Берлін – Заборонивши діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, російська юстиція внесла його в перелік заборонених громадських і релігійних об’єднань, начебто через його «екстремістську діяльність». Насправді триває наступ Росії на права і свободи корінного населення Криму та надання окупаційній владі півострова можливості карати невдоволених нею. Самі татари сподіваються на підтримку міжнародної спільноти. Про це йшлося на зустрічах глави Меджлісу Рефата Чубарова з німецькими політиками та експертами в Берліні.
Для німецького суспільства події в анексованому Росією Криму, проблеми кримськотатарського народу – предмет досліджень політиків, експертів, громадських організацій, котрі переймаються захистом прав і свобод меншин. Тож заборону в Росії діяльності Меджлісу вони не оминули увагою. Під час зустрічей із його головою Рефатом Чубаровим у Бундестазі, відомстві канцлера, Міністерстві закордонних справ та Німецькому товаристві зовнішньої політики обговорювали не лише саму заборону, а й її наслідки та можливі варіанти тиску на Кремль.
Офіційний Берлін засуджує заборону в Росії діяльності Меджлісу, вважаючи її новим рівнем дискримінації кримських татар. Адже це може збільшити ризик їхнього подальшого відчуження та ізоляції від решти населення півострова. Під час зустрічі в Бундестазі депутат від Партії зелених Мануель Саррацін порушив передовсім питання анексії Криму Росією і ситуацію з правами людини.
Більшість має чітку й зрозумілу позицію і ніколи не визнає статус Криму, який намагається нав’язати РосіяМануель Саррацін
«Я певен, що більшість має чітку й зрозумілу позицію і ніколи не визнає статус Криму, який намагається нав’язати Росія. Важливим політичним завданням є не замовчування, а тим самим – згода з такою позицією Росії. Ми знаємо про становище людини в Криму, але, однак, мало говоримо про це. Ми спостерігаємо також мілітаризацію Криму і Чорноморського флоту Російською Федерацією. Над цим маємо замислитися», – зазначив Мануель Саррацін.
Кульмінація у ланцюгу насилля і дискримінації
Утім, відомий дослідник Криму і проблем кримськотатарського народу, доктор Місте Хоттопп-Ріке – директор Інституту Кавказу, Татарики і Туркестану (Магдебург – Берлін) застерігає проти ще одного «винайдення велосипеда», коли у зв’язку з цим починають створюватися нові організації і проекти – під тиском ситуації, що склалася. Адже, за його словами, «вже давно і ефективно працюють організації із підтримки кримських татар, як, приміром, Товариство захисту пригноблених народів». Заборону Росією Меджлісу Хоттопп-Ріке вважає кульмінацією подій у Криму.
Маємо наслідки: закриття редакцій, заборона діяльності захисників прав людини, заборона існування недержавних організацій у Криму. Зникнення людей, арешти та іншеМісте Хоттопп-Ріке
«Такий розвиток був зрозумілий дуже давно. Ми – науковці-туркологи – давно це передбачали, і говорили про це. Меджліс, численні дослідники також попереджали про такий розвиток подій – анексію Криму, й що це може статися. Що колишня політика Києва щодо Криму – дуже небезпечна. Недбале ставлення до розбудови інфраструктури півострова, і загалом таке ставлення до політики Криму – стало однією із причин невдоволення на півострові, й однією із причин широкої участі російськомовного населення в останньому «референдумі». Нині маємо наслідки: закриття редакцій, заборона діяльності захисників прав людини, заборона існування недержавних організацій у Криму. Зникнення людей, арешти та інше – як заборона Меджлісу – лише продовження чи кульмінація у ланцюгу репресій. Що має подвійний вплив. З одного боку, це руйнівна картина Росії щодо демократичного розвитку, котра виникає в уяві людей зовні країни. Також для самих кримських татар це має руйнівний характер. Оскільки Междліс є не лише органом самоврядування, то руйнуються численні проекти та відносини із зарубіжжям, котрі досі відповідали за культурний і науковий розвиток, також і численні міжнародні проекти руйнуються. Все це заборонене, припинене. І це є знаком для активістів у Криму, котрі обстоюють права кримських татар: «Ви – заборонені, те, що ви робите – нелегальна діяльність, це – проти російської держави! Відтак поводьтесь тихо, інакше на вас очікують арешти і покарання», – говорить директор німецького Інституту Кавказу, Татарики і Туркестану.
Спіраль репресій розкручується
Також відома правозахисниця, представник міжнародної організації «Товариство захисту пригноблених народів» Сара Райнке вважає, що таке рішення не має жодних правових підстав. А як на заборону відреагували німецькі політики? Про це Райнке повідомила на своєму сайті: «Те, що досі не було гучної і гострої реакції з боку важливих, передовсім німецьких політиків, на дії російської юстиції – гірка правда, яка розчаровує кримських татар. «Ганьба Європі за таку пасивну позицію, яка дозволяє пригнічувати народ», – так написали нам члени Меджлісу».
Сара Райнке вважає, що спіраль репресій проти корінного населення Криму розкручується – з усіма наслідками, що з цього випливають: у Меджлісу – цього національного і міжнародного рупору кримських татар – відібрано практично всі права.
Меджлісу вдалося з успіхом створити демократичні структури, котрі нині руйнуються проросійською владою. Члени Меджлісу – хоробрі й дуже активні демократиСара Райнке
«Меджліс – це знак успіху кримських татар – усупереч депортації і тривалим утискам. Незважаючи на це, Меджлісу вдалося з успіхом створити демократичні структури, котрі нині руйнуються проросійською владою. Натомість члени Меджлісу – хоробрі й дуже активні демократи в Криму – очікують зрозумілих слів і конкретних заходів від німецьких і європейських політиків. Вони очікують на засудження цих скандальних кроків. Але очевидно, що й сьогодні вони очікуватимуть марно. І їхнє розчарування буде ще більшим», – висловилася Сара Райнке.
Тим часом голова Меджлісу Рефат Чубаров укотре закликав розв’язувати «кримське питання» зусиллями міжнародної спільноти, виключаючи силовий спротив. Учасники дискусій сподіваються, що світ продемонструє підтримку кримськотатарському народу в його боротьбі за свободу, та чинитиме тиск на Кремль – з тим, щоб рішення щодо заборони Меджлісу було скасоване.
