Запоріжжя – Діряві дахи, розбиті вікна та двері, зруйновані сходи – так виглядає територія колишньої майнової бази Міноборони біля села Обільне Мелітопольського району Запорізької області. Вона не експлуатувалася з початку 90-х років минулого століття, а влітку минулого року її передали 23-му окремому мотопіхотному батальйону. Створений навесні 2014 року як перший запорізький підрозділ територіальної оборони, він не мав власної бази. Зараз військовослужбовці намагаються за підтримки волонтерів та місцевої влади створити для себе військове містечко.
Величезне просторе приміщення – тут розташувалася їдальня та кухня 23-го батальйону. Баки з водою, морозильна камера та плита, за якою куховарить місцевий кухар. А за дерев’яною перегородкою – їдальня з дерев’яними лавами та столами. Усе це облаштовували своїми силами бійці – ділиться командир підрозділу Дмитро Герасименко.
Все робили самі без чиєїсь допомогиДмитро Герасименко
«Це було складське приміщення. Просто складське приміщення. Обладнали собі. Умивальник поставили. Зробили місце для приготування та прийому їжі. Все робили самі без чиєїсь допомоги. Командування дало дошки. Вони все самі це збивали, самі робили», – розповідає військовий.
Самі для себе ремонтували і робили житлову кімнату. Будівельними матеріалами допомогли волонтери та військове командування. А далі вже докладали власних сил – каже заступник командира ремонтного взводу Юрій Красняк. Збили дерев’яні ліжка, поставили буржуйки.
«Матраци, білизна були у нас. Не було ліжок. В принципі, можна сказати нічого не було. Робили все власними руками. Робили нари. Ставили пічки, буржуйки. Топили. Грілись. Ось так перезимували», – ділиться боєць.
Батальйон без власної бази
Та до появи бази воякам доводилось повертатися на ротацію із зони воєнної операції на сході прямо на полігон – розповідає запорізька волонтерка Олена Ярошенко. Наприкінці квітня на базі 23-го батальйону встановили два мобільні модульні будинки. Їх придбали коштом благодійників у рамках шефської допомоги батальйону від Запорізької області.
У першу чергу звернули увагу влади на 23-й батальйонОлена Ярошенко
«Ми звернули увагу на те, що батальйон, який жив у наметах, мабуть у першу чергу потребує допомоги. Бо і та ж 55-ка, (військові частини) 3033, 3029 – у них є база, на яку хлопці після ротації зможуть повернутися. У нас цього не було, тому у першу чергу звернули увагу влади на 23-й батальйон», – каже активістка.
Мобільні будинки аналогічні тим, що встановлюють у містечках для переселенців. Всередині житлова кімната з ліжками та санвузол. Розраховані вони усього на 64 людини, а у батальйоні понад 500 військових. Та командир підрозділу запевняє: наявної кількості спальних місць поки вистачає.
«Найближчим часом масової ротації не передбачено. 10-20%, що виходять. Зараз для 40 чоловік вистачає та навіть запас місць. Люди можуть спокійно розміщуватися, жити. Ми постійно у русі – як цигани, табором знялися та поїхали», – каже Дмитро Герасименко.
В планах у військовослужбовців – створити біля села Обільне повноцінне військове містечко: побудувати тут нові казарми та житло для родин бійців. Спільно з обласною владою розроблено перспективний план розбудови бази батальйону.