Європейський союз на рік продовжив пакет економічних санкцій проти окупованого Криму. ЄС заборонив країнам-членам та їхнім компаніям імпортувати й експортувати товари з півострова, вкладати туди інвестиції і запровадив інші обмеження. Підконтрольна Кремлю влада Криму стверджує, що це ніяк не позначиться на економіці півострова, проте українські експерти говорять, що насправді санкції завдадуть значного удару.
Керівництво Європейського союзу повідомило про продовження економічних санкцій проти Криму 17 червня. Відповідно до ухваленого рішення, обмежувальні заходи діятимуть до 23 червня 2017 року.
«ЄС і надалі засуджує незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією і повністю зберігає прихильність політиці її невизнання», – повідомляється на сайті Євросоюзу.
ЄС продовжив пакет санкцій, який забороняє європейським компаніям здійснювати будь-які економічні відносини з Кримом. Зокрема, під заборону потрапляє імпорт товарів, вироблених на півострові, а також інвестиції в кримську економіку.
«Це означає, що ні громадяни країн ЄС, ні компанії, зареєстровані в Євросоюзі, не можуть купувати нерухомість або підприємства в Криму, фінансувати кримські компанії й надавати фінансові послуги», – говориться в ухваленому рішенні.
Відповідно до «кримського» пакету санкцій, європейському бізнесу забороняється надавати туристичні послуги на півострові. Зокрема, круїзні судна з Євросоюзу не можуть заходити в порти Криму, за винятком надзвичайних ситуацій.
Країни ЄС також не можуть експортувати з території півострова деякі види товарів і послуг. Зокрема, це стосується транспортного, телекомунікаційного та енергетичного секторів, а також розвідки та видобутку газу, нафти і мінеральних ресурсів. У цих галузях країнам ЄС забороняється забезпечувати технічну й посередницьку допомогу, надавати послуги в галузі будівництва, інженерії та інфраструктури.
«Політичне недоумство»
Продовження європейських санкцій проти Криму привітав президент України Петро Порошенко. «Вітаю рішення Ради ЄС продовжити санкції проти Росії за окупацію Криму і Севастополя.Продовжую працювати з лідерами ЄС для ухвалення аналогічного рішення щодо санкцій у зв'язку з окупацією Донбасу. Ми й далі боротимемосяся, поки Росія не звільнить український Крим та український Донбас!» – написав Петро Порошенко у твіттері.
Ухвалений Євросоюзом проти Криму пакет санкцій у 2015 році підтримали серед інших і країни-кандидати на вступ до ЄС – Чорногорія та Албанія, і держави, які входять у європейську зону вільної торгівлі: Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія.
До санкцій проти Криму також офіційно приєдналися підписанти угоди про асоціацію з Європейським союзом – Грузія і безпосередньо Україна. Для Києва практично це приєднання виявилося в тому, що 2 вересня Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення про запровадження економічних та інших обмежувальних заходів. До затвердженого списку санкцій потрапили люди, які, за версією РНБО, причетні до анексії Криму, і низка компаній, розташованих на півострові. Окрім того, в січні 2016 року Кабмін України ухвалив постанову про заборону на ввезення товарів на півострів і назад. Але це сталося, швидше, не у зв'язку з рішенням ЄС, а під тиском безтермінової акції «громадянська блокада Криму», ініційованої лідерами кримських татар.
Якщо українська влада передбачувано підтримала продовження санкцій проти Криму, то російська передбачувано їх засудила. Так, підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов назвав цей крок Євросоюзу «політичним недоумством».
«Керівники європейських країн не хочуть брати до уваги не тільки результати «вільного волевиявлення кримчан», але й інтереси своїх народів. На жаль, західні політики обирають ідеологічні химери замість співпраці», – написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Сергій Аксьонов стверджує, що ці продовжені санкції на економіку півострова особливо не впливають, тому що європейських інвестицій і туристів у Криму і в «українські» часи було небагато.
«Російський Крим успішно розвивається в умовах санкцій понад два роки. За цей час в економіці і соціальній сфері зроблено більше, ніж за попередні чверть століття. Кримські товари і послуги користуються попитом на загальноросійському ринку. Інвестиції обчислюються десятками мільярдів рублів, а кількість учасників вільної економічної зони перевалила за п'ять сотень», – наголосив підконтрольний Кремлю голова Криму.
Падіння в «чорну діру»
Інакше оцінює роль впливу європейського бізнесу та ринків на економіку півострова директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов, який був радником з економічних питань в останнього українського прем'єра Криму Анатолія Могильова, а до цього очолював Агентство регіонального розвитку Криму, яке займалося залученням інвестицій.
«У найбільш показовому році – 2011-му, коли у нас був різкий сплеск у залученні інвестицій до Криму, було залучено приблизно 440 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій. За 20 років до цього 750 мільйонів було залучено. Зараз цю цифру взагалі не можна порівняти. Іноземних інвесторів у Криму немає, і в найближчому майбутньому вони там не з'являться», – наголосив Олексій Стародубов.
За його словами, раніше найбільшу частку валового регіонального продукту (ВРП) Криму становила промисловість, що, в першу чергу, забезпечувалося за рахунок роботи хімічних підприємств на півночі півострова. Зараз, як зазначає експерт, через закриття західних ринків збуту й українську блокаду Криму, виробничі потужності цих компаній були значно скорочені.
Також, за словами Олексія Стародубова, основою ВРП півострова були такі галузі, як транспорт і зв'язок, а також сільське господарство. Закриття портів й іноземних ринків, як стверджує експерт, вдарило і по цих секторах. Експерт вважає, що у зв'язку з цим санкції Євросоюзу і США виключають можливість системного економічного розвитку Криму.
Фактично Крим – це «чорна діра» для всього світового високотехнологічного виробництва і фінансового сектораОлексій Стародубов
«Фактично Крим – це «чорна діра» для всього світового високотехнологічного виробництва і фінансового сектора. І з точки зору наявності апарату держчиновників все теж в чорному списку. Виїхати ніхто не може, з ними ніхто не зустрічається і не підтримує зв'язку. Сам собою регіон деградує», – сказав експерт.
За його словами, міжнародна блокада призвела до того, що на перших місцях у секторах економіки Криму тепер є не промисловість, транспорт і сільське господарство, а соціальний сектор і «держуправління».
«Зараз йдеться про те, що «держсектор» хоч якось дозволяє Криму виживати. Якщо говорити простою мовою, люди, які працюють у «виконкомах», «адміністраціях» і «держпідприємствах» і отримують зарплату, вони її ж і витрачають. І за рахунок цього економіка хоч якось рухається», – сказав Олексій Стародубов.
Українські політологи вважають, що продовження «кримського» пакету санкцій має важливе значення для України. Але при цьому ці обмежувальні заходи Росії завдають, швидше, політичної шкоди, ніж економічної. Таку думку висловила в коментарі для «Крим.Реалії» експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Для Росії це також ускладнює можливість розвивати Крим економічно, вкладати туди кошти, розвивати різні інвестиційні проекти тощо. Це така сіра зона. Плюс завжди є ризик потрапляння під санкції нових суб'єктів, якщо вони почнуть у майбутньому інвестувати в Крим», – зазначила вона.
А в самому Криму, схоже, далеко не всі комерсанти усвідомлюють, в якому становищі вони опинилися. Наприклад, віце-президент «Асоціації туроператорів Криму» Людмила Бабій у коментарі «РИА Крым» сказала, що до них надходять листи від представників європейського турбізнесу, в яких вони повідомляють, що «санкції ось-ось знімуть». Вона сказала про це 19 червня – через два дні після того, як санкції Євросоюзу були продовжені до 2017 року.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
