Права на український повнометражний мультфільм «Руслан і Людмила» («Вкрадена принцеса») придбали вже 4 країни – це Франція, Польща, Іран і Болгарія. Створює його київська студія анімації «Анімаград». Зараз у розробці компанії – ще 5 мультсеріалів і екранізація «Лісової пісні» Лесі Українки. А у планах – відкриття анімаційної школи. Найважливіше для успіху в мультиплікації не гроші чи не техніка, а талановиті люди, запевнив продюсер студії Єгор Олесов у програмі «Молодь плюс».
– У вас чимало успішних проектів, зокрема і «Ескімоска», яку вже за 4 сезони встигли полюбити маленькі українці. Як це вдається «Анімаграду»?
– Анімація для нас – це новий виклик. Цікавий виклик. Але з іншого боку – це все-таки бізнес. Маючи досвід в кіновиробництві та телевиробництві, ми стараємось грамотно і системно підходити до цих процесів, орієнтуючись на великі західні студії, що це вже пройшли. Маю на увазі такі, як Pixar, DreamWorks, Disney. Намагаємось будувати схожу модель. Звичайно, це не легко. Але в нашій країні є багато талановитих артистів, молодих людей, яких треба до цього підштовхнути і організувати роботу. І тоді все має вийти.
– Вашим майбутнім проектом вже зацікавились і за кордоном?
– Так і є. Наш перший повнометражний проект «Руслан і Людмила» (в міжнародній версії він має назву «Вкрадена принцеса») зараз тільки на етапі виготовлення. Він має бути завершеним до кінця наступного року (плануємо реліз на новорічні канікули). Але незважаючи на це, ми проводимо попередні продажі на великих кіноринках. До прикладу, буквально кілька тижнів тому ми анонсували дві великі угоди – з Польщею та Францією.
– Як справляються інші анімаційні студії? Чи є підтримка держави загалом?
Хотілось би, щоб Держкіно більше уваги звернуло саме на анімацію як окремий напрямок індустрії. Не як гілку кіно, а як на великий та серйозний напрямок
Це і повнометражна анімація, фестивальна анімація, різні творчі анімаційні проекти та серіали
– Хотілось би, щоб Держкіно більше уваги звернуло саме на анімацію як окремий напрямок індустрії. Не як гілку кіно, а як на великий та серйозний напрямок. Саме він певною мірою може створити правильний імідж країні. Бо анімація – це цілий світ, у який можна зануритись, уякому можна і потрібно жити. Це дуже яскравий світ, де дуже багато різноманітного контенту. Це і повнометражна анімація, фестивальна анімація, різні творчі анімаційні проекти та серіали. Тим більше, зараз із появою віртуальної реальності з’являються нові можливості. Змінюються правила гри, з’являються нові творчі інструменти…
– Людина може потрапити у свій улюблений мультик повністю, так?
– Саме так. Зараз це тренд. Яскравий приклад – у Каннах цьогоріч жартували, що кінофестиваль більше став схожим на фестиваль віртуальної реальності. Велика кількість майстер-класів, технічних новинок. І анімація до цього напрямку теж залучена.
– То вважаєте, що держава могла б більше підтримувати анімацію?
Ми плануємо відкрити анімаційну школу. Саме для залучення нових талантів
– Тут скоріше питання у напрямку глядацької анімації. Це комерційна анімація. На мій погляд, зараз дуже важливо будувати саме індустрію як базу, нарощуючи виробничі потужності в країні загалом та залучаючи нові таланти. Як одну із ініціатив, ми плануємо відкрити анімаційну школу. Саме для залучення нових талантів. Також плануємо активно розвивати фестиваль «Лінолеум», створюючи таку собі спільноту навколо цих подій.
– Що б ви хотіли, аби було зроблено, щоб дійсно ця індустрія в країні запрацювала?
Зараз близько 5 нових серіалів перебувають в активній розробці
– Перше – потрібно створити прецедент, що ми, власне, зараз і робимо, із великим, повнометражним проектом. Ми не хочемо зробити один великий проект і все. В рамках нашої стратегії плануємо щороку робити по одному проекту. Тобто, робити це системно. Плюс випускати лінійку з кількох серіалів одночасно. Зараз близько 5 нових серіалів перебувають в активній розробці. Це окрім «Ескімоски». Думаю, що найближчим часом із цього приводу зможемо розповісти більше.
– Якщо говорити про всю індустрію, а не про одну студію, – чого потребує анімаційна індустрія наразі?
Найважливіше не гроші, не техніка, а талановиті люди та організація. Анімація в Україні може працювати як бізнес. Насправді, це дуже прибутковий і зрозумілий для капіталовкладення бізнес
Якщо інвестори в Україні будуть розуміти, що можна вкладати в анімацію і повертати інвестиції, то можна обійтись без держфінансування
– В анімації ще більше виражений той факт, що найважливіше не гроші, не техніка, а талановиті люди та організація. Без сумнівів, далі йде мова про позитивні приклади. Наше завдання, в тому числі, показувати всім, що анімація в Україні може працювати як бізнес. Насправді, це дуже прибутковий і зрозумілий для капіталовкладення бізнес. Адже в анімації працює не тільки контент. Анімація може створювати бренди. Проект «Свинка Пеппа», наприклад.
Слід зауважити, що анімація потребує певною мірою і державної підтримки, але це не є головним. Це радше певний додатковий інструмент для роботи з анімацією. Бо якщо інвестори в Україні будуть розуміти, що можна вкладати в анімацію і повертати інвестиції, то можна обійтись без держфінансування. Це з точки зору бізнесу.
