Рівне – Обшуки в людей, яких підозрюють в організації «бурштинової мафії» на Рівненщині, тривають. У Головному управлінні поліції та прокуратурі у Рівненській області відмовилися коментувати події щодо затримань 4 липня місцевих правоохоронців-високопосадовців. Прокурор області звільнений. А тим часом місцеве населення намагається прорахувати наступні кроки керівництва силових структур у «бурштиновій справі».
Поки прокурори і поліція оминають бурштинову тему, посилаючись на таємницю слідства, жителів Рівненщини цікавить, чи безпрецедентна за своїми масштабами спецоперація матиме продовження. Упродовж доби спецназівці не зачепили жодного бурштинокопача – обшуки і затримання проводили лише у підозрюваних в організації нелегального бурштинового бізнесу.
Правоохоронці проводили обшуки у голів Рокитнівської та Дубровицької РДА Миколи Кушніра та Сергія Киркевича, однак їх поки що лишили у спокої. Тим часом голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко повідомив, що знає прізвища усіх, кого затримали.
«Стосовно голів адміністрацій жодних звинувачень висунуто не було, затримань не проводилося, голови адміністрацій перебувають на робочому місцйі. Інші випадки мені не відомі. Є певні слідчо-оперативні дії й інформація, про яку я не можу розповідати. Але якщо ми говоримо про працівників адміністрацій – то таких затримань, або звинувачень, не було».
Олексій Муляренко вважає, що правоохоронці «розчищають» територію, щоб, коли ухвалять закон про бурштинодобування, його можна було без проблем втілювати. «Я ставлюся позитивно до цієї спецоперації. Про те, що в області діяло злочинне угруповання, я не знав», – сказав обласний керівник.
Тож і звільняти цих голів Олексій Муляренко не збирається.
А тим часом Радіо Свобода поспілкувалося з громадськими активістами, які свого часу намагалися посприяти правоохоронцям. Голова Рівненської правозахисної ліги Анатолій Солімчук розповів, що разом з іншими громадськими активістами ще понад рік тому намагався посприяти правоохоронцям в очищенні їхнього середовища від бурштинових корупціонерів. За його словами, він сподівався, що інформацію, отриману ним безпосередньо від поліщуків, оцінять. Але тоді – не склалося.
Протистояння загасили переговорами
Автомайданівець і журналіст Дмитро Леонтіюк стежив за перебігом «бурштинових» проблем від самісінького початку – із березня 2014 року, коли почали ламатися схеми бурштинового покровительства і бурштинового рабства. Колишні «хазяї» і «кришувальники» пішли, однак їхню нішу намагалися зайняти інші. Ця боротьба триває і нині.
(липень 2015 року)
Сьогодні на бурштиновий клондайк з’їжджаються охочі до легкої наживи нелегальні старателі не лише з України. На очах гинуть ліси, руйнується екосистема болотистого Полісся. Трапляється, що гинуть і люди.
Дмитро Леонтіюк розповів, що 4 липня під час проведення спецоперації у Дубровицькому районі таки виникли два осередки протистояння між правоохоронцями і копачами, і навіть прозвучали постріли, але обидві сторони зрозуміли, що цього дня краще розійтися споційко. Відтак спецназівці вилучили вісім помп, 400 кілограмів бурштину і не затримували «хуліганів». Селяни заспокоїлися.
Чи змінить поліщуків довгоочікуваний закон
До того, що Закон про бурштинове старательство буде ефективним, Леонтіюк ставиться скептично: «Ухвалять закон який-небудь, аби заспокоїти суспільне збурення, і в цьому законі буде закладена можливість красти. Тільки по-новому».
Натомість рівненський правознавець, фахівець із питань підприємництва Гліб Олійник оцінює спецоперацію, проведену силами міністерств і Генпрокуратури як надзвичайно вдалу. Але підкріплювати її, вважає юрист, потрібно не лише Законом про старательство.
Те правове регулювання, яке, сподіваюся, буде зроблене, дозволить ефективно видобувати бурштин, будуть створені робочі місця, де люди зможуть регулярно працюватиГліб Олійник
«Те правове регулювання, яке, сподіваюся, буде зроблене, дозволить ефективно видобувати бурштин, але це будуть в основному більш-менш великі компанії. Знову ж таки, будуть створені робочі місця, де люди зможуть регулярно працювати», – наголошує Гліб Олійник.
Він прогнозує, що справитися з проблемами «депресивного клондайку» допоможе адміністративно-територіальна реформа, яка так чи інакше надасть більше можливостей органам місцевого самоврядування та запровадить сильний інститут префекта.
Рівненське Полісся – лише лакмус. Новий економічний розвиток потрібен всій Україні, адже в останні роки багато регіонів стають депресивними, зауважує експерт.
