Колишній заступник верховного головнокомандувача НАТО попереджає, що Північноатлантичний альянс може опинитися у стані повноцінного збройного конфлікту з Росією протягом року в разі, якщо не посилить свою присутність у балтійських державах. Відставний британський генерал Річард Шіррефф описав цей сценарій у щойно виданій книжці «2017: Війна з Росією», яка викликала здивування через припущення, що те, що нині часто називають «новою Холодною війною» може перерости в «гарячу війну». В інтерв’ю Радіо Свобода Шіррефф наголосив, що книга, в якій описується вторгнення російських військ в Латвію у травні 2017 року і подальше військове просування в Україні для створення «сухопутного коридору» до Криму, є лише «плодом уяви».
В інтерв’ю Радіо Свобода Річард Шіррефф сказав, що хотів лише надіслати «дуже чіткий сигнал», що НАТО має діяти, якщо хоче зберегти себе як сильний альянс.
«Метою книжки є акцентувати на важливості сильної та ефективної противаги для відвернення такої можливості», – каже Шіррефф, який був заступником верховного головнокомандувача НАТО в Європі з 2011 по 2014 роки. Раніше він служив у Північній Ірландії, на Балканах, в Іраку, був командувачем британським танковим підрозділом під час першої війни у Перській затоці.
Генерал у відставці каже, що стурбований «російським авантюризмом», який може призвести до вторгнення в Латвію, Литву чи Естонію, які були під контролем Москви протягом кількох десятиліть після Другої світової війни, і приєдналися до НАТО через майже 10 років після розпаду Радянського Союзу.
На тлі різкого погіршення відносин між НАТО та Москвою з 2014 року, коли Росія анексувала український Крим та почала підтримувати бойовиків на Донбасі, в результаті чого загинуло вже понад 9300 людей, це викликало занепокоєння в балтійських державах – а чи не будуть вони наступними?
«Ми продовжуємо отримувати дуже войовничі сигнали, які йдуть з Росії, – каже Шіррефф телефоном із Лондона. – Росія чи президент Путін вдалися до сили для зміни кордонів у Європі і він побачив, що застосування сили є успішним».
Видавництво Coronet, в якому вийшла друком книжка, каже, що відставний генерал змоделював її на основі сценарію «військової гри» – що Росія прокладає сухопутний коридор до Криму і захоплює балтійські держави для уникнення того, що Кремль називає «оточенням з боку НАТО».
НАТО має діяти рішуче для протистояння будь-якому авантюризму РосіїРічард Шіррефф
«Я думаю, що НАТО має діяти рішуче для протистояння будь-якому авантюризму Росії. Знаєте, на мою думку, ми маємо взяти до уваги той факт, що Росія… вторглася в Грузію в 2008-му, вона вторглася до Криму в 2014-му, вона вторглася в Україну у 2014 році», – каже Шіррефф.
На думку екс-верховного головнокомандувача силами НАТО в Європі, важливим для альянсу є постійна військова присутність у балтійських країнах, «беручи до уваги значну потужність російських сил довкола балтійських держав і наближеність цих російських військ до великих населених пунктів та столиць».
«Будь-яка стратегія стримування, яка передбачає передислокацію резервних сил НАТО та перекидання з однієї країни в іншу, що займе багато часу, просто не спрацює. Відтак, вирішення – тримати війська постійно в балтійських державах», – каже відставний генерал.
За його словами, стримування є особливо важливим через те, що напад на балтійські держави означав би загальну війну в Європі – вперше з 1945 року.
Росія вплутує ядерне мислення в будь-який аспект своєї військової доктрини і це могло також би означати й ядерну війнуРічард Шіррефф
«І не лише це, бо Росія вплутує ядерне мислення в будь-який аспект своєї військової доктрини і це могло також би означати й ядерну війну», – каже Шіррефф.
Шіррефф в минулому попереджав щодо небезпеки скорочень оборонних бюджетів країнами НАТО, що може призвести до неможливості деяких країн дотримуватись своїх зобов’язань, згідно зі Статтею 3 Статуту НАТО, яка передбачає, що країни-члени повинні бути здатними захистити себе.
«Стримувати і вести діалог»
Східні члени НАТО, включно з балтійськими державами та Польщею, тиснуть на партнерів, щоб була збільшена військова присутність альянсу в регіоні. НАТО розробляє такі плани, але не хоче розміщувати великі контингенти на постійній основі – що, без сумніву, не сподобалось би Росії.
Міністри закордонних справ країн-членів НАТО минулого тижня в Брюсселі обговорювали плани найбільшого нарощення військової присутності альянсу від часів завершення Холодної війни. Голова британської дипломатії Філіп Гаммонд сказав, що чисельність військ може становити до 3500 вояків, що «не говорить про наміри бути агресивним».
Лідери країн НАТО, як очікується, на саміті у Варшаві в липні затвердять ці плани, які є частиною підходу «стримуй і веди діалог», метою якого є можливість протистояння російській агресії і заспокоєння союзників. Подробиці планів ще наразі обговорюються.
«Ми все ще працюємо над концепцією щодо посилення передової присутності (на території східних членів НАТО) в плані конкретної кількості військ, розміру цих сил тощо», – сказав минулого тижня американський генерал Куртіс Скапарротті, який є новим верховним головнокомандувачем силами НАТО в Європі.
Росія розкритикувала плани НАТО, говорячи, що за розмовами про стримування ховається намір НАТО підступитися впритул до російських кордонів. Країни Заходу натомість кажуть, що це Росія почала діяти агресивно і ці дії потребують відповіді.
Москва також виступає проти системи протиракетної оборони в Європі, що його США будують разом з іншими членами НАТО. Ключові елементи щита були введені в дію в Румунії раніше цього місяця, а в Польщі почали зводити ще один елемент цього протиракетного щита.
Шіррефф сказав, що в той час, як «для НАТО абсолютно виправдано продовжувати будівництво системи протиракетної оборони», альянс також має зосередити увагу й на можливості конфлікту з Росією з використанням «ефективної системи стримування звичайними озброєннями».
Деякі західні представники та військові експерти кажуть, що попередження про значну та невідворотну загрозу з боку Росії є перебільшеними і в деяких випадках є залякуванням, спрямованим на роздмухування військових бюджетів.
Шіррефф сказав, що в той час, як існує потреба у збільшенні витрат на оборону в Європі – члени альянсу мають витрачати на військові цілі не менше двох відсотків ВВП, найважливішим є використання ресурсів НАТО «в мудрий спосіб і розташування сил для стримування в балтійських державах».
Над матеріалом працювали Юджин Томюк та Ростислав Хотин
