Україна на шляху євроінтеграції. Як змінюється життя українців?

Київ – Україна намагається продемонструвати поступ у впровадженні реформ та готовність до глибшої інтеграції до Євросоюзу у той момент, коли Європа переживає шок від результатів британського референдуму про вихід з ЄС. На саміті в Брюсселі Україна та Європейський союз зосередилися на питаннях втілення Угоди про асоціацію, яка була підписана рівно два роки тому. Ці ж питання – на порядку денному консультацій у Брюсселі між очільниками ЄС і президентом України Петром Порошенком 27 червня 2016 року.

Українські політики й фахівці-міжнародники називають питання політичної асоціації та економічної інтеграції України з Євросоюзом цивілізаційним вибором українців. Адже виконання положень угоди дозволить, серед іншого, реформувати систему державного управління таким чином, щоб підняти рівень державних послуг до європейських стандартів і забезпечити реальний захист прав українців, зазначив у коментарі для Радіо Свобода історик і політолог Олександр Палій.

«Звичайно, політична частина угоди переважно виглядає декларативною, але у той же час вимагає конкретних рішень, насамперед, щодо захисту прав людини. Точніше, ідеться про зближення рівня захисту прав людини в Україні до того рівня, який існує в Європі. Тож не можна говорити, що, мовляв, угоду підписали і більше нічого не відбувається. Наразі ми – у значно кращому правовому, нормативному середовищі, ніж були два роки тому», – каже Палій.

Експерт радить громадськості налагодити дієвий контроль за владними інституціями, котрі, відповідно до Угоди про асоціацію, повинні провести реформи системи державотворення, подолати корупцію і забезпечити верховенство права та рівність кожного перед законом.

Експерт з питань зовнішньої політики Ірина Станіславська наголошує, що успіх асоціації України з Євросоюзом залежить від того, чи вдасться Києву наблизити законодавство та якість адміністративних послуг до відповідних норм і процедур ЄС; чи вдасться українській спільноті подолати корупцію і забезпечити європейські стандарти життя. Україні досі важко відповідати вимогам Євросоюзу, оскільки для того, щоб українці в ЄС почувалися «вільно і повноцінно», спочатку потрібно побудувати Європу в Україні, провести реальні, а не «замовлені» західними партнерами реформи, які зроблять Україну дійсно соціальною, дійсно правовою державою, вважає Станіславська.

«На жаль, ніхто не пояснює нам, як довго мають бути «затягнуті паски» українців і чи є перспектива «вдихнути на повні груди» європейського повітря народженим в Україні – хоча б уже в часи її незалежності. Тим не менше, сподівання багатьох українців щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС – доволі амбітні, особливо враховуючи теперішню складну політичну і економічну ситуацію в державі, анексію Криму та військові дії на сході України», – сказала експерт Радіо Свобода.

Український бізнес виходить на ринок ЄС, попри труднощі – експерти

Основні частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС стосуються, серед іншого, ключових реформ, економічного відновлення та зростання, а також урядування, секторальної співпраці у сферах енергетики, транспорту, охорони довкілля, промисловості, соціального розвитку і соціального захисту, рівності прав тощо, нагадують фахівці. Відповідно до угоди, з 1 січня 2015 року запрацювала зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС.

Окремим, вкрай важливим для України, напрямком її наближення до ЄС фахівці називають роботу зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. Вони вважають, що запровадження ЗВТ сприятиме поліпшенню «внутрішнього середовища», в якому працює бізнес, спростить доступ до зовнішніх ринків тощо. У результаті, з часом підвищиться загальний рівень життя українців, зазначають науковці.

На їхню думку, зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом – не лише питання внутрішніх реформ, безвізового режиму і відкритих кордонів з метою «масової трудової міграції», як дехто собі уявляє, це виведення якісних українських товарів на ринки ЄС, при цьому особливо привабливим є аграрний сектор України. За даними торговельної місії України при Євросоюзі, Україна у період з 1 липня 2015 року до 30 червня 2016 року забезпечила половину всього імпорту пшениці до Євросоюзу – понад півтора мільйона тонн, а також повністю використала квоту безмитних поставок пшениці до ЄС на 2016 рік на рівні 950 тисяч тонн.

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомила торговий представник України Наталія Микольська. За її словами, на сьогодні «Україна – найбільший імпортер пшениці в ЄС і випереджає за цим показником США, Канаду і Росію, разом узяті».

Позитивно оцінюють економічний ефект від запровадження ЗВТ між Україною та ЄС у Міністерстві торгівлі. За даними міністерства, у структурі експорту 11 українських областей частка поставок до європейських країн перевищила 50 відсотків. Серед них – 9 західноукраїнських областей, а рекордсменом є Закарпаття, де частка поставок до Євросоюзу у загальному обсязі зовнішньої торгівлі області перевищила 90 відсотків.

Щоправда, експерти вважають, що український бізнес має більший потенціал і більше можливостей для виходу на європейський ринок. Але на заваді – корупція та невиконання тих законів, які за останні два роки ухвалила Верховна Рада з подачі уряду України. Так, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан, у своєму виступі на конференції «Україна – ЄС: перетворюючи виклики у можливості» зазначила, що на порядку денному для України – закінчити імплементацію законодавчих актів, які регламентують співпрацю українського та європейського бізнесу.

«Україна наразі має нормальне законодавство… Але тут постає ще питання до українського суспільства та парламентарів: з одного боку, ми кричимо, що ЄС не дає повного доступу на свій ринок, і ми хочемо кращого доступу, а з іншого боку, ми робимо абсолютно протекціоністські кроки, які порушують наші зобов’язання і перед СОТ, і перед Євросоюзом. Треба розуміти, що торгівля – це рух двосторонній, ми маємо відкритися самі для того, щоб отримати від ЄС такий же рівень відкритості», – відзначила Мовчан.

Європейська інтеграція України буде успішною за умови, якщо українці подолають корупцію і в державі всі будуть рівними перед законом, а у бізнесі будуть однакові правила для всіх, наголосила Мовчан.

«Україна виконала всі вимоги для запровадження безвізового режиму» – Порошенко

Пересічні українці, тим не менше, доволі часто асоціюють інтеграцію України до Євросоюзу зі скасуванням візового режиму, що дасть можливість вільно пересуватись Європою. І хоча це питання в положеннях Угоди про асоціацію не прописане, запровадження безвізового режиму для громадян України самі ж українці вважають певним «символічним жестом» з боку ЄС.

При цьому експерти і громадські активісти наголошують: скасувати візи треба якнайшвидше, адже чим далі, тим меншою буде довіра українців до ЄС; тим менше українська влада хотітиме впроваджувати подальші реформи; тим більша ймовірність, що до позитивного рішення взагалі не дійде. У цілому, як зазначив у «Точці зору» на сайті Радіо Свобода активіст Євромайдану Назарій Заноз, відтермінування безвізового режиму для українців призведе до розчарування у ЄС та у проєвропейських силах, котрі «доклали чимало зусиль для позитивного вирішення цього питання».

Україна виконала усі вимоги ЄС, необхідні для скасування віз, тож це питання має бути вирішене якнайшвидше, вважає президент України Петро Порошенко. Він зазначив, що українська та європейська сторони повинні об’єднати зусилля для запровадження безвізового режиму для громадян України найближчим часом.

«Україна виконала всі вимоги. У свою чергу Європейська комісія прийняла рішення щодо надання законодавчих пропозицій, повністю й одноголосно підтримавши надання безвізового режиму Україні. Далі – справа за Радою Євросоюзу, Радою міністрів внутрішніх справ та за Європарламентом. У нас у ЗМІ було дуже велике занепокоєння, навіть критика, мовляв, поставлене запитання про ненадання Україні безвізового режиму. Я хочу наголосити, що це не відповідає дійсності», – заявив Порошенко на зустрічі з журналістами.

Як зазначив президент, в Європі дискусії точаться довкола розробки механізмів для призупинення безвізового режиму за поданням Єврокомісії. Україна не має нічого проти появи таких механізмів, зазначив Порошенко. При цьому в Києві не виключають, що рішення Великої Британії про вихід з Євросоюзу може скорегувати плани Брюсселя стосовно співробітництва як з Україною, так і з іншими державами-партнерами. У своїй заяві з приводу рішення британців міністр закордонних справ України Павло Клімкін визнав, що перед Євросоюзом постали серйозні виклики, на які європейці мають шукати адекватні виходи. «Зараз Європа в цілому має подолати значні сучасні й майбутні виклики. У цьому бачу важливу роль України», – написав український міністр у Twitter.