Варшава – Як стимулювати розвиток науки в державі, яка роками відставала від розвинутих європейських країн за рівнем інноваційної діяльності? Це запитання так само гостро стоїть і у сусідній Польщі, хоча, порівняно з Україною, там наука розвивається краще. У Варшаві вирішили зробити ставку на співпрацю науки з бізнесом і заохотити перспективних вчених повертатися з-за кордону додому. Гроші для таких дорогих програм не обов’язково шукати у державному бюджеті, переконані у польському уряді.
Упродовж останніх 25 років польська економіка динамічно розвивалася, проте за рівнем наукових досягнень та інновацій країна залишається у хвості ЄС. А найкращі польські університети з’являються лише у четвертій сотні світових університетських рейтингів. Ярослав Говін, польський міністр науки та вищої освіти пояснює таку ситуацію тим, що економіка Польщі головним чином базується на західних патентах, а національний бізнес не дуже охоче підтримує своїх науковців. Тому найважливіше завдання, яке сьогодні стоїть перед польською державою, переконаний міністр, – це налагодження взаємодії між економічною та науковою галузями країни.
Говін називає цей процес «переходом від імітації до інновацій».
Інвестиції в дослідження і розвиток у Польщі не перевищують одного відсотка від валового внутрішнього продукту. А ми взяли на себе зобов’язання, що 2020 року ця цифра подвоїтьсяЯрослав Говін
«Якщо йдеться про інвестиції в науку, інвестиції у конкретних дослідників, то ми значно відстаємо навіть від середніх показників у ЄС. Інвестиції в дослідження і розвиток у Польщі не перевищують одного відсотка від валового внутрішнього продукту. А, треба нагадати, ми взяли на себе зобов’язання, що 2020 року ця цифра подвоїться», – пояснює він.
Інноваційний розвиток буде тривалим, якщо базуватиметься на патентах місцевих учених
Якщо у Польщі на науку виділяють 0,7 відсотка ВВП, то середній показник інвестицій у науку в ЄС – 2 відсотки, а, наприклад, у Фінляндії – 4 відсотка. Ще більший в Ізраїлі, де в розвиток науки вкладають аж 4,4 відсотка валового внутрішнього продукту. Саме тому, на думку міністра Говіна, інноваційний розвиток польської економіки буде тривалим, якщо вона базуватиметься на ресурсах польської науки, а не на патентах, куплених за кордоном. Міністр наголошує на значенні великих державних компаній, які, на його думку, мусять включитися в процес підтримки науки.
«Вони повинні брати участь в дослідженнях і розробках. Крім того, важливу роль відіграють сучасні приватні компанії – великі і середні, деякі з них вже інвестували в інновації сотні мільйонів, а рекордсмени – навіть понад мільярд злотих. Існує також простір для стартапів. Молоде покоління має великий потенціал для інновацій», – каже він.
Зараз у Польщі триває процес підготовки закону про інноваційну діяльність, в якому передбачено багато заохочень і полегшень для підприємств, які впроваджують інновації.
Найважливішим елементом буде створення реальних механізмів, реальних податкових пільг, які заохочуватимуть польських підприємців до того, щоб вони інвестували в дослідження і розвиток. Водночас ми розпочинаємо створення «Білої книги інноваційної діяльності»Ярослав Говін
«Найважливішим елементом буде створення реальних механізмів, реальних податкових пільг, які заохочуватимуть польських підприємців до того, щоб вони інвестували в дослідження і розвиток. Водночас ми розпочинаємо створення «Білої книги інноваційної діяльності». Ми хочемо створити реєстр усіх перепон, усіх труднощів, які призводять до того, що як науковці, так підприємці, мають дуже багато проблем у налагодженні співпраці та у впровадженні інновацій в польській економіці», – пояснює міністр.
За словами Говіна, після ухвалення закону про інновації, польські державні компанії муситимуть віддавати 1 відсоток своїх надходжень на дослідження і розвиток. Крім цього,в польському уряді не приховують свого незадоволення надмірною забюрократизованістю вищої освіти й надмірними навантаженнями польських університетських викладачів. Як стверджує Ярослав Говін, польські викладачі мають утричі більше навантаження, ніж в середньому у ЄС. Мовляв, це також негативно впливає на рівень польської науки, тож вищу освіту треба дерегулювати і розбюрократизувати.
Як заохотити молодих учених повертатися з-за кордону додому?
Значний вклад у розвиток науки та інноваційний розвиток економіки можуть зробити не лише державні установи, а й неурядові організації. Це підтверджує досвід Фонду польської науки (the Foundation for Polish Science), який був створений у 1991 році. Після повалення у Польщі комунізму фондові передали майно та кошти ліквідованого Центрального фонду розвитку науки й техніки. Нині це – найбільше у Польщі небюджетне джерело фінансування науки.
Голова фонду професор Мацей Жиліч наголошує на винятковому значенні для розвитку науки різноманітних стипендійних програм, які допомагають молодим вченим створювати свої перші дослідницькі групи або повертатися до Польщі з-за кордону, чи, наприклад, повертатися в науку вченим, які з різних причин перервали свою наукову кар’єру. Найбільш успішними програмами, фінансованими Фондом польської науки є програми Homing та «Повернення», у рамках яких талановитим молодим ученим пропонують приїхати або повернутися з-за кордону до Польщі. Учасники програми можуть отримати чималі кошти, навіть до 200 тисяч євро на проведення дворічних досліджень в одній з польських наукових установ.
Праця науковця досить нетипова, бо після захисту дисертації потрібно виїхати за кордон, пройти стажування, тож мусимо подбати про те, щоб найбільш обдаровані пізніше до нас повернулися або ж щоб до нас приїхали здібні молоді вчені з-за кордонуМацей Жиліч
«Праця науковця досить нетипова, бо після захисту дисертації потрібно виїхати за кордон, пройти стажування, тож мусимо подбати про те, щоб найбільш обдаровані пізніше до нас повернулися або ж щоб до нас приїхали здібні молоді вчені з-за кордону. Якщо ми хочемо мати здібних студентів, то мусимо мати й добрих науковців, які їх навчатимуть. І це мусять бути не лише поляки, але й люди з різних країн, аби тільки вони були на відповідному науковому рівні», – пояснює професор Жиліч пояснює.
У тому, що польські наукові та освітні установи охоче приймають перспективних молодих дослідників, вже переконалося чимало українців. Викладачів і вчених, вихідців з України, сьогодні можна зустріти в усіх провідних університетах Польщі. З кожним роком у польських вишах більшає й українських студентів. За офіційними даними, нині в Польщі навчається понад 30 тисяч молодих українців.
На цю ж тему:
28.04.2016
Чи врятують українську науку європейські гранти?
«Учасники міжнародного наукового консорціуму обов’язкого повинні знати англійську мову на рівні робочої» – Лазоренко далі
16.03.2016
«Ми мали б скоротитись на 40%» – вчені НАН почали акцію протесту
Торік з України виїхали понад тисячу науковців – близько ста докторів наук і півтисячі кандидатів далі
26.01.2016
Коли наука і бізнес разом – досвід Ізраїлю для України
«За ці 30 років Ізраїль став нацією стартапів» – нобелівський лауреат далі
27.09.2015
«Наукові пікніки» провели і у звільнених містах Донбасу
Наука – це потрібно, в Україні наука є, її треба розвивати, в неї варто вкладати гроші – Шелевицька далі
