Влада Росії говорить про запуск четвертої лінії енергомосту. За їхньою інформацією, тепер сумарно з Краснодарського краю Росії в кримську енергосистему надходить 800 МВт – майже стільки ж, скільки півострів брав з материкової України. За оцінками експертів, завдяки повному запуску енергомосту, Крим буде забезпечений електрикою на 90 відсотків. При цьому, за їхніми прогнозами, через те, що енергосистема півострова не була розрахована на поставки з Росії, як мінімум рік вона даватиме збої і зазнаватиме аварійного вимкнення в різних регіонах.
Спочатку російська влада планувала завершити будівництво енергомосту в жовтні 2016 року. Однак події на адміністративному кордоні Криму з материковою Україною змусили їх переглянути свої плани. Наприкінці листопада там були підірвані опори ЛЕП, якими надходила електроенергія з континенту, і півострів виявився повністю знеструмленим.
Приєднання кожної з чотирьох ліній енергомосту відбувалося під контролем президента Росії Володимира Путіна, і було, як ритуал. Для запуску першої нитки, який відбувся 4 грудня, російський президент прилетів до Керчі. Приєднанням другої лінії Путін керував з Москви в режимі телемосту. Про запуск третьої нитки він урочисто оголосив 14 квітня під час своєї «прямої лінії» з громадянами країни.
За приєднанням останньої – четвертої лінії Володимир Путін спостерігав із Сочі, перебуваючи з Кримом у режимі відеоконференції. На півострові церемонія запуску енергомосту відбувалася в Феодосії на території підстанції «Кафа», яка приймає електроенергію з Росії. Сюди приїхали перші особи підконтрольної Росії влади Криму: Сергій Аксьонов, Володимир Константинов і Сергій Меняйло.
Звертаючись до присутніх у Феодосії, Володимир Путін сказав, що енергоперехід через Керченську протоку – дуже складний технічний проект, і тут були застосовані найновітніші технології.
«У результаті в стислі терміни вдалося прорвати енергетичну блокаду Криму. Власне кажучи, не сумніваюся, якщо буде потрібно, ми і будь-яку іншу блокаду прорвемо, якщо комусь захочеться нас потренувати», – наголосив Володимир Путін.
Він пообіцяв, що запуск енергомосту – це ще не межа, і роботи з модернізації енергетичного господарства півострова будуть продовжені. За словами російського президента, в Сімферополі та Севастополі вже ведеться будівництво ТЕС, і в 2017 році на кожній з них буде введено в експлуатацію по одному блоку. Путін запевнив, що в результаті сумарна потужність електроенергії, яка подається ними, складе 470 МВт, а в 2018 році вони додадуть ще 470 МВт.
Найгірше – Фірташу
Наразі енергосистема Криму працює стабільно. Ще на початку весни 2016 року планові вимкнення кримських споживачів були зведені до мінімуму.
Остання хвиля віялових вимкнень прокотилася півостровом з 11 до 18 квітня. Прес-служба уряду Криму, підконтрольного Росії, тоді повідомила, що в цей період був знижений оперативний ліміт у зв'язку з виконанням планових ремонтних робіт з перевлаштування енергомосту.
Зараз кримські побутові споживачі отримують електроенергію цілодобово. Однак періодично надходять повідомлення про тимчасові аварійні вимкнення в різних частинах півострова. Наприклад, 21 квітня частково були знеструмлені Армянськ і низка сіл Чорноморського району, 27-го в Керчі відбувалися вимкнення, а в Первомайському районі на електромережах сталася аварія.
Якщо побутові споживачі отримують електрику практично безперебійно, то багатьом підприємствам, як і раніше, доводиться зазнавати труднощів і користуватися власними генераторами. Наприкінці квітня підконтрольний Росії міністр промислової політики Криму Андрій Васюта повідомив, що найбільші труднощі у зв'язку з енергодефіцитом мають підприємства Дмитра Фірташа на півночі півострова: «Кримський титан» і содовий завод.
«Я повернуся все-таки до «Титану» і «Соди»... Напевно, вони найбільш постраждали в цьому питанні. Розумієте, це моно-міста, зупинити там підприємства неможливо. Насправді «Титан» працював у збиток собі тривалий час, тому що виробництво третини від своїх можливостей – збиткове. Влада йшла назустріч підприємствам, умовно кажучи, кредитуючи їх щодо електроенергії, газу тощо, не напружуючи заводи щодо існуючих боргів», – сказав Андрій Васюта.
Поки що не почав працювати на повну потужність і електротранспорт, послуги якого в Криму завжди були досить популярними. Міжміське тролейбусне сполучення було відновлене лише 22 квітня. У «Кримтролейбусі» повідомили, що в цей день на маршруті «Сімферополь – Ялта» були запущені 18 машин. Це третина від максимальної кількості тролейбусів, які використовувалися на міжміській трасі в курортний сезон. А в Севастополі, як повідомляє російська влада міста, на маршрутах працюють 85 тролейбусів з 96. Весь автопарк там планують задіяти після того, як енергопостачання буде відновлене повністю.
Витратили 47 мільярдів рублів
За офіційною інформацією, установка і запуск енергомосту коштували російському бюджету 47,302 мільярдів рублів. Така сума була закладена в росйському державному контракті з його будівництва, укладеному влітку 2015 року. 5 березня 2016 року міністр енергетики Росії Олександр Новак повідомив, що ця вартість залишиться незмінною, незважаючи на девальвацію.
«Що стосується необхідних коштів для будівництва, вони були передбачені федеральною цільовою програмою з розвитку Криму – це 47 мільярдів рублів протягом декількох років. Ця сума не змінюється, незважаючи на те, що відбулася девальвація, і частина устаткування імпортна все одно використовується, хоча це в основному російські підрядники і російське обладнання, будівельні та монтажні роботи. Проте ми вкладаємося в початкові задані параметри фінансування», – сказав російський міністр в ефірі телеканалу «Росія 24».
Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський вважає, що Росія зможе окупити будівництво енергомосту не менше ніж через 10 років.
«Треба розуміти, що це капітальна інвестиція. У будь-якому випадку ці гроші будуть відбиватися досить довго, але вони на це і розраховують. Ніхто не будує, умовно кажучи, електростанцію, розраховуючи через рік окупитися. Проте потрібно розуміти, що це поворотні кошти. Питання тільки в тому, скільки часу буде потрібно, щоб покрити ці витрати», – сказав експерт.
Окрім витрат на будівництво енергомосту також Росії довелося витратитися на купівлю і заправку дизель-генераторів. На лютневій зустрічі з російським президентом підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що на паливо довелося витратити понад 500 мільйонів рублів.
«З бюджету Республіки Крим на заправку дизель-генераторів, їхнє обслуговування та на витратні матеріали виділено 540 мільйонів рублів, тобто не критично для бюджету республіки», – сказав Сергій Аксьонов.
Експерт у галузі електроенергетики Валентин Землянський вважає, що після запуску четвертої лінії енергомосту потреби Криму в електриці будуть задоволені приблизно на 90 відсотків.
«Енергоміст має забезпечувати потужність приблизно 800 МВт. Цього більш ніж достатньо з урахуванням теплових електростанцій, які є. Але ми розуміємо, що це підводний кабель. І ця система – менш надійна, ніж, якби це йшло сушею. Відповідно, можливі якісь збої», – зазначив експерт.
За прогнозами Валентина Землянського, найближчим часом у кримських електромережах не уникнути аварій і вимкнень ще й тому, що енергосистема півострова була розрахована на надходження електрики з півночі, а не зі сходу. За його словами, збої відбуватимуться, поки система не вирівняється, і не будуть збудовані дві додаткові газові теплоелектростанції, обіцяні Путіним.
Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»
