зазначив він, члени альянсу роблять наступні кроки, і це 8-9 липня буде продемонстровано у Варшаві.

«Варшавський саміт стане віхою в новому та більш вимогливому безпековому середовищі з загрозами та викликами, що грядуть зі Сходу та Півдня – заявив керівник Альянсу. – На Сході – через російську агресію проти України та її військове нарощування від Балтики і до Чорного моря. Ми домовимося щодо передової присутності наших військових у східній частині нашого альянсу. Це означає, що, скажімо, в Польщі буде більше військ НАТО: не для провокування, а для попередження конфлікту».

Пошуки балансу між викликами зі сходу і півдня

НАТО адаптується… НАТО підвищує свою готовність… НАТО гарантує – ці слова лунають у брюссельських аналітичних центрах, та в штаб-квартирі альянсу на кожній зустрічі чи міністрів оборони, чи дипломатів, чи лідерів держав-учасниць.

Джефрі Ларсен, аналітик та дослідник із Оборонного коледжу НАТО, базованого в Римі, каже, що у Варшаві мають знайти баланс між вимогами, з одного боку, західних і південних країн, а з іншого – східних держав-учасниць Північноатлантичного альянсу.

«Там шукатимуть відповідь на запитання, як збалансувати реагування альянсу на двох напрямках (щодо Росії та викликів з Півдня), – пояснив експерт. – Буде багато розмов щодо міграції та антитероризму, але й звертатиметься особливо увага на життєво важливі виклики на східному фронті. НАТО у Варшаві має зміцнити довіру до себе, як до потужної військової машини: і в очах наших держав-членів, і щодо наших партнерів, і відносно наших потенційних супротивників», – каже Ларсен.

Швидкість пересувань та фінансування національних армій

Загалом після завершення Холодної війни на саміті у Варшаві вперше мають продемонструвати докорінні перетворення в Північноатлантичному союзі. Насамперед, проаналізують досягнення в підвищенні готовності НАТО до загроз, згідно із планами, розробленими на минулій зустрічі лідерів держав альянсу в Уельсі. Сили реагування за останні два роки були збільшені втричі, в Балтійських країнах та Польщі «відгриміли» численні широкомасштабні маневри та навчання. Водночас, як пояснив Єнс Столтенберґ, за останні місяці було збільшено можливості для швидших та гнучкіших пересувань військ НАТО Європою. Адже, каже генсек, «для навчань у мирну добу і для підкріплення в момент кризи, саме час має вирішальне значення».

Окремим запитанням у Варшаві стоятимуть зусилля НАТО із підсилення стримування і оборони, які залежать від необхідних засобів і ресурсів. Для цього лідерів держав-учасниць закличуть виділяти ще більше коштів на потреби армії та безпеки. Керівництво НАТО вже засвідчило, що у 2015 році відбулося незначне зростання витрат на оборону серед європейських членів альянсу і Канади.

«Розрахунки вказують і на подальше зростання витрат на оборону в 2016 році», – зазначив генеральний секретар Столтенберґ, додаючи, що члени альянсу у виконанні своїх фінансових зобов’язань (а саме: виділяти 2 відсотки держбюджету на оборону й безпеку) повинні не втрачати моменту і досягти прогресу на саміті у Варшаві.

НАТО ухвалить комплексну підтримку України

Характерно, що до Варшави на зустріч лідерів держав-союзниць організації Північноатлантичного договору запрошений і президент України Петро Порошенко. З ним планують говорити, з одного боку, про активність Росії в підтримці бойовиків на сході України та військову присутність Росії у Криму, з іншого – про реформування Збройних сил та допомогу НАТО у цій справі. У Варшаві так само має бути підписаний комплексний план підтримки України, який за словами Столтенберґа, об’єднує в одне ціле весь спектр нашої допомоги.

Деякі деталі щодо основних напрямків, якими, відповідно до цього комплексного плану підтримки, надаватиметься допомога, повідомив міністр оборони України Степан Полторак.

«Це розвиток обороноздатності нашої країни, системи управління, зв’язку, автоматизація, логістика та стандартизація, військово-технічна співпраця, кіберзахист, медична реабілітація, протимінна безпека, стратегічні комунікації, протидія гібридним загрозам, а також стратегічна спроможність, – пояснив Полторак. – Звичайно, для нас дуже актуальна і дорадча допомога високого рівня. Ми рухаємось вперед, планування завершене, треба приступати до практичних кроків реформування, де дорадча допомога буде дуже доречною».

ЄС і Північноатлантичний союз поглиблюватимуть взаємини

Варшава також відкриє нову сторінку в співробітництві у сфері безпеки між НАТО і Євросоюзом, зауважує виконавчий директор брюссельського бюро Фонду Маршалла Ян Лессер. В альянсі все більше йдеться про необхідність вибудовувати довготермінову стратегію, адже виклики, з якими НАТО зіткнулася за останні два роки, там розглядають як такі, з якими швидко впоратися не вдасться.

«Якщо глянути на міжнародну арену – чи на Сході, чи на Півдні, – то гадаю, йдеться не просто про проблеми управління кризами, – каже Лессер. – З цими викликами нам слід буде працювати ще багато прийдешніх років. Це нова обставина: адже напруга відносин із Росією завершиться нескоро, можливо, вона стабілізується, але сумніваюся, що її вирішать. Водночас справді доброю новиною є те, що НАТО і ЄС тепер значно серйозніше ставляться до своєї співпраці. Про це свідчить навіть нова Глобальна стратегія (зовнішньої і безпекової політики ЄС), де несподівано багато говориться про НАТО».

Зауважимо, що у згаданій Глобальній стратегії зовнішньої те безпекової політики ЄС відносини з Росією називаються «стратегічним викликом». Тому НАТО і ЄС у Варшаві підпишуть документ щодо співробітництва у боротьбі з гібридними загрозами, які прихованими та нетрадиційними методами дестабілізують цілі держави й регіони.

Все робиться для стримування – радник НАТО

Одразу після уельського саміту Росія прискорила військову розбудову, збільшила раптові військові навчання та провокативні дії щодо низки держав альянсу, каже Джеймі Шеа, один із провідних фахівців НАТО із питань безпеки. Тож «центральні та східноєвропейські держави НАТО потребують додаткових гарантій. І головною темою наступного тижня у Варшаві буде розміщення 4 багатонаціональних батальйонів в Польщі та державах Балтійського регіону. Першим керуватиме США, другим і третім – Німеччина та Британія, а четвертий буде в компетенції кількох інших націй, які там задіяні.

«Це означає, що у нас буде максимум тренувань для максимальної кількості сил при максимальній гнучкості, – пояснює Джеймі Шеа. – Але в будь-який момент щонайменше половина країн НАТО буде висунута на передову лінію, і це має надіслати переконливий сигнал: напад на одного члена альянсу – не лише політичний, а й реальний, вважатиметься нападом на всіх. Тепер ми аналізуватимемо командну структуру, координацію дій, програму навчань, відносини міжнародних сил НАТО із місцевими арміями, в діях яких не повинно бути жодних прогалин. Але ще раз зауважу: все це робиться виключно із метою стримування».

Загалом варшавський саміт лідерів Північноатлантичного альянсу буде демонстрацією рішучості та згуртованості всієї трансатлантичної спільноти, додає Джеймі Шеа.

Британія має продовжити протистояти російській агресії

Про це ж зауважила у своєму аналітичному матеріалі й голова Фонду Маршала Карен Донфрід, яка вбачає у саміті НАТО у Варшаві нагоду для підтвердження того, що Brexit не зламав підвалин безпеки та оборони Заходу.

Вона пише, що, з одного боку, Велика Британія має продемонструвати, що вона буде продовжувати відігравати свою важливу роль на світовій арені. «Її енергійна участь у роботі саміту має засвідчити, що Велика Британія продовжуватиме протистояння російській агресії та іншим складним безпековим проблемам». А по-друге, липневий саміт НАТО має стати платформою для поглиблення зв’язків між альянсом і ЄС у сфері безпеки.

На думку Донфрід, «президент Обама і його європейські колеги повинні надихнути своїх громадян та допомогти їм усвідомити, що по своїй суті трансатлантична єдність виходить за межі ЄС і НАТО. Ці організації є ключовими засадами ліберального міжнародного порядку, що Північна Америка і об’єднана Європа мають важливу місію: підтримку демократії, відкритого суспільства, верховенства закону і вільної ринкової економіки».

На цю ж тему:

06.07.2016
Реформа української армії. «Ми нарешті будуємо ефективні Збройні сили» – Порошенко
Дві третини працівників Міністерства оборони провалили переатестацію – Бірюков далі