Білоруський доброволець «Азова» Гончаров – герой чи злочинець?

Чому білоруська влада почала активно розкручувати справи білоруських добровольців, які воювали на українському боці на Донбасі?

Білоруський політолог Юрій Дракохруст: Білоруські правоохоронні органи затримали Станіслава Гончарова, жителя Вітебська, бійця волонтерського українського батальйону «Азов», який воював на Донбасі. Його звинувачують у знущаннях з підлітків, яких він кілька років тому змушував робити нацистські привітання, так звані «зіги».

Як з’ясувалося, Гончаров має чіткі нацистські погляди – про це свідчить і зміст його сторінки в соціальній мережі, і татуювання на його тілі.

Справа Гончарова – друга гучна справа учасника бойових дій на Донбасі на українському боці. Перша – процес Тараса Аватарова, що триває у Фрунзенському суді Мінська.

У виборі справ спостерігається політичний розрахунок, спрямований на дискредитацію білорусів – учасників українських добровольців. Один, Аватаров, привіз до Білорусі зброю, другий – Гончаров – нацист за переконаннями, який насильно нав’язував свою ідеологію підліткам.

Вони там усі такі – таке зашифроване послання містять обидві справи.

Частина користувачів білоруської частини інтернету проковтнула цю наживку. Вони почали захищати Гончарова, пояснювати, що нацистські символи та переконання – це така безневинна юнацька гра, головне, що людина зі зброєю в руках захищала святу справу.

В Україні нацистська символіка заборонена нарівні з радянською

У Німеччині можна і в тюрму загриміти, в Україні нацистська символіка заборонена нарівні з радянською.

Коли кілька років тому британський спадкоємець престолу принц Гаррі прийшов на вечерю в нацистському костюмі, то в Англії піднялася хвиля обурення, і принц вибачився.

Тим неприйнятніша толерантність до вживання подібних символів виглядає в Білорусі з її жахливим досвідом Другої світової війни.

Зрозуміло, для певної частини суспільства працює логіка: «наших б’ють». А наші, мовляв, завжди мають рацію.

По-перше, не завжди. По-друге, якщо міркувати з політичної точки зору, адепти подібних поглядів, самодіяльні адвокати Гончарова, виконують саме ту роль, яка виокремлена для них сценаристами цієї справи. Сценаристам потрібно довести, що вони всі там такі – і на Донбасі, хто воює на українському боці, і в Білорусі, хто їх підтримує. Нацисти підтримують нацистів, свої – своїх.

Зрозуміло, люди можуть мати будь-які погляди, Конституція – зона волі. Але мені здається, що демократичним організаціям варто було б дистанціюватися від Гончарова, принаймні, не дати владі можливість почепити на себе «есесівські руни», які понаколював на своєму тілі білоруський боєць «Азова».

Білоруський політолог Валерій Карбалевич: Білоруська влада сьогодні найбільше переслідує тих, хто воював на боці України. А на стороні угруповань «ДНР» і «ЛНР» воювало більше білорусів, за інформацією самих владних структур. Чому саме так? Думаю, це свідома політика. Влада хоче пов’язати цих людей із нацистами, націоналістами, і тут їх уже легко ототожнювати з білоруською опозицією. А переслідування тих, хто воював на боці «ДНР» і «ЛНР», може викликати певні конфлікти і непорозуміння з Росією.

Що стосується поставленого питання, треба дивитися на політичний контекст, щоб зрозуміти його політичну сутність. Справа в тому, що в російських ЗМІ з початком української кризи дуже сильно і досить твердо стали ототожнювати націоналізм з фашизмом. Між ними поставлений знак рівності. І тому будь-які національні рухи в Україні, ну і, напевно, в усьому пострадянському просторі, сильно ототожнюються з фашизмом. Білоруська влада активно намагається показувати ті політичні сили, які виступають з національних позицій в Україні, як фашистські.

Білоруський журналіст Віталій Циганков: Останні місяці ми спостерігаємо ознаки якоїсь компанії, атаки на білоруських добровольців, які воювали на Донбасі за територіальну цілісність України.

Знайти людей з найбільш радикальними поглядами дуже легко з обох сторін. З українських добровольців саме батальйон «Азов» найбільш часто звинувачується в правому радикалізмі. Цілком можливо, що там можуть дійсно бути добровольці з націоналістичними, крайніми правими поглядами.

Тобто найрізноманітніших людей вистачає і з того, і з того боку. Але вибір влади в тому, яку людину знайти і що винести на суд громадськості. Неодноразово на Радіо Свбода були інтерв’ю з проросійськими найманцями, які вільно приїжджали в Білорусь, які навіть повідомляли, що розмовляли зі слідчими спокійно, по-братськи, і ніхто їх не збирається судити. Тобто ми маємо таку кампанію білоруської влади, підтримувану ідеологічно, саме проти добровольців, які воювали на українському боці.

Повний текст матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода