Львів – Довжелезні автомобільні черги на українсько-польському кордоні спостерігаються вже майже місяць. Якщо раніше доводилось чекати до 2-3 годин, то нині до 6-7 годин у будні, чи й довше. Які причини такої виснажливої ситуації на кордоні, чи реально щось змінити?
У п’ятницю із самісінького ранку на всіх шести пунктах пропуску Львівщини на українсько-польському кордоні – черги. Тернополянин, підприємець Віталій Мархевка спершу поїхав на спільний українсько-польський кордон у Грушеві, але простоявши там чотири години на місці (бо польська сторона не пропускала), вирушив на пункт пропуску в Шегині. Тут п’ять годин простояв в автомобільній черзі перш аніж потрапити на територію кордону. На ділову зустріч чоловік спізнився. Його машина з українськими номерами була одна на півсотню з польською реєстрацією, які належать мешканцям 30-кілометрової прикордонної зони.
«Я кілька тижнів тому теж їздив по справах, об’їжджав, зробив зайві 350 кілометрів. Коли мені треба швидко у Перемишль чи Жешув (Ряшів), то я машину залишаю і їду автобусом. Якби була створена окрема смуга для тих, хто швидше має перетнути кордон, бо справи ділові, то я готовий за такий пропуск платити, нехай ці гроші йдуть у бюджет, але щоб лише швидше проїхати», – говорить підприємець.
70% в автомобільній черзі – учасники малого прикордонного руху. Їхні машини на польській реєстрації і, згідно з українським законодавством, вони кожні п’ять днів зобов’язані перетинати кордон. Але переважна більшість із них їздить у сусідню державу частіше, навіть щодня. Бо на перевезенні товару мешканці заробляють. Це їхня щоденна робота: до Польщі – сигарети й алкоголь, а назад – різні товари.
Люди залишають машини у Польщі
Богдан залишив свою машину з польською реєстрацією у сусідній державі, каже, що не має можливості часто перетинати кордон. «Розходиться у тих п’яти днях, щоб перетинати. Залишив у колеги вдома машину. Не знаю, коли це припиниться. Взимку менше машин, а зараз везуть людей із Тернополя, Івано-Франківська на роботу у Польщу, це теж займає час оте оформлення такої кількості осіб. Люди купили машини у Польщі, бо це дешевше, комусь це вигідно їздити Україною, а хтось на машинах цих возить товар», – пояснює Богдан.
«Чотири години стою, до брами ще година. А там ще 2 години. Отож, 7 годин у черзі, щоб перетнути кордон. Важко сказати, що є причиною. Страйкують далі польські митники, я так розумію, на всіх кордонах те саме. Раніше можна було за 15 хвилин проїхати, залежно від напливу машин, звісно», – каже Артем, учасник малого прикордонного руху.
«Порядку не буде ніколи, ми би стояли дві-три години, але мешканці з сіл, що біля кордону, тримають черги, роблять бізнес, продають чергу, по 200 гривень, чим ближче до кордону, то дорожче, 400, вони попереду пропускають машину поза чергою. Я мушу перетинати кожні п’ять днів, бо машину таку купити в Україні не міг би», – пояснює водій Андрій.
«Ми живемо і працюємо у Польщі, сюди приїхали до батьків, але якось в Україну швидко перетнули кордон, а ось зараз стоїмо три години ще на кордоні», – каже подружжя Леся та Іван.
«Із третьої години ночі (на час запису розмови була 10:00), це ще сьогодні не довго, буває більше. Поляки страйкують, роблять італійський страйк. Кожен день їздимо. Це робота. Багато людей їдуть, возимо також людей у Польщу у різних потребах. Все залежить від поляків, черга впирається в те, як поляки вибирають машини, як швидко пропускають. Тут ніхто порядку не зробить. Це не від нас залежить, а від них», – каже Михайло, водій.
Причини різні
Є кілька причин величезних черг на кордоні, які спостерігаються упродовж останніх трьох тижнів. Польські митники розпочали так званий «італійський страйк», коли менше працівників оформляють і перевіряють транспорт, відповідно повільніше пропускають. А українські прикордонники та митники не можуть нічого вдіяти.
«Протягом години ми оформляємо на виїзді з України близько 50-70 транспортних засобів на годину, що цілком відповідає технологічній схемі оформлення транспортних засобів і домовленостей з польською стороною, що підписано меморандумом. Польська митна служба офіційно нас інформувала про проведення заходів на посилення оглядової роботи на в’їзд до Польщі у зв’язку з проведенням міжнародних днів молоді та саміту НАТО. Вони працюють на безпеку країни», – пояснив ситуацію речник Мостиського прикордонного загону Іван Галкін.
Раніше, коли утворювалась велика черга, по обидва боки кордону йшли на зустріч один одному і відкривали додаткові смуги руху, тобто працювали понаднормово. Через ретельніші перевірки на в’їзді з України у Польщу польські митники прискіпливіше перевіряють транспортні засоби. Тобто пропускають стільки машин, як у них прописано у правилах.
Відтак ситуація на кордоні, тобто автомобільні черги, залежать від кількості охочих перетнути кордон. «У черзі значна частина учасників так званого малого прикордонного руху, які перетинають кордон на транспортних засобах з іноземною реєстрацією. На Шегині це 70%, багато перетинають кордон щодня, а той двічі на добу, на Краківці – до 90%», – говорить Іван Галкін.
Коли ситуація зміниться у пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, ніхто не може спрогнозувати. Але, з огляду на великий потік транспорту, черги будуть і далі. Вочевидь, це розмова на державному рівні високих посадовців і, ймовірно, слід бувати нові пункти пропуску.
Водночас і Україна може запровадити ефективні заходи, щоб поліпшити ситуацію. Як зазначали у коментарях Радіо Свобода водії, які їхали у Польщу з діловою метою, варто було б створити так звані віп-смуги, щоб за пришвидшений перетин офіційно платити, також поліція могла б на транспорт з іноземною реєстрацією надавати тимчасову реєстрацію на місяць чи півроку, щоб власник автомобіля, сплативши гроші, не був зобов’язаний цей термін перетинати кордон. Це були б надходження у бюджет.
Чимало людей на кордоні нарікали на те, що місцеве населення тримає чергу і пропускає за гроші машини перед собою, тому доводиться через хамство більше чекати. Такого немає з польської сторони, бо польські прикордонники мають право штрафувати порушників порядку, на відміну від українських. Чимало водіїв просто оминають чергу та їдуть під самісіньку браму пункту пропуску.
