Брюссель – Гомосексуальні шлюби, їхнє право на усиновлення, дотримання антидискримінаційних законів – навіть у Європейському союзі з відкритими суспільствами й розвиненими демократіями у цьому сенсі точиться багато дискусій. Однак у питанні толерантності й прагнення до порозуміння Україні у об’єднаної Європи ще є чому повчитися. Особливо нині, під час міжнародного форуму «Київ-Прайд 2016» та Маршу рівності, що пройде столицею в неділю.
Там, де є менше дискримінації й більше толерантності, держави процвітають, а людям живеться вільніше. Так твердять представники ліберальних країн Заходу, закликаючи Україну продовжувати рух до ЄС, зокрема, ухваливши антидискримінаційні закони щодо представників ЛГБТ-спільноти. Не слід брати приклад з Кремля, де гомофобію перетворили на політичний інструмент, закликає євродепутат-ліберал від Нідерландів Софі Інт Вельд. Вона віддавна стежить за повагою прав українських спільнот геїв, лесбійок і транссексуалів. Ненависті й дискримінації щодо цих громадян дещо поменшало, але, каже вона, самим українським політикам та представникам влади слід було б особисто демонструвати повагу й толерантність.
«Якщо влада буде підтримувати й популяризувати розмаїття й толерантність, то це впливатиме на населення, – пояснює Софі Інт Велд. – Це допоможе долучитися й видатним спортсменам, телезіркам чи іншим лідерам громадської думки до відкритої підтримки ЛГБТ-груп. Саме сприйняття розмаїття покращиться. Основний аргумент такий: розмаїте суспільство є більш процвітаючим та стабільним, це ми бачимо у світі всюди».
В Україні зроблено чимало і значно сильніше відчутна політична підтримка рівності й толерантності до ЛГБТ-груп, але там все ще відсутня реалізація політичних обіцянок, каже Бйорн ван Розендал, програмний директор європейської філії Міжнародної асоціації лесбійок та геїв.
«Ще слід продовжити подальшу законодавчу роботу для забезпечення захисту ЛГБТ-спілноти від насилля й дискримінації в усіх сферах життя. Наразі рівень їхнього офіційного захисту дуже обмежений. Водночас, коли ці закони з’являться, ще слід буде домогтися їхньої повної реалізації», – каже Розендал, зауважуючи, що очікуваний київський Марш рівності – це як «лакмусовий папірець» демократії. Адже йдеться про основну її засаду – право на зібрання, на якому утверджується інше, універсальне право – рівність усіх, незалежно від статі, віку чи сексуальної орієнтації.
В повазі до ЛГБТ у Європі панує різнобій
Приналежність до ЛГБТ-спільноти навіть у ліберальній Європейській співдружності в одних країнах відрізняється від інших. Навіть при тому, що за останні роки чимало держав засвідчили значний прогрес у подоланні гомофобії, інші, здебільшого в Східній Європі, у цьому сенсі, так би мовити, «пасуть задніх», кажуть представники асоціації ILGA, яка вивчає рівень дискримінації ЛГБТ-спільноти.
Інтерактивна карта – latest Rainbow Europe Map
Найвищі показники толерантності щодо геїв, лесбійок, бісексуалів і транссексуалів – на Мальті, в Бельгії та Великій Британії. Найскладніша ситуація – у Вірменії, Росії та Азербайджані.
Останні статистичні дані свідчать про помітне збільшення поваги до ЛГБТ- спільноти в Австрії, Греції та Ірландії і водночас – істотний зсув у протилежний бік є зокрема у Польщі.
Серед країн-членів ЄС низькі показники у боротьбі за рівність представників різних сексуальних орієнтацій засвідчують в Італії. Це пояснюється, в основному, популяризацією неприйняття та недостатньою пояснювальною роботою в італійських навчальних закладах. Інша причина – риторика ненависті щодо гомосексуалів і транссексуалів, яку нерідко там можна почути в публічних виступах.
