Чи врятують карпатський ліс мораторій на експорт і заборона вирубок

Василь Арович

Вже більше півроку минуло відтоді, як в Україні набув чинності мораторій на експорт необробленої деревини. Уряд пропонує скасувати цю заборону – у Верховній Раді вже зареєстрований відповідний законопроект. Натомість на прохання Мінприроди Кабмін тимчасово заборонив у країні будь-які санітарні рубки лісу. Лісники проти і першої, і другої заборони: стверджують, ліс залишається годувальником майже цілих регіонів.

Масштабні повені, зсуви ґрунтів є першими наслідками неконтрольованої вирубки лісів Карпат, стверджують екологи. Безробіття жителів регіонів з лісовими масивами та низький рівень життя спонукають місцеве населення брати до рук сокиру та бензопилу.

За даними Держстату, обсяг офіційної заготівлі деревини за 2015 рік збільшився удвічі порівняно з 2014-м, а збиток від незаконної вирубки лісів сягнув понад 114 мільйонів гривень. Рубок зазнав навіть парк «Букові праліси Карпат», що входить до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

«Куди не їду по області – всюди лісовози» – голова ОДА

Для зменшення обсягів незаконної заготівлі дерева голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль у серпні 2015 року видав розпорядження, яким заборонив експорт з області необробленого лісу-кругляка і змінив умови його продажу на внутрішньому ринку. А вже 1 листопада 2015 року набув чинності ухвалений Верховною Радою України закон про заборону експорту необроблених лісоматеріалів на 10 років.

У період між цими двома рішеннями ліс почали рубати ще активніше – за словами Москаля, тоді в Закарпатській області «розпочалася справжня вакханалія з лісом». «Вирубували усе, що можна й не можна, – заявляв Москаль, – склалось враження, що так звані лісокористувачі готові продати за кордон навіть свої дерев’яні хати. Куди не їду по області – всюди лісовози. Мало того, що вивозять кругляк, то ще й розбивають у спеку дороги», – пояснив тоді голова області своє рішення.

У березні ж голова Закарпаття запропонував обласній разі заборонити усі види рубок у лісах природно-заповідного фонду.

Від 11 травня в країні тимчасово припинені всі санітарні рубки лісу: таке рішення уряд ухвалив на пропозицію Міністерства екології. «Це – реакція уряду на мій звіт щодо інспекції національних парків карпатського регіону. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман визначив пріоритетом створення системи, що унеможливить варварську вирубку лісів», – написав на своїй сторінці у Facebook міністр природних ресурсів Остап Семерак.

«Батьки сказали: ті, хто здобув освіту, все одно працюють на лісопилках» – закарпатець

Але для місцевого населення, як запевняють жителі карпатського регіону, вирубка та реалізація лісу є основним видом заробітку. Чимало юнаків одразу після школи замість вступу до вишу йдуть працювати на пилораму. Навіть, ті, хто має вищу освіту, теж працюють лісорубами; кращим варіантом є робота в лісомисливському господарстві – проте там теж потрібна освіта. Ті, хто не хоче працювати в лісі – їдуть на заробітки закордон.

«Я після школи пішов працювати на лісопилку. Батьки сказали, що ті, хто здобув освіту, все одно працюють на лісопилках або лісорубами. Тому немає різниці, чи маю я освіту, чи ні. Робота важка, але грошей на сільські розваги вистачає», – ділиться з Радіо Свобода Павло, який після закінчення школи обрав не аудиторію університету, а місце за станком на лісопилці. Хлопець впевнений, що вчитись в Україні немає сенсу, роботи за спеціальністю однаково немає.

Потрібен мораторій і на експорт, і на вирубку – активіст

Тим часом у громадській організації, що неодноразово протестувала проти вирубок на Закарпатті, впевнені, що мораторій на експорт тільки збільшив контрабанду деревини.

«Після гучних довготривалих скандалів і протестів жителів районів під місцевими лісгоспами влада області нарешті звернула увагу на проблему масштабної незаконної вирубки лісу, – каже керівник громадського об’єднання «Карпатська Січ» Тарас Деяк. Він вважає заборону експорту марною.

«Сумніваюсь, що це не мулька в очі, оскільки не секрет, що ліс є вагомим джерелом доходів багатьох посадовців, і велика «доля» йде власне на Київ. Час покаже. Не забуваймо про корупцію на митницях, мораторій на експорт значить лише те, що побільшає контрабанди. Із сучасним катастрофічним станом Карпат мораторій повинен бути і на вирубку, і на експорт, а в ідеалі – ті, хто повинні стежити за виконанням цих обмежень, мають також чесно виконувати свою роботу, а з цим у державі великі проблем», – стверджує активіст.

«Ліс годує наші сім’ї» – лісник

На думку лісників, мораторій на вирубку лісів може призвести до соціального вибуху в середовищі працівників лісогосподарств та жителів гірських населених пунктів. Тому що більша частина чоловіків місцевих сіл працюють у лісовій сфері, це одне з небагатьох робочих місць.

Лісник держпідприємства «Брустурянське лісомисливське господарство», що розташоване на Тячівщині, Юрій Арович виступає проти заборони рубок: «Мораторій на вирубку лісів призведе до зубожіння нашого краю, ще з часів Марії-Терезії наші предки займалися лісозаготівлею! В першу чергу, це призведе до значного збільшення обсягів незаконних рубок», – стверджує він.

«Ліс годує наші сім’ї. За рік підприємство сплачує понад 23 мільйони гривень податків. При цьому з державного бюджету підприємство більше 10 років не отримує ні копійки», – додає працівник лісництва.

Іноді документи на деревину підробляють, і ліс експортують – еколог

Хоча мораторій на експорт існує, деревину все одно вивозять, каже еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов. Це роблять, підробляючи документи – так, аби ліс належав до іншої категорії – дозволеної до вивозу.

Фахівець підтверджує, що заборонити всі суцільні рубки лісів нереально. До того ж, деякі ліси треба вирубувати з точки зору охорони природи. Багато регіонів України «живуть з лісу», в лісовій галузі працюють сотні тисяч людей, а податки від рубок – це наповнення місцевих бюджетів, зауважує еколог. Повна заборона вирубки, на його думку, буде неефективна.

«Основні «лісові браконьєри» – це самі лісники, які через різні механізми легалізують незаконні рубки. Тому, звісно, обмеження на законодавчому рівні їх зупинить. Інша категорія лісових браконьєрів – це місцеві жителі, які рубають ліс в невеликій кількості, проте регулярно. В кожному карпатському чи поліському селі ви знайдете по 2-3 пилорами. З яких 90% працюють на нелегальній деревині. Тому цю категорію браконьєрів мораторій не зупинить», – впевнений фахівець.

На його думку, оптимальним варіантом стане максимальне обмеження санітарних вирубок, зменшення підстав для їхнього проведення, поступовий перехід від суцільних до вибіркових вирубок та обмеження вирубки в природно-заповідному фонді.

Проблемою є не розмір рубок, а способи їх проведення – Держліс

У Державному лісагентстві заявляють, що мораторій на експорт лісу-кругляку суперечить правилам Світової організації торгівлі. Виступають там і проти цілковитих заборон на лісозаготівлю.

«Загалом, закон про мораторій ухвалювали, щоб розвивати вітчизняну деревообробку, – відповіли у Держлісагенстві на запит Радіо Свобода. – Однак на сьогодні стало очевидним, що робити це шляхом повної заборони було неправильним. Заборона будь-якої заготівлі деревини невиправдана і призведе до різкого погіршення санітарного і протипожежного стану лісів, проблем у створенні безпечних умов рекреаційного використання лісів, негативно вплине на збереження і відтворення природних ландшафтів».

У Держлісагенстві переконані, що головною проблемою карпатських лісів сьогодні є не розмір рубок, а способи їх проведення – тобто застарілі технології.

Сусіди України – Румунія, Польща та Словаччина – повністю заборонили промислову вирубку лісів у Татрах і Карпатах після того, як з’ясували, що це є основною причиною паводків. Українському ж Закарпаттю повінь минулої осені завдала збитку на 2 мільярди гривень.