Берлін – Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України знову зустрілися для консультацій у Берліні – у резиденції зовнішньополітичного відомства ФРН «Віллі Борзіг». Це вже 12-й раунд за час, що минув після підписання «другої частини» Мінських угод у лютому 2015 року. І цього разу зусилля учасників «нормандської четвірки» були спрямовані на виведення мирного процесу на Донбасі з глухого кута.
Зустріч у Берліні завершилася без особливих успіхів. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Однак, за його словами, були узгодженні спільні дії у питаннях безпеки. Так, військові підрозділи сторін на сході України мають бути розведені, а інформаційний обмін між сторонами конфлікту поліпшений. Очікуваної спільної позиції щодо закону про вибори не досягнуто.
У Берліні розглядали два блоки проблем: дотримання перемир’я у зоні збройного конфлікту в Україні та умови для проведення місцевих виборів на Донбасі. Досі, попри всі зусилля міжнародної спільноти, за заявою «локомотива» переговорів із цих питань, міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, «не було досягнуто прогресу», передовсім з питань політичного врегулювання.
Щодо цього міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров побачив, за його версією, деякі успіхи. «Головним результатом є те, що було підтверджено взаємопов’язане вирішення усіх цих проблем. Це стосується і виборів у місцеві органи самоуправління на Донбасі, це стосується і необхідності ухвалення закону про «особливий статус» Донбасу», – заявив глава МЗС Росії.
Загроза ескалації конфлікту
Україна вимагає введення у зону конфлікту озброєної поліцейської місії ОБСЄ, котра нині не озброєна. Президент Петро Порошенко навіть запевнив раніше, що має згоду на це всіх країн-учасниць «нормандської четвірки». Але свою підтримку спростував російський міністр закордонних справ. А на думку представників німецького зовнішньополітичного відомства, «таку місію нині важко уявити».
На переговорах у Берліні йшлося саме про такі заходи, оскільки досі в історії цієї організації ще не було озброєної поліцейської участі у кризових регіонах.
Заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Александр Гуґ пояснив в інтерв’ю «Першому каналу» німецького телебачення: «Щодо нової місії спостерігачів – це мають вирішувати одностайно 57 країн-учасників. Для цього необхідна нова постанова. Нинішня місія спостерігачів в Україні – це місія із завеликою кількістю неозброєних спостерігачів у країні».
Тим часом Захід посилює тиск на обидві сторони, передовсім на Київ, вимагаючи неухильно дотримуватися виконання Мінських угод, зокрема проведення виборів на непідконтрольних Україні територіях.
Перед початком зустрічі глава відомства німецької дипломатії знову наголосив, що відсутність прогресу на переговорах «підриває легітимізацію мінського процесу, а головне – приховує у собі ризик повторної ескалації конфлікту». І хоч посередники докладають чимало зусиль для досягнення прогресу в переговорах, однак справа посувається повільно. Штайнмаєр наголосив, що «хоч і досягнуто певної розрядки ситуації, але ми щоразу стаємо свідками її ескалації». За його словами, переговори про політичний процес, пошук політичного рішення фактично зупинилися.
Також політичні експерти застерігають щодо небезпеки ситуації, котра склалася: якщо сторони не досягнуть згоди, то це може покласти край Мінським домовленостям. На думку посла України в Німеччині Андрія Мельника, питання безпеки є вирішальним питанням на зустрічі у Берліні. Про це він сказав в інтерв’ю німецькому телеканалу RBB.
Якщо «нормандській четвірці» не вдасться забезпечити довгострокове припинення вогню і поліпшити ситуацію у регіоні загалом, то це поставить під сумнів весь миротворчий процесАндрій Мельник
«Конкретним кроком вперед було б довгострокове припинення вогню, котре постійно порушується. Оскільки для нас ідеться про три важливі теми: безпека, безпека і ще раз безпека, то маємо нарешті збільшити швидкість. І якщо «нормандській четвірці» не вдасться забезпечити довгострокове припинення вогню і поліпшити ситуацію у регіоні загалом, то це поставить під сумнів весь миротворчий процес», – зауважив посол України і Німеччині.
Необхідне зближення сторін
І хоч німецька та французька сторони намагаються спонукати українських і російських учасників переговорів іти на зближення, поки що цього зробити не вдається. Проблема – у відмінності підходів. Зокрема, Росія наполягає на політичних аспектах Мінських угод – децентралізації України та конституційній реформі, ухваленні законів про «амністію» і процедурі проведення виборів на території, котра сьогодні підконтрольна угрупованням «ДНР» і «ЛНР».
Натомість Україна домагається надійного і тривалого припинення бойових дій, що мало б дати змогу Верховній Раді ухвалити рішення про політичні аспекти врегулювання ситуації на Донбасі.
