Волонтерів, які займаються ексгумацією загиблих, припинили вільно пропускати в окуповані райони Донецької області. А в окупованих районах Луганського регіону вони навіть не починали нормально працювати. За офіційними даними, без сліду зниклими залишається близько 100 осіб. На їхній розшук і ексгумацію цього року виділили кошти з державного бюджету.
Починаючи з грудня 2015 року українським волонтерам, які займаються ексгумацією та евакуацією загиблих, не дають нормально працювати на території окупованих районів Донеччини. За словами і волонтерів, і офіційних представників Міністерства оборони України, це пов’язано зі зміною влади в Донецьку і ескалацією бойових дій.
Проросійські бойовики не хочуть допускати на окуповану територію навіть волонтерів, каже координатор волонтерської ініціативи «Чорний тюльпан» Анатолій Жилкін. Це підтверджує і керівник відповідного напрямку у Збройних силах України полковник Олексій Ноздрачов.
Працівник на тій території, який співпрацював із нами більше ніж два роки, був заарештований тією стороною. Зараз налагоджуємо нові контактиОлексій Ноздрачов
«Працівник певних органів на тій території, який співпрацював із нами більше ніж два роки, був заарештований тією стороною. Зараз ми налагоджуємо нові контакти, туди прийшли нові люди, які не розуміють вимог гуманітарного права. Тому разом із громадськими об’єднаннями ми проводимо певні заходи, щоб поновити зв’язки і продовжити роботу», – наголосив керівник Управління військово-цивільного співробітництва ЗСУ Олексій Ноздрачов.
За словами полковника, проект не завершився, але більша частина зниклих вже вивезена і залишилися найтяжчі випадки, коли навіть фрагменти тіл загиблих важко знайти. Всього зниклими вважаються близько 115 осіб, дехто із них не загинув, а ймовірно перебуває в полоні.
Волонтери розповідають, що якщо із окупованими районами Донецької області співпраця йшла відносно нормально, то на Луганщині все набагато гірше. Проросійські бойовики з Луганська не йшли назустріч більшості волонтерів, а одного разу навіть намагалися замінувати тіла загиблих.
Родичі загиблих просто не знають про роль армії в евакуації загиблих
Обговорити і скоординувати зусилля волонтери і представники Міністерства оборони приїхали на Всеукраїнські збори пошуковців. Збори також відвідали представники посольства Швейцарії і Міжнародного комітету Червоного Хреста, які надавали волонтерам і військовим технічну і матеріальну підтримку. Виступили на зборах і родичі загиблих. Зокрема дружина загиблого криворіжця Олексія Вакульчука. Він воював в складі 17-ї танкової бригади.
Я вдячна волонтерам. Низько вклоняюся за вашу громадянську позиціюВалентина Вакульчук
«Я вдячна волонтерам «Союзу народна пам’ять», «Чорного тюльпану». Я низько вклоняюся за вашу громадянську позицію, за ваш непростий труд. Велике вам спасибі», – заявила Валентина Вакульчук.
Організація «Союз народна пам’ять» відома широкій громадськості як об’єднання «Чорний тюльпан». Його волонтери через свій неофіційний статус можуть працювати на окупованій території. Представників української армії родичі зниклих часто критикують за бездіяльність, але Збройні сили пояснюють критику відсутністю інформаційної підтримки, особливо на початку бойових дій, отже родичі просто не знали, про роль армії у переговорах.
Раніше між волонтерами і представниками держави деколи виникали неофіційні конфлікти, але зараз стосунки нібито гарні, робочі. Зокрема координатор «Чорного тюльпану» Ярослав Жилкін підтверджує, що вони працювали разом із армією.
Самостійно ми би не змогли виконати весь обсяг роботи. Є багато підготовчої роботи, яку допомагають виконувати державні органи – і поліція, і державні обласні адміністраціїЯрослав Жилкін
«Самостійно ми би не змогли виконати весь обсяг роботи – колективну роботу неможливо виконати поодинці. Є багато нюансів, про які ми ще довго не зможемо говорити публічно. Але є багато підготовчої роботи, яку допомагають виконувати державні органи – і поліція, і державні обласні адміністрації», – говорить Жилкін.
На ексгумацію загиблих солдатів виділили державні гроші
Всього протягом 2014 року, починаючи з вересня, волонтери вивезли 179 загиблих, протягом 2015-го – 487, а з початку 2016 року – 78. Не всі загиблі ідентифіковані – згідно законодавства це треба робити або за допомогою ДНК-експертизи, або через впізнання родичами. Навіть персональні жетони, якими тепер забезпечили особовий склад Збройних сил, юридично не є достатнім методом ідентифікації загиблого.
Ніни розшуком загиблих займається з українського боку близько 200 осіб – членів так званого гуманітарного проекту «Евакуація-200». Це і волонтери громадської організації «Союз народна пам’ять», і працівники Національного військово-історичного музею, і військові. На 2016 рік на діяльність проекту з бюджету Міністерства оборони виділено близько двох мільйонів гривень, проте волонтери також залучають власні і благодійні кошти.
Схожі розшукові загони є й на території тимчасово окупованих районів Донецької області – вони співпрацюють з Україною щодо евакуації загиблих та обміну полонених. У планах української гуманітарної місії «Проект-200» на цей рік – відновити пошуки загиблих на окупованій території, організувати службу психологічної допомоги родичам загиблих і посилити партнерство між державними і громадськими організаціями.
