Київ – Центральні та місцеві органи влади змогли суттєво економити на товарах і послугах, і витрачати їх на дороги та іншу інфраструктуру, визнають в Мінекономрозвитку. У відомстві стверджують, що за більш ніж рік застосування в окремих органах влади та на державних підприємствах система електронних закупівель ProZorro зекономила державі приблизно півтора мільярда гривень. Частина депутатів та експерти говорять про появу нових способів обходити електронні закупівлі і закликають зменшити їхній мінімальний обсяг. Тоді як прем’єр-міністр обіцяє звільняти з посад за уникнення системи ProZorro.
Ті органи влади і місцевого самоврядування, які з квітня долучилися до державної системи електронних закупівель ProZorro, за цей період зекономили приблизно 14% своїх витрат на товари та послуги, і цей показник зростає, заявив, виступаючи в п’ятницю в парламенті, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, а також один із ініціаторів запровадження системи ProZorro Максим Нефьодов.
Він розповів про те, як триває перехід на електронні закупівлі.
«Не залишимо жодного папірця, який існує у паперовій сфері, та якого не можна побачити в електронному вигляді. Це мінімізує зловживання посадовців з паперами. Вся робота, яку працівники тендерних комітетів раніше робили вручну, виконуватиметься автоматично, і меншою буде імовірність навмисної «помилки» працівників», – стверджує Максим Нефьодов.
За 14 місяців роботи електронна система ProZorro зекономила для центрального та місцевих бюджетів понад півтора мільярда гривень, повідомив перший віце-прем’єр та міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів.
У травні 2016 року українське Мінекономрозвитку (МЕРТ) отримало нагороду World Procurement Awards у номінації «Публічні закупівлі» – саме за запровадження системи ProZorro
На початку проекту на електронну закупівельну систему, за бажанням, у тестовому режимі переходили центральна, місцева влада та державні підприємства. Однак з 1 квітня система ProZorro стала обов’язковою для всіх центральних органів влади, а з 1 серпня – і для решти державних суб’єктів, зокрема, місцевої влади та комунальників, повідомляють у МЕРТ.
Перші результати роботи системи ProZorro засвідчили, що колапсу закупівель в Україні не відбулося, резюмує Нефьодов.
«З першого квітня 3 500 замовників оголосили про майже 29 000 процедур. Тобто немає колапсу через те, що систему перевели з паперового в електронний вимір. Те, що десь немає інтернету, або хтось щось не вміє – це нас вводять в оману ті люди, які хочуть жити по-старому. Середній відсоток економії за рахунок електронних закупівель – 14% від бюджету, передбаченого на закупівлю товарів та послуг, і цей показник зростає. Шановні депутати, це є резервом для будівництва доріг та іншої інфраструктури! Тому тисніть, будь ласка, на місцеву владу, щоб ці гроші не розтринькувалися», – закликав посадовець.
Нефьодов наводить приклад: у Черкаській області економія на закупівлі цукру для харчування у навчальних закладах та у військових підрозділах перевищила 42% лише за рахунок переведення закупівель в електронний вимір.
Заступник міністра закликав депутатів і громадськість долучатися до контролю за використанням бюджетних коштів, щоб корупціонери не змогли пристосуватися до електронних закупівель. Особливу увагу він попросив приділити контролю за коштами на відбудову звільнених районів Донбасу, які днями Верховна Рада виділила за рахунок залишків на казначейських рахунках, що передбачалися для районів, які нині контролюють підтримувані Росією бойовики.
Звільняти місцевих посадовців за намагання уникати системи електронних закупівель пообіцяв днями на засіданні уряду прем’єр Володимир Гройсман.
«З одного боку дуже важливо запустити економіку і заробляти гроші до бюджету, з іншого – ощадливо витрачати їх. Зараз маємо дві системи – паперову, неефективну і застарілу, і є сучасна, якісна, конкурентна система ProZorro. По окремих позиціях – маємо економію вдвічі. Тобто можемо вдвічі більше закуповувати або вдвічі менше витрачати і заощаджувати кошти. Тож немає чого ділкам сувати свої брудні руки в державний бюджет», – погрожує Гройсман.
Корупціонери шукають лазівки й у електронній системі – експерти
В цілому електронна система закупівель – це позитив, але в ній є слабкі місця, стверджує в розмові з Радіо Свобода голова парламентського підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері протидії корупції, позафракційний депутат Юрій Дерев’янко.
«Ми повністю підтримуємо систему ProZorro, яка з такими потугами просувається в Україні. Але що треба зробити: опустити мінімальний розмір закупівлі, яку можна не проводити через електронну систему, нижче за нинішній рівень 1,5 мільйона гривень,– каже депутат. – Ми бачимо, як на місцях цим зловживають. Наприклад, в Івано-Франківській області екологічний бюджет становить 150 мільйонів гривень. І перші 70 мільйонів з цієї суми місцева влада витратила на низку закупівель обсягом по 1,49 мільйонів гривень кожна в обхід електронної системи».
Отже, визнає Юрій Дерев’янко, електронні закупівлі треба запроваджувати, починаючи з суми 20 тисяч гривень. Добровільно місцева влада іти на цей крок не хоче, тому знизити поріг для електронних закупівель треба на рівні уряду і парламенту, визнає голова підкомітету Верховної Ради з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері протидії корупції.
Українські експерти озвучують й інші способи, які замовники використовують, щоб обійти систему. Зокрема, електронні торги проводять вночі, встановлюють високу стартову ціну, яку потім стрімко знижують, а також прописують складні вимоги до товару чи послуги – під конкретного постачальника.
Президент України Петро Порошенко у лютому 2016 року підписав закон про публічні закупівлі, який Верховна Рада ухвалила у грудні 2015 року. Закон запроваджує електронну системи закупівель для всіх товарів і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а для проведених робіт – дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень. Однак у деяких сферах замовники зобов’язані проводити торги в електронній системі, тільки якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує мільйон гривень, а вартість робіт – становить 5 мільйонів гривень і більше.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі прогнозують, що реформа системи державних закупівель збільшить ВВП України на 0,6% на рік.
