В уряді Володимира Гройсмана перший скандал. Новопризначений міністр фінансів Олександр Данилюк виявився одночасно керівником відразу декількох офшорних компаній із Кіпру та Кайманових островів. Це виявили розслідувачі телепрограми «Схеми», вручивши міністру докази на першому засіданні уряду. Наступного дня міністр публічно визнав свою причетність до трьох офшорних фірм – та вибачився перед суспільством, щоправда запевнивши, що суміщення було суто технічне, а бізнесом він не займається з 2010 року.
«У мене немає офшорів!» – впевнено заявив з урядової ложі парламенту Олександр Данилюк наступного дня після призначення міністром фінансів. Журналісти-розслідувачі засумнівались. Данилюк – людина з бізнесу, до приходу до влади він працював на низку міжнародних інвестиційних компаній, довгий час жив у Лондоні.
Декілька годин у реєстрах – і ось вони! – кіпрські компанії, де Данилюк із 2007 року і донині безперервно та офіційно значиться директором. Суміщення саме керівництва (а не володіння) комерційними фірмами з держслужбою забороняється законом.
Перше засідання уряду під голосуванням Володимира Гройсмана. У Кабміні – аншлаг. Десятки камер направлені на оновлене керівництво держави. Та розслідувачі програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший», тут з окремим завданням – для сюжету потрібен коментар міністра Данилюка: його пояснення – чому він займається сумісництвом.
Через прес-службу журналістка передає своє прохання про інтерв’ю – разом із пакетом документів. Це – офіційні витяги з реєстру Кіпру на дві компанії – Rurik Real Estate Investment Ltd та Hogsmill Investment Ltd – у них український міністр фінансів фігурує як директор ще з 2007 року і донині.
Керувати бізнесом та перебувати на державних посадах заборонено законом. У владу Олександр Данилюк прийшов ще в 2010 році, коли очолив Координаційний центр з економічних реформ при Вікторі Януковичу. Згодом його запросив на роботу і Порошенко – спершу своїм представником у Кабміні Яценюка, а згодом і заступником голови Адміністрації президента. Весь цей час Данилюк, виявляється, паралельно був директором декількох іноземних фірм – британських, та «нововиявлених» кіпрських офшорів.
Зрозумівши, що у журналістів є підтверджені документами докази його сумісництва, міністр в смс-повідомленні попросив паузу до вечора. Пообіцяв покликати на коментар, але так цього і не зробив.
«КАМІНГ-АУТ» на випередження
Міністр пішов на випередження. Зранку наступного дня на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук Олександр Данилюк визнав, що фігурує в офшорах – та вибачився перед суспільством.
Міністр навіть зізнався, що у третій офшорній фірмі – з Кайманових островів – він також і досі директор. Хоча із виписки, яку журналісти придбали офіційно на цю фірму, цього не видно. Кайманські офшори надто пильно ховають довірені їм таємниці. Фірма слугує «глухим кутом» двох кіпрських – їхнім номінальним засновником.
Очільник Мінфіну пояснив таку забудькуватість тим, що довірився партнерам, які мали вивести його з керівного складу цих структур ще в 2010 році. Данилюк пообіцяв розібратись та «виправити» декларацію про свої доходи та майновий стан.
Лише після цього міністр нарешті погодився прокоментувати «Схемам» свої «офшорні хвости». Розмова відбулась увечері 21 квітня у Міністерстві фінансів у будівлі Кабміну. Олександр Данилюк попередив, що дуже поспішає.
– Яка ваша основна діяльність – це керувати кіпрськими компаніями чи керувати міністерством?
– Я працюю на держслужбі, зараз на політичній посаді. Я – міністр фінансів України. Я займаюсь виключно цим. Я останнім часом працював, після 2010 року, на державу. І це для моєї сім'ї певна складність, після моєї досить успішної кар'єри в приватному бізнесі.
– У парламенті Ви заявили, що не маєте ніякого стосунку до офшорів, а після цього журналістка «Схем» віддає вам документи, де чорним по білому написано, що ви досі є директором у кіпрських компаніях. Як так вийшло?
– По-перше, до мене не підходили, мені передали документи під час уряду, на якому я відповідав на чимало запитань, просто не було часу навіть ознайомитися.
– Як так вийшло, що Ви вже 5 років на держслужбі, але досі є керівником кіпрських компаній?
– У 2010 році я переїхав сюди. Для мене це було непросте рішення, але я вирішив це зробити. Тому що я на «держслужбі» можу себе більше реалізувати. Я приїхав сюди, там я оформив якісь папери. Усе. З тих пір я практично, хоча я приїжджав до Британії, повірте, у мене було більше бажання побачити свою дружину, яка вчилася там, розумієте, чим займатися цими питаннями.
У мене був дуже обмежений час, всі люди мене, сподіваюся, зрозуміють. Найголовніше – я ще не приділяв цьому великої уваги, зізнаюся.
Коли ти працюєш в компанії – це твій бізнес. Коли ти сюди пішов, тобі здається, що це зовсім інший світ.
– Ви знаєте, що це суперечить закону «Про протидію корупції»? Адже формально ви є директором приватної компанії.
– Я хоч якусь копійку отримав від них?
– Я не знаю. Це Ви повинні сказати і задекларувати.
– Я не отримував із 2010 року, навіть не з 2010 року, а взагалі. Як директор цих компаній я гроші не отримував. Це просто структура управління. Це ж не робота. Це ж не employment. Ви ж не плутайте ці речі. Я не працюю там, я зарплату не отримував там. Конфлікту інтересів немає. І коли ви будете нарізати репортаж, не виріжте це, тому що це – суть.
– Чим займалися ці кіпрські компанії?
– Чесно, я навіть зараз вже не можу згадати. Якась з них, насправді це –holding structure. Тобто через них йшла інвестиція якась. Все, це стандартний інструмент. Американці працюють через одну юрисдикцію, британці – через іншу. Це те, як працюють фактично багато стандартних схем фондів. Адже я ж керував фондом. Де-факто це був фонд. Що стосується кіпрських компаній. Насправді, ці дві кіпрські компанії були створені якраз, щоб зробити інвестиції в Україні.
– Після того, як стало відомо, що Ви є директором двох кіпрських компаній, Ви написали, що вносите зміни в декларацію. Які зміни Ви внесли?
– Зараз я в процесі, знайшов юристів, які мені допомагають із цим. І вони мені будуть давати рекомендації, як мені міняти декларацію. За великим рахунком, ось ви мені сказали, що це порушення закону.
Що кажуть юристи «антикорупційного права»
Юрист «Центру протидії корупції» Олена Щербан:
Українське законодавство про сумісництво доволі жорстко передбачає адміністративну відповідальність – штраф та разом із конфіскацією доходів, отриманих від сумісництва. Під час розгляду справи встановлюється, були такі доходи чи ні, і суд може прийняти рішення про конфіскацію або, навпаки, звільнення від відповідальності у разі зізнання підозрюваного. Адміністративний протокол про такі порушення складають посадові особи СБУ та Національної поліції. Притягнути до відповідальності в разі доведення в суді такого правопорушення, можна не пізніше двох років з дня його вчинення. У разі недоведення в суді складу правопорушення, справа закривається.
Євген Черняк, аналітик Transparency International Україна:
В Україні, відповідно до Закону «Про запобігання корупції», діє заборона для посадовців на керівництво компаніями як в Україні, так і за кордоном. Більше того, статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за такі дії. Порушнику загрожує стягнення у вигляді штрафу (від 5100 до 8500 гривень) та, що цікаво, конфіскації доходу, отриманого від такої діяльності. Тобто, якщо, наприклад, пан Данилюк, будучи посадовцем, отримав дохід за управління певними компаніями в якості директора, такий дохід, в якості покарання, має бути зарахований до державного бюджету. Щоправда, наявність таких доходів має бути встановлена в ході перевірки компетентними службами.
