Міністр освіти України Лілія Гриневич побоюється, що українські школярі поїдуть навчатися до Польщі – там нібито обіцяють безкоштовне професійне технічне навчання. На її думку, відсутність державного замовлення для ПТУ треба компенсувати регіональним замовленням і не залишати училища на самоті з бізнесом. Експерти говорять, що безкоштовне навчання в Польщі можливе лише для поляків. Якщо українці і не платять за навчання, то це неофіційно.
Перше після свят засідання українського уряду відбулося в день початку проведення Зовнішнього незалежного оцінювання – ЗНО. Міністр освіти Лілія Гриневич повідомила, що цього року оцінювання мають пройти більше ніж 260 тисяч людей у 1100 пунктах тестування. Проведення ЗНО забезпечує понад 43 тисячі вчителів.
Гриневич наголосила, що через відсутність державного замовлення серйозні проблеми будуть у професійних технічних училищ – ПТУ. Таку ситуацію вже використовує сусідня країна, Польща, заявила Гриневич в коментарі Радіо Свобода. У своєму виступі на засіданні уряду вона згадала, що українцям пропонують безплатну професійну технічну освіту саме в Польщі. Нібито цим займається якась приватна компанія.
«І якщо в нас є проблеми з ПТУ, одразу реагує відповідно сусідня країна для того, щоб запросити наших учнів до себе. І так само студентів – у нас дуже зросла кількість студентів, які навчаються саме у Польщі. А ми зі свого боку недостатньо підтримуємо і з точки зору покращення якості системи освіти, і фінансово», – наголосила міністр освіти.
За її словами, неприпустимо, щоб система середньої професійної технічної освіти підтримувалася лише бізнесом, а не державою. Для вирішення недофінансування ПТУ Гриневич вважає за необхідне формування регіонального замовлення.
Згідно з даними Центрального статистичного офісу Польщі, станом на листопад минулого року в тій країні навчалися 57 тисяч іноземних студентів – на 11 тисяч більше, ніж у 2014 році. Більше половини іноземних студентів становлять українці – 53% станом на кінець минулого року. В абсолютних цифрах кількість українських студентів за рік зросла на 7 тисяч і сягнула 31 тисячі молодих людей. Деякі дослідники навіть закликають адміністрації польських вишів активніше інтегрувати українських студентів у польську громаду, щоб запобігти можливих етнічних конфліктів.
Зацікавленість Польщею скоріш впала – експерт
Радіо Свобода зв’язалось із однією з найстаріших компаній, яка допомагає українським абітурієнтам у вступі до польських вищів «ОсвітаПоль». На цьому ринку вони працюють понад 12 років. Як розповів генеральний директор компанії Руслан Сорока, програми вступу до польських профтехучилищ запустили ще два роки тому, але серйозної зацікавленості з боку українців поки немає.
«Відбувається так само, як у перші роки із польською вищою освітою, яка сприймалася дуже важко. Я думаю, що через рік-два зацікавленість профтехосвітою в Польщі буде дуже високою. Але наразі шаленого буму не спостерігається», – наголосив він.
Загалом, за словами Сороки, наразі популярність польської освіти порівняно із позаминулим роком впала.
«Починаючи від 2009 року зростання зацікавлення навчанням у Польщі було дуже серйозним. Воно сягнуло свого піку в 2014 році, зрозуміло з яких причин. Після 2014 року це зростання продовжується, але воно не було таким радикальним, як у минулому періоді. Я би сказав, що воно було десь на рівні 20%», – заявив директор «ОсвітаПоль». За словами Сороки, безкоштовна освіта можлива або для громадян Польщі або для власників «карти поляка».
Інші експерти, з якими поспілкувалось Радіо Свобода, говорять на умовах анонімності, що польські профтехучилища можуть користатися наполовину неофіційною схемою для надання безкоштовної освіти українцям. З місцевих бюджетів навчальні заклади отримують кошти на перекваліфікацію польських громадян. Деякі профтехучилища не є державними, їм вдається за рахунок цих коштів навчати українців, хоча теоретично це лише для поляків.
До України повертаються близько 30% випускників польських вишів
Серйозною проблемою для України залишається подальша міграція випускників. За даними «ОсвітаПоль», менше ніж 30% тих, хто отримав польську освіту, повертається додому. Більшість залишається в країнах Європи, дехто їде до США чи Канади. Сорока, втім, наголосив, що їхні показники можуть відрізнятися від цифр колег – єдиної системи підрахунку немає.
Однією з тих, хто вибрав повернення до України, – журналістка Вікторія Жуган. До 2012 року вона навчалася в Харківському університеті імені В. Каразіна, але за ступенем магістра журналістики поїхала до Польщі, до однієї із приватних академій Варшави.
Мама дізналась про можливість навчання на магістратурі у Польщі. Але академія, в яку я потрапила, не задовольняла мене за рівнем програм, можливостей і навчальних вимогВікторія Жуган
«Моя мама дізналась про можливість навчання на магістратурі у Польщі, і ціна приблизно дорівнювала навчанню у Києві на контрактній основі. Ми припустили, що європейський диплом відкриє мені більше дверей у майбутньому. Але академія, в яку я потрапила, не задовольняла мене за рівнем програм, можливостей і навчальних вимог», – розповіла Жуган.
Отримана нею освіта була гіршою, ніж вона очікувала, проте більшості її українських однолітків в тому ж виші все одно навчатися було складно, зокрема через мовні проблеми. В 2014 році журналістка повернулася до Києва. Говорить, що вирішила бути корисною на батьківщині.
Мешканцям окупованих територій можна не здавати тести для вступу в виші Донбасу
Вища освіта в Україні чекає на подальші реформи, обіцяє міністр освіти. Наразі її якість може бути дуже різною, наголосила Лілія Гриневич. Міністр також вважає за необхідне зберегти державне замовлення, яке має визначатися з урахуванням пріоритетності вступників із високими балами.
Наше завдання зараз побудувати систему незалежних центрів оцінювання якості вищої освіти. Це буде мотивувати до конкуренції, щоб навчальні заклади змінювалисяЛілія Гриневич
«Якщо говорити про якість вищої освіти в Україні, то вона є абсолютно різною в різних вищих навчальних закладах. Ми не можемо сказати, що вона в загальному є поганою. Є такі виші, де є курси іноземної мови, є курси на вибір. Наше завдання зараз побудувати систему незалежних центрів оцінювання якості вищої освіти. Це буде мотивувати до конкуренції і сприяти тому, щоб навчальні заклади змінювалися», – заявила Гриневич.
Цього року випускники можуть подавати до 15 заяв на вступ в різні виші. Усі документи можна подавати через інтернет. Виші зони АТО, а також виші, евакуйовані звідти, будуть приймати мешканців окупованих територій без ЗНО, через вступні іспити, як до реформи.
