Уряд Росії доручив підконтрольній Кремлю Раді міністрів Криму і Севастополя до 10 червня розробити механізм повернення «націоналізованого» майна. Мова йде про об'єкти, які до анексії півострова належали різним підприємствам і громадянам України. «Націоналізація» українського майна в Криму відбувалася з березня 2014 року до березня 2015-го. Загалом до переліку «націоналізованого» майна увійшли приблизно 250 об'єктів, їх оцінюють в 1 мільярд доларів.
Чому раптом російський уряд заговорив про повернення власності в Криму? Це питання обговорювали в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов бачить у можливій «денаціоналізації» зовсім не добру волю чиновників, а інтереси російського бізнесу:
– Росія в 2014 році знехтувала не тільки міжнародними законами, а й принципом приватної власності в Криму. І це, серед іншого, був сигнал для російських підприємців, олігархів: чому в Криму можна «націоналізувати» підприємства, а в Інгушетії, наприклад, не можна? Не сподобався владі – віддавай свій бізнес. Чому уряд Росії тепер «передумав» щодо «націоналізації»? Думаю, що тут зіграло свою роль бізнес-лобі. Адже у нинішньої кримської «влади» викупити щось в приватну власність фактично неможливо, а охочих у Росії, мабуть, багато. Виходить, що навіть з українськими власниками їм легше домовитися, ніж з «Радою міністрів Криму».
Кримський юрист Жан Запрута наполягає, що «денаціоналізацію» провести не можна, тому що і «націоналізації» як такої не було:
Велику кількість об'єктів російський уряд Криму навіть не націоналізував, а експропріював. У Росії немає регіональної процедури націоналізації, тільки федеральна. До того ж у таких випадках власникам має виплачуватися компенсація, а цього в Криму не було.Жан Запрута
– Велику кількість об'єктів російський уряд Криму навіть не націоналізував, а експропріював. У Росії немає регіональної процедури націоналізації, тільки федеральна. До того ж, у таких випадках власникам має виплачуватися компенсація, а цього в Криму не було. До того ж, розпоряджаються цими об'єктами неефективно. Наприклад, ринки забрали у Кримспоживспілки і передали у відання місцевої «влади», а ті, в свою чергу, створили «муніципальні унітарні підприємства». Більшість з них сьогодні перебувають у стадії банкрутства.
Немає єдиної думки щодо цього і у російських ставлеників у Криму.
Депутат підконтрольного Кремлю парламенту Севастополя Михайло Чалий: «Націоналізація» в Російській Федерації має проводитися в порядку, передбаченому відповідними федеральними законами. Крапка. Через те що відповідний закон не ухвалений, «націоналізація» в Росії проводитися не може».
Призначений Москвою губернатор Севастополя Сергій Меняйло: «За якою Конституцією або за яким законом ми повернулися в Російську Федерацію? Раз. Другий момент: а за якими законами ми до сьогоднішнього дня живемо?»
Кримська «влада», напевно, запропонує провести часткову «денаціоналізацію». Але в цьому питанні не можна бути «трішки вагітною»Олексій Стародубов
Олексій Стародубов підбиває підсумок у питанні кримської «денаціоналізації» на сьогоднішній день:
– Кримська «влада», напевно, запропонує провести часткову «денаціоналізацію»: добре, ринки Кримспоживспілці повернемо, а «Крименерго» Рінату Ахметову – ні. Але в цьому питанні не можна бути «трішки вагітною». Наскільки принципово підходитиме до цього питання уряд Росії – нам ще належить побачити.
Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
