Одним зі свідків у кримінальній справі вбивств на Майдані може стати екс-президент України Віктор Янукович. Суд задовольнив клопотання адвокатів «беркутівців» і поклав на захист обов’язок підготувати усі документи для організації відеоконференції. Представники потерпілих кажуть, що хотіли б бачити Януковича в залі суду, а не на екрані.
12 травня Святошинський районний суд Києва прийняв до розгляду обвинувальний акт щодо екс-бійців спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка, Сергія Тамтура, Олега Янішевського, Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких обвинувачують у навмисних вбивствах активістів під час Революції гідності. Судді і присяжні не задовольнили клопотання захисту щодо повернення акту на доопрацювання, але задовольнили клопотання про залучення до процесу екс-президента України Віктора Януковича і екс-командувача Внутрішніх військ України Станіслава Шуляка в режимі відеоконференції.
Під час засідання адвокат Маринченка і Аброськіна Олександр Горошинський представив протокол зустрічі із Віктором Януковичем і одним із його адвокатів та продемонстрував відеозапис, на якому Янукович підписує протокол із бажанням надавати покази в суді.
Як повідомив Радіо Свобода Горошинський, зустріч відбулася за його власною ініціативою 11 квітня.
Я звернувся із відповідним запитом до адвокатів Януковича, це моє право передбачене закономОлександр Горошинський
«Я звернувся із відповідним запитом до адвокатів Януковича, це моє право передбачене законом. Адвокати мені повідомили, що Віктор Федорович має бажання зустрітися і надати відомості. Ми зустрілися, опитали особу і надали в суд відповідні документи», – заявив Горошинський. Інформації про те, як живе в Росії екс-президент, в адвоката немає.
«Я не є адвокатом Януковича, я його опитував щодо обставин, які є предметом дослідження даного судового засідання. Чим він займається, мені невідомо і нецікаво, чесно кажучи», – заявив він.
На думку представника потерпілих, адвоката Євгенії Закревської, допитати Януковича слід, але не в режимі відеоконференції, а в залі суду.
«Те, що він не хоче прибувати в Україну, тому що він є підозрюваним, і справедливо побоюється притягнення до кримінальної відповідальності, не є неможливістю прибути в розумінні Кримінально-процесуального кодексу. Відео, яке ми побачили, було дуже показовим – Віктору Федоровичу дали підписати готові покази, він їх навіть не читав», – заявила Закревська.
На її думку, поза камерою хтось може підказувати екс-президенту, що говорити, отже його покази не можуть бути справжніми доказами.
Суд надав захисту дозвіл на збір документів для організації відеоконференції
Втім, суд частково задовольнив клопотання про проведення відеоконференції із екс-президентом і поклав на захист обов’язок надати усі документи для того, щоб суд звернувся через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Росії. Процес може зайняти більше ніж півроку.
«Якщо Україна і Російська Федерації прийдуть до спільної згоди про з’єднання, тоді ми будемо мати можливість допитати свідків. Процедура складна. І може ще не вдасться її реалізувати з якимось причин», – наголосив адвокат у коментарі журналістам. Він також повідомив, що Янукович побоюється приїжджати в Україну не через статус обвинуваченого, а через напад на його кортеж у 2014 році. Під час нападу на кортеж поранення отримав охоронець екс-президента, наголосив адвокат.
«У розпорядженні Генеральної прокуратури є кримінальне провадження за заявою Януковича по факту замаху на його життя. Не знаю, як воно розслідується, але воно існує. Це дає підстави допитувати його за допомогою відеоконференції», – заявив Горошинський.
Із приходом Луценка на посаду генпрокурора підтримка «майданівських» справ буде підсилена – прокурор
Прокурор у справі і представник Генеральної прокуратури Яніс Сімонов наголосив, що суд ще не ухвалив рішення про фактичний допит Віктора Януковича.
Судом ще не ухвалено рішення про фактичний допит Віктора ЯнуковичаЯніс Сімонов
«Судом ще не ухвалено рішення про фактичний допит Віктора Януковича. Захист заявляв клопотання про надання міжнародно-правового запиту до відповідних органів Росії для підтвердження того, що він може бути допитаний в режимі відеоконференції саме в цьому судовому засіданні. Як ви знаєте, в інших кримінальних провадженнях Януковича оголошено в розшук», – заявив Сімонов. У коментарі Радіо Свобода він повідомив, що Генеральна прокуратура неодноразово зверталась до російських правоохоронців, але не отримала від них ніякої позитивної відповіді.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Сімонов припустив, що за керівництва Юрієм Луценком Генпрокуратурою, на «майданівські» судові процеси будуть скеровані більші зусилля.
«Буде якимось чином активізовано в частині надання засобів і людських ресурсів. Тому що на початку розслідування цієї «майданівської» справи були лише 3 прокурори-процесуальних керівників і 20 слідчих. Зараз суспільство незадоволено тим, що досі розслідуються ці справи, але якщо показати суспільству, який об’єм слідчих і процесуальних дій було вчинено, буде зрозуміло, що ці особи фактично зробили неможливе», – заявив прокурор.
12 травня, наприкінці дня, Юрія Луценка було призначено генеральним прокурором. Під час свого виступу у Верховній Раді він пообіцяв заочно осудити Віктора Януковича.
У січні 2015 року Генпрокуратура передала обвинувальний акт до суду, сторона обвинувачення вимагає Зінченку та Аброськіну найвищу міру покарання – довічного позбавлення волі. Зінченка і Аброськіна звинувачують у вбивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. У вересні 2014 року екс-командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, якого також підозрюють у розстрілі 39 майданівців, втік з-під домашнього арешту, його оголосили в розшук. У лютому цього року суд об’єднав кримінальні провадження щодо колишніх співробітників спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка, Сергія Тамтури, Олега Янишевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, із провадженням щодо Зінченка і Аброськіна.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у період 18-21 лютого 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули 17 силовиків.
Наступне засідання у справі відбудеться 17 травня.
