Що потрібно НАТО, щоб нівелювати наступальні озброєння Росії у Криму і Калінінграді

Швидко та ефективно змінюватися НАТО змушує зокрема новий вид війни, яку Росія розгорнула проти України.

«Дипломатична, інформаційна, військова та економічна атака – це новий тип війни, він покриває усі ці засоби. Ми спостерігали величезний дипломатичний тиск, аби дискредитувати Київ. Інтенсивну інформаційну кампанію, аби підірвати довіру до інституцій. І, звісно, сильну військову атаку – спершу в Криму, а потім на Донбасі. І врешті-решт – економічний тиск. І ми зрозуміли: ми маємо якось із цим розбиратися. І деякі наші нації краще підготовлені, ніж інші», – наголошує колишній командувач військ НАТО в Європі Філіп Брідлав.

Одна з ключових проблем альянсу, каже Філіп Брідлав – прогалини в розвідці. Найперше – втрата фокусу із Росії, з якою НАТО намагалося будувати партнерські відносини.

«Упродовж десяти-п’ятнадцяти років більшість наших націй не зводила очей з Близького Сходу, де ситуація становила для нас загрозу. Ми втратили фокус, – продовжує колишній очільник сил НАТО в Європі. – До того ж, ми ділимося розвідданими епізодично: коли ми в небезпеці – ділимося інформацією дуже добре, але коли відчуваємо себе у безпеці – припиняємо. І ці підйоми та падіння не дозволяють нам зрозуміти, що ж є нормою. Бо лише знаючи норму, ми можемо створити систему попередження».

Попереджений – значить озброєний. Експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень Ліза Соєр Семп Називає три сфери, в яких Росія має переваги.

«У Росії є переваги, які можуть створювати проблеми для США та союзників у Центральній та Східній Європі. Це в першу чергу так звані «зони закритого доступу». Друге – дії з використанням усіх родів військ. А також кібер- та електронна війна», – зазначила експерт.

Колишній командувач військ НАТО в Європі Філіп Брідлав окремо зупиняється на «зонах закритого доступу» – місцях, де росіяни концентрують системи протиповітряної оборони, ракетні комплекси та інші засоби, які не дозволяють противнику до них наблизитися.

«Потужності, які розташовані в Калінінграді та в Криму, безперечно, наступальні. У нас є засоби протидії, але у нас їх навіть близько недостатньо. Зараз ми майже повністю залежні від повітряних сил. Я гадаю, що нам треба набагато більше точних наземних установок великого радіусу дії, аби ми могли атакувати ці потужності», – заявив Філіп Брідлав.

Одночасно із цим, каже Брідлав, треба посилювати союзників у Європі. Нині НАТО планує розгорнути чотири бойові батальйони у Польщі і трьох країнах Балтії. Експерт з оборони Евелін Фаркас каже: війська на східноєвропейському фланзі мають бути на постійній основі.

«Я переконана, що наземні сили повинні бути постійними. Не можна очікувати, що ротація пройде чітко і гладко, що обладнання буде на місці і готове до використання. І варто зазначити: те, про що ми говоримо нині в альянсі, – це лише повернення на позиції, на яких ми були кілька років тому», – сказала Евелін Фаркас, експерт з оборони, колишній заступник міністра оборони США.

Уже сьогодні майбутній саміт у Варшаві називають історичним і очікують, що його результати відчутно вплинуть на стратегію альянсу на наступні роки.