Приблизно о 16-й годині у вівторок президент України Петро Порошенко підписав указ про помилування одеського журналіста Віталія Діденка, засудженого за статтею про замах на територіальну цілісність України, а президент Росії Володимир Путін підписав указ про помилування засуджених у Росії українців Юрія Солошенка і Геннадія Афанасьєва. Їх обміняли на Віталія Діденка та Олену Гліщинську, яку також звинувачували в сепаратизмі. Обоє вони – теж громадяни України.
Перша важлива відмінність обміну Юрія Солошенка і Геннадія Афанасьєва від обміну Надії Савченко полягає в тому, що цього разу обміняні з обох сторін – громадяни України.
Крім того, Солошенко і Афанасьєв самі написали прохання про помилування – а за Савченко це, за російською офіційною версією, зробили рідні нібито вбитих нею співробітників телеканалу «Росія-1». Втім, за словами адвоката Геннадія Афанасьєва Олександра Попкова, незважаючи на прохання про помилування, його підзахисний своєї провини не визнав.
Попков каже, що українська сторона була готова до обміну, однак процес переговорів зайняв понад півроку.
«У переговорах беруть участь дві сторони, у Геннадія Афанасьєва до квітня ми не бачили участі російської сторони, нічого фактично не відбувалося. З травня ми бачимо, що Росія активно включилася в переговорний процес і якимось чином виявляла ініціативу, відповідала на запити українців. З жовтня-листопада я був на зв’язку з українською владою, яка намагалася якимось чином витягнути Афанасьєва, але відповідної реакції не було. І ось у травні був допущений консул, була можливість поспілкуватися з родичами, тобто ставлення до нього стало лояльнішим, йому дали нормальну камеру, до нього приїжджали серйозні чиновники з (російських) федеральних відомств. Ми бачили, що ставлення змінилося», – каже Попков.
Слова і діло
У Юрія Солошенка під час слідства був державний адвокат, а після вироку захисника і зовсім не було. Російська журналістка і правозахисниця Зоя Свєтова була першою, хто написав про нього у ЗМІ, а коли Солошенко перебував у московських СІЗО – відвідувала його.
Сьогодні вона рада не тільки тому, що Солошенко та Афанасьєв повернулися додому, але і тому, що слова українського керівництва не розходяться з ділом.
«Це все в рамках домовленостей, які досягнуті між президентом Путіним і президентом Порошенком. Адже в той момент, коли міняли Надію Савченко, президент Порошенко говорив, що наступними будуть Солошенко і Афанасьєв. Тобто, виходить так, що слова не розходяться з ділом. Це, взагалі, дуже хороший знак», – каже Свєтова Радіо Свобода.
Без формальностей
Зоя Свєтова звертає увагу на другу не менш важливу особливість нинішнього обміну «2 на 2». Річ у тім, що стосовно однієї з осіб, кого обміняли, – Олени Гліщинської, – вироку суду ще немає. А значить, і ця формальність не повинна бути перешкодою для обміну інших українців, які продовжують залишатися в російських в’язницях.
«Це говорить про те, що, якщо дуже потрібно когось поміняти, то не потрібно чекати, поки вирок набере чинності, поки будуть підписані якісь там прохання про помилування. Тобто, це говорить про те, що немає ніяких перешкод, якщо є політична воля, поміняти й інших українських політичних в’язнів», – пояснює Свєтова.
І адвокат Олександр Попков, і правозахисниця Зоя Свєтова відзначають гуманітарний аспект цього обміну. Обидва обміняні – Юрій Солошенко і Геннадій Афанасьєв – страждають серйозними захворюваннями.
