Комітет британського парламенту з питань внутрішніх справ заслухав дані про витрати на розкіш і зазирнув у світ відмитих в лондонських бутиках грошей.
Голова інвестиційного фонду Hermitage Capital Вільям Браудер, який багато років проводить розслідування обставин смерті російського юриста своєї фірми Сергія Магнітського в московському СІЗО у 2009 році, представив британському парламенту дані про 30 мільйонів доларів із 230 мільйонів, викрадених з бюджету Російської Федерації через схему повернення податків.
Сергій Магнітський стверджував, що під час обшуку у 2007 році співробітники МВС Росії вилучили статутні документи і печатки трьох фірм, що належать Hermitage Capital, потім ці фірми були переписані на інших власників, оголошені банкрутами, і їхні нові власники отримали від російської держави повернення податків, сплачених раніше Hermitage Capital.
Документи, передані Браудером до правоохоронних органів Великобританії, підтверджують оплату яхти (240 тисяч доларів), приватного літака (175 тисяч доларів), безлімітної кредитної картки «Гламур» (майже 300 тисяч доларів), весільної сукні фірми Phillipa Lepley (більше 40 тисяч доларів) і переказ грошей людині, яка живе в 7-кімнатній віллі в графстві Суррей (трохи менше за 260 тисяч доларів). Усі ці платежі здійснювалися в період з 2008-го до 2013 року.
Графство Суррей випливає у зв'язку з прізвищем Сергія Магнітського вдруге. Вперше воно з’явилось у зв'язку з ім'ям Олександра Перепиличного, колишнього фінансового радника сім'ї Ольги та Владлена Степанових. Ольга Степанова – колишня очільниця московської податкової інспекції №28, яка схвалила повернення податків фірмам, вкраденим у Hermitage Capital. У 2010 році Перепиличний передав Браудеру відомості про те, що сім'я Степанових несподівано відбудувала під Москвою особняк вартістю в майже 20 мільйонів доларів, а також придбала віллу з шістьма спальнями і дві елітні квартири в Дубаї на штучному острові в Перській затоці – Пальма Джумейра. Оплата нерухомості в Дубаї проводилася з рахунку Владлена Степанова в швейцарському банку Credit Suisse. Після оприлюднення даних Перепиличного в квітні 2011 року швейцарська прокуратура заморозила цей рахунок. У листопаді 2012 року Перепиличний помер на вулиці біля будинку, який знімав в графстві Суррей. У його травній системі була виявлена отрута гельземій.
За заявою Вільяма Браудера в британському парламенті, частина з 30 мільйонів доларів колишніх російських податків, які осіли в Великобританії, прийшла безпосередньо з двох кіпрських офшорних компаній, пов'язаних зі ще однією людиною, залученою у «справу Магнітського». Дмитро Клюєв володів російським «Універсальним банком заощаджень», куди, власне, і були переведені гроші з російського бюджету в якості повернення ПДВ трьом вкраденим у Hermitage компаніям. Універсальний банк заощаджень на чолі з Дмитром Клюєвим в цілому спеціалізувався на отриманні грошей, які поверталися фірмам з російської казни як повернення ПДВ. Окрім 230 мільйонів доларів, отриманих від «дочок» Hermitage Capital, банк виявився одержувачем повернутих податків компанії «Ренгаз» в розмірі 107 мільйонів доларів і торгового дому «Аркадія» в розмірі майже 17 мільйонів доларів. У 2011 році до Слідчого комітету Росії була подана скарга, що за тією ж схемою з російського бюджету були вилучені і осіли на рахунку в тому ж банку 52 мільйони доларів, раніше сплачені як податок ще однією фірмою Hermitage – «Техпром».
Вільям Браудер в інтерв'ю Радіо Свобода каже, що розслідування велося протягом 6 років, але прорив стався на початку цього року, коли кримінальне розслідування, що проводиться в інших країнах, вказало на Великобританію. 21 березня група Браудера подала скаргу до правоохоронних органів країни, а цієї середи документи і дані були представлені в британському парламенті.
– Як Ви бачите роль Дмитра Клюєва в історії з поверненням податків?
– Протягом цих років його ім'я спливало за абсолютно різних обставин. Вперше ми дізналися про нього через те, що він був власником «Універсального банку заощаджень» – саме через цей банк пройшли всі гроші. Потім його ім'я спливло у зв'язку з банком «Ренесанс капітал». В абсолютно іншій кримінальній справі один з керівних працівників цього банку назвав його експертом з повернення податків через суд. А далі його ім'я почало з'являтися в різних документах. І з плином часу багато організацій на Заході, включаючи Міністерство юстиції США, назвали його творцем цієї схеми з незаконного повернення податків і очільником клюєвського організованого злочинного угруповання.
– Що стосується Hermitage Capital, то його ім'я, наскільки я розумію, спливало двічі. Вперше у зв'язку зі схемою, яку розкусив Сергій Магнітський. Вкрадені у Hermitage компанії «Ріленд», «Парфеніон» і «Махаон» відкрили рахунки в «Універсальному банку заощаджень». Як Ви простежили шлях цих грошей до Великобританії?
– Ми зуміли дістати інформацію, про що я як раз говорив в парламенті, що Клюєв володіє двома офшорними компаніями – «Альта Інвест» і «Зибарев Менеджмент». Саме ці компанії, як показують документи, були отримувачами грошей від схеми з поверненням податків і саме вони потім оплачували покупку предметів розкоші в Великобританії. Відбитки пальців Клюєва всюди в цій історії. Власне саме тому Казначейство США внесло його ім'я до списку санкцій – саме за його участь в цій історії.
– Вдруге – у зв'язку з іншою фірмою, також вкраденою у Hermitage у 2006-2007 роках. Фірма Brown Rudnick, яка представляла ваші інтереси в Росії, навіть звернулася до Слідчого комітету Росії в зв'язку з тим, що податки були незаконно повернуті компанії «Техпром». Гроші були переведені в банк Клюєва за тією ж схемою, що і гроші, виявлені Магнітським. Яка доля цієї справи?
Усі наші скарги і спроби порушити справи в Росії проти групи Клюєва і відмивання грошей просто ігноруються. Нам набагато більше пощастило за межами Росії
– Усі наші скарги і спроби порушити справи в Росії проти групи Клюєва і відмивання грошей просто ігноруються. Я думаю, тому що слідчі і люди в Міністерстві внутрішніх справ Росії самі є частиною цієї групи або співпрацюють з нею. Нам набагато більше пощастило за межами Росії, в таких країнах як США, Швейцарія, Франція, Литва і так далі, тобто там, де є чесні правоохоронні органи.
– Ви виклали все це в британському парламенті. І що після цього має, на Вашу думку, статися?
– Ми вирішили виступити в британському парламенті, тому що низка наших скарг на групу Клюєва британській владі (а за останні 6 років ми подали 6 скарг) залишилися без відповіді. Вони просто відмовилися на них реагувати. Іноді треба присоромити владу, щоб вона зайнялися справою. І зараз якраз такий час. Британський уряд в цьому сенсі унікальний. Величезна кількість документації, зібрані масиви інформації, відкрито 11 кримінальних розслідувань, заморожені 40 мільйонів доларів. Тож треба присоромити британські правоохоронні органи, щоб вони почали робити те, що повинні робити за власний кошт британських платників податків.
– Яхтою вже хтось володіє, предмети розкоші вже у кого-то в будинку... Гроші вже пішли, їх не повернути. Чого Ви домагаєтеся?
Ми поставили низку прямих запитань, на які має відповісти слідство. За чиє навчання було заплачено. 40 тисяч доларів було заплачено за весільну сукню. Хто одягнув її на весілля? Була придбана яхта. Хто зараз на ній плаває? Був куплений приватний літак. Куди цей літак літав і кого він возив?
– У поданні, яке ми подали до поліції тут, у Великобританії, ми поставили низку прямих запитань, на які має відповісти слідство. Наприклад, 20 тисяч доларів заплачено на навчання в одній з елітних британських шкіл. Ми поставили пряме запитання: за чиє навчання було заплачено? Хто вчився у цій школі? Це дитина Клюєва, це дитина якоїсь російської офіційної особи? Це дитина друзів? Хто отримав вигоду від цих грошей? 40 тисяч доларів було заплачено за весільну сукню. Хто одягнув її на весілля? Була придбана яхта. Хто зараз на ній плаває? Був куплений приватний літак. Куди цей літак літав і кого він возив? Всі ці деталі дадуть більше інформації в розслідуванні і, в потенціалі, приведуть до покарання тих, хто брав участь у відмиванні грошей.
– Але Вам не здається це вторгненням у приватне життя?
Якщо хтось заплатив за весільну сукню грошима, отриманими в результаті злочину, то питання про те, хто одяг цю сукню, цілком закономірне
– Усі ці запитання повинна вирішувати поліція. Поліція не публікує деталі розслідування в газетах, поліція веде розслідування за зачиненими дверима. Але ці запитання треба ставити. Якщо хтось заплатив за весільну сукню грошима, отриманими в результаті злочину, то питання про те, хто одяг цю сукню, цілком закономірне. Хто отримав сукню, на якій підставі, які її стосунки з людиною, яка вчинила злочин. Це все нормальні для слідства запитання.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
