Активні бойові дії на Донбасі залишили після себе не тільки зруйновану інфраструктуру сотень міст та селищ по обидва боки зіткнення. За два роки конфлікту українська влада так і не знайшла відповіді на запитання: що робити з регіоном, який постраждав від гібридної агресії, і як залучити до співпраці самих жителів Донбасу. Про це говорили у програмі «Донбас.Реалії» разом із Денисом Тацієм, головою управління відновлення інфраструктури Державного агентства України з питань відновлення Донбасу.
‒ Які основні проблеми сьогоднішнього Донбасу?
‒ Найгостріше нині стоїть проблема із відновленням інфраструктури. Зокрема, об’єкти найбільшої важливості: енергетика, газ, вода.
‒ Наскільки я розумію, відновленням і займається Ваше агентство?
Попри те, що за документами агентство існує з 2014 року, реально воно працює з липня минулого року
‒ Так. Утім, попри те, що за документами агентство існує з 2014 року, реально воно працює з липня минулого року.
‒ Що встигли зробити за цей час?
За результатами нашого дослідження, наслідки руйнувань складають 1,25 мільярда доларів
‒ Агентство розробило проект концепції державної цільової програми з відновлення й розвитку миру у східних регіонах України. Основоположний документ проекту був розроблений спільно із місією ООН та Світовим банком. За результатами нашого дослідження, наслідки руйнувань складають 1,25 мільярда доларів.
‒ Чи співпрацюєте ви з людьми, які входять до територіальних громад?
‒ Ми співпрацюємо з обласними адміністраціями. З ними у нас є зворотній зв’язок: спочатку обговорюємо наявні проблеми, а потім виносимо їх для вирішення на вищий рівень.
‒ Чи активно допомагають місцеві громади?
‒ Вдосталь. Утім потрібно організувати єдиний центр допомоги, аби не розпорошуватися. Оскільки допомогти хочеться усім і одразу, однак потрібно усе більше акумулювати.
‒ Чи дублюються обов’язки агентства з новоствореним Міністерством з питань тимчасово окупованих територій?
‒ Ні. Зазначу, що міністерство створено на основі агентства. Більш того, за моєю інформацією, до нас також приєднається служба з питань Криму.
‒ Чи можуть жителі окупованих міст допомагати відомству вести звідти моніторинг та чи є у цьому потреба?
‒ На жаль, ми не моніторимо ситуацію з того боку лінії розмежування. Люди, які живуть там, на сьогодні є заручниками ситуації.
‒ Скільки коштів потрібно на відновлення об’єктів першої необхідності?
‒ Близько 5,8 мільярда гривень.
‒ Наскільки суттєва допомога від міжнародних донорів?
‒ Достатньо. Наприклад, Міжнародний Червоний Хрест, який дуже допомагає на Луганщині «Попаснянському районному водоканалу». Там було замінено приблизно 300 метрів труби, нині закуповуються ще лічильники для води. На Донеччині зараз ведуться роботи з відновлення 3 кілометрів газопроводу. Усе це також за сприяння Червоного Хреста.
Міжнародні донори, які виділяють кошти, самі і моніторять рух грошей
‒ Агентство має справу з великими грошима. Як ви слідкуєте за тим, щоб вони були використані за призначенням?
‒ Міжнародні донори, які виділяють кошти, самі і моніторять рух грошей. Для цього вони залучають свого незалежного експерта.
