Київ – Своє двадцятиріччя українська Конституція зустрічає у процесі реформування. Верховна Рада ухвалила зміни до Основного закону щодо правосуддя, зараз дискусії політиків точаться навколо децентралізації. А у Конституційній комісії говорять, що майже готова редакція ще одного розділу. Йдеться про права людини. Між тим, за даними соціологів, із текстом Основного закону ознайомилися менше половини громадян.
Головна проблема чинної Конституції – у тому, що вона не виконується, переконаний учасник обох конституційних процесів суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра. Зараз він входить до Конституційної комісії. На переконання юриста, значна частина змін, ухвалених і пропонованих, дійсно є кроком уперед для українського законодавства, однак сам процес їхнього ухвалення викликає у нього запитання. Йдеться, насамперед, про судову реформу – коли закон про судоустрій і статус суддів ухвалили до того, як внесли зміни до Конституції, а мало бути навпаки, каже Козюбра.
Натомість помічник Генерального секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович позитивно оцінив ці зміни і заявив, що вони сприятимуть незалежності судової системи та розподілу влади в Україні.
Як розповів Радіо Свобода Микола Козюбра, зараз робоча група з прав людини Конституційної комісії, куди він входить, підготувала проект змін до другого розділу основного закону – про права людини. За словами юриста, там в основному йдеться про додавання так званих «екологічних прав», уточнення вже існуючого переліку, зокрема, так званих «соціально-економічних прав», рівень забезпечення яких залежить від фінансових можливостей держави.
Потрібні нові підходи, які б, з одного боку, зберігали те, що у нас було позитивного, а з іншого боку – узгоджували ці положення із нашими і світовими нинішніми реаліямиМикола Козюбра
«Не можуть дійсно забезпечити сьогодні безоплатну медичну допомогу, чи безоплатну освіту всім без винятку, тим більше, якщо говорити про вищу освіту. Тут потрібні нові підходи, які б, з одного боку, зберігали те, що у нас було, принаймні, у попередні роки позитивного, а з іншого боку – узгоджували ці положення із нашими і світовими нинішніми реаліями», – сказав Козюбра.
Як зазначав в інтерв’ю «Голосу України» заступник голови Конституційної комісії Володимир Буткевич, серед пропозицій щодо освіти було зробити обов’язковою не всю загальну середню освіту, а дев’ять класів.
Микола Козюбра, однак, каже, що це ще буде обговорюватись, тому що у проекті фігурує поняття «середня освіта».
Конституційна комісія пропонує радикальну ревізію розділу щодо прав людини, і це правильно, бо зараз частина з них декларується, але не виконується, каже Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини.
Тривають також дискусії, чи повинно у людини бути право на зброю, за прикладом того, як це є у Сполучених ШтатахТетяна Печончик
«Тривають також дискусії, чи повинно у людини бути право на зброю, за прикладом того, як це є у Сполучених Штатах. І є люди, які кажуть, що після того, як у нас почався збройний конфлікт, багато зброї і так є у населення. Тривають також дискусії щодо того, як прописати у Конституції право на шлюб і захист від дискримінації для різних груп, включаючи ЛГБТІ-спільноту, – розповідає правозахисниця. – Тобто багато нових питань стоїть на порядку денному, і хочеться сподіватися, що процес внесення змін до цього розділу збере більше зацікавлених сторін для обговорення, тому що той процес, який відбувся із частиною правосуддя, був більш закритим».
Не можна робити поступки за рахунок цінностей – Василенко
Ще один член Конституційної комісії, юрист-міжнародник і дипломат Володимир Василенко, який входить до робочої групи комісії щодо децентралізації, особливе занепокоєння, у свою чергу, висловлює щодо пункту про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. На його думку, ці зміни підривають принцип унітарності, який в українській Конституції є основоположним, і визнавши легітимність тамтешньої теперішньої влади, Україна фактично закриє очі на порушення прав людини, які там допускаються.
«З моєї точки зору, компроміс тут неможливий, – каже Василенко. – Не можна робити поступки за рахунок цінностей і за рахунок тих принципів, що гарантують національну безпеку і суверенітет України».
Спікер парламенту Андрій Парубій називає децентралізацію одним з ключових моментів конституційної реформи, і пропонує вилучити пункт щодо особливого статусу із проекту змін до Конституції, бо не бачить перспектив підтримки цієї ініціативи у Верховній Раді, а натомість врегулювати це питання на рівні відповідного закону. Про це він днями заявив в інтерв’ю каналу «Рада».
Тим часом, у парламенті не виключають ухвалення закону про вибори на Донбасі вже до середини липня.
Зміна політичних облич не є зміною політичної системи – РПР
Певним успіхом можна вважати внесення змін до законодавства щодо правосуддя, але це швидше шанс на реформу, ніж сама реформа, тому що ці зміни можуть бути використані владою у різний спосіб, вважає Юлія Кириченко, експерт «Центру політико-правових реформ» і «Реанімаційного пакету реформ».
На жаль, реформи форми правління – а це реформи владного трикутника президент-парламент-уряд, на сьогодні немає, і навіть не стоїть питання про неїЮлія Кириченко
Між тим, на її переконання, ядро конституційної реформи – зміна системи – навіть було не ініційовано.
«Зміна політичних облич не є зміною політичної системи. На жаль, реформи форми правління – а це реформи владного трикутника президент-парламент-уряд, на сьогодні немає, і навіть не стоїть питання про неї. Чекаємо, що в цьому році буде ініційовано саме цей напрямок конституційних змін», – зазначає Кириченко.
Зміни до Конституції мають ухвалюватись після широкого громадського обговорення, провадить далі експертка. Між тим, за даними опитування, яке «GfK Ukraine» провели на замовлення «Центру політико-правових реформ», тільки 47% опитаних українців читали Конституцію або стежили за обговоренням її положень у медіа.
Опитування проводилось серед 2 тисяч людей у різних регіонах України, за винятком непідконтрольних територій.
На думку Юлії Кириченко, у цьому ключі йдеться не тільки про необізнаність, а й про певну зневіру людей у владі і законі.
