Меджліс виходить на міжнародну політичну арену

Хамза Караманоглу

Лідери кримських татар Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров минулого тижня побували у Вільнюсі та Стамбулі. Вони підготували громадську думку до реакції на спробу російської влади заборонити Меджліс.

Про те, що четверте засідання виконкому Всесвітнього конгресу кримськотатарського народу відбудеться у Вільнюсі, стало відомо ще в січні. Підготовка до нього розпочалася незабаром після попереднього засідання, що відбулося в Генічеську. Тоді говорили в основному про проблеми кримських татар на анексованому півострові й на материковій Україні. У Вільнюсі акцент був на міжнародному співробітництві Меджлісу і Всесвітнього конгресу.

Кримськотатарська дипломатія офіційна...

У лютому 1991 року представники кримськотатарського народу стали співзасновниками Організації непредставлених націй і народностей UNPO. Після захоплення Криму Росією міжнародна активність Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова стала одним з основних напрямків їхньої діяльності. Цьому сприяла і відсутність системної роботи Міністерства закордонних справ України у відповідь на терор проти українських громадян на анексованому півострові.

Експерт київського Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер наводить, як приклад неефективної роботи МЗС України, заяву від імені 41 держави в раді ООН з прав людини від 21 березня. Хоча вона й була ухвалена з ініціативи України, але, на думку експерта, не відображає позиції України, оскільки текст був розроблений без участі представників українського МЗС.

«Це пряме недопрацювання українських дипломатів, які працюють у Женеві», – зазначила Беліцер у коментарі «Крим.Реалії». Експерт підкреслила: в резолюції недостатньо чітко прозвучав антикримськотатарський характер порушень прав людини в Криму.

Втім це – не єдиний приклад недостатньої дипломатичної активності України у відповідь на дії підконтрольної Росії влади півострова. Експерти неодноразово говорили про несвоєчасну і непереконливу реакцію МЗС України на початок робіт з будівництва мосту, який має з'єднати узбережжя Краснодарського краю Росії з окупованим Кримом.

У цій ситуації зовнішньополітичні зусилля лідерів кримських татар частково компенсують недопрацювання дипломатів, вважає Наталя Беліцер. При цьому вона вважає, що в умовах терору, розв'язаного підконтрольною Росії владою Криму, найбільш продуктивним напрямком може бути робота українських політиків з міжнародними урядовими організаціями.

Однією з них є Організація Ісламського співробітництва (ОІВ), яка об'єднує 55 держав і 4 міжнародні організації, а також контролює Ісламський банк розвитку зі статутним капіталом у 150 мільярдів доларів. На конференції ОІВ, що відбулася 14-15 квітня в Стамбулі, побували Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. Генсек організації Ліяд Мадані та прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу в своїх виступах підтримали територіальну цілісність України і кримських татар, визнали Меджліс їхнім органом самоврядування.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров в коментарі «Крим.Реалії» наголосив на значенні поїздки кримськотатарських політиків до Вільнюса і Стамбула для української держави. «Заходи у Вільнюсі та Стамбулі (як і безліч інших) унаочнюють, що агресію Росії в світі не підтримують, а територіальну цілісність України доведеться відновити, й іншого шляху немає», – сказав він.

...І дипломатія народна

Вільнюс не випадково став місцем результативного форуму кримських татар. Підтримка форуму з боку керівників держави зумовлена тим, що в Литві сильна історична пам'ять про спільність доль двох народів. Там народився засновник Кримського ханства Хаджі Герай, а татари традиційно були впливовою громадою, що брала активну участь у політичному житті Великого князівства Литовського і Речі Посполитої. Більші громади вихідців із Криму є в Туреччині і Румунії. Там проблеми кримських татар обговорюють у ЗМІ і в політикумі, кримські татари з цих країн стали співзасновниками Всесвітнього конгресу кримських татар. В останні кілька років дедалі активніші представники цього народу за океаном.

За словами учасника форуму у Вільнюсі, президента Асоціації кримських татар Канади Рустема Ірсая, в цій країні ще кілька років тому не знали про те, що Крим – це Україна.

«Якщо два роки тому про кримських татар ніхто не знав, навіть представники української діаспори, то тепер канадці знають не тільки, що Крим – це частина України, але і про те, що там проживає корінний народ, який зараз став заручником путінської Росії», – сказав він «Крим.Реалії».

Ірсай зазначив, що кримськотатарська громада провінції Онтаріо переформатувалася після анексії півострова на Канадську асоціацію кримських татар.

«Це дозволило нам виступати і захищати права народу на рівні уряду», – додав Ірсай.

За його словами, свою діяльність кримські татари Канади координують з Лігою українців Канади. Одним з результатів роботи діаспори стала заява на підтримку кримських татар у парламенті провінції Онтаріо у 71-ту річницю депортації. Прозвучала кримськотатарська тема і в канадському парламенті.

«Два місяці тому депутат канадського уряду Джеймс Безан зробив заяву, в якій він різко засудив політику окупаційної влади Криму і закликав парламент і світове співтовариство зробити все для звільнення кримськотатарських ув'язнених», – зазначив лідер кримських татар Канади.

Кримські татари в цій країні прагнуть інформувати своїх співгромадян про депортацію 1944 року. Такий досвід є в українців – у канадських школах щорічно проходить урок, присвячений Голодомору. У книгу про Голодомор українців тепер планують внести інформацію про жертв цієї трагедії серед кримських татар.

Сприятливий час для кримськотатарської політики

Наявність або відсутність кримськотатарської діаспори нерідко виявляється вирішальним фактором у позиції західних держав. У Франції кримських татар мало, а активність і вплив російських лобістів великі. Всупереч рішенню офіційного Парижа запровадити санкції проти Росії у відповідь на анексію Криму, депутати Європейського парламенту від цієї країни відвідували півострів і зустрічалися з представниками російської влади.

«Візити двох-трьох кримськотатарських політиків мало що дають поки що, тому не дивуйтеся, що хтось із французів їде до Криму в обхід Києва. Тут у нас – потужний центр впливу Москви, який пригощає наших депутатів ікричкою чорною і горілкою», – сказав «Крим.Реалії» співредактор журналу Caucasus Survey, чеченський історик Маірбек Вачагаєв, який проживає в Парижі.

При цьому ситуація сприяє результативній політиці кримських татар за межами України, вважає експерт.

«У татар Криму є потужний важіль – Анкара, який і має стати голосом татар у світі, поки Ердоган не кинувся тиснути руку Путіну. У кримських татар є Київ. Погано, що в самому Києві не знають що робити, а робити треба все, щоб діяли всі органи управління кримських татар на території України», – додав Вачагаєв.

Однією з умов успіху чеченський дослідник вважає розширення кола лобістів інтересів кримських татар.

Кримськотатарські лідери – не новачки в дипломатії. Мустафі Джемілєву доводилося підтримувати діалог з Ердоганом у період президентства Віктора Януковича. Тоді турецький лідер рекомендував кримським татарам бути лояльнішими до офіційного Києва, який демонстративно ігнорував Меджліс. Кримські татари гідно витримали тиск із боку союзників.

Тюрколог Олесь Кульчинський зазначає, що кримськотатарський чинник виник у міжнародній політиці з моменту повернення народу з депортації.

«Самим своїм існуванням кримські татари перешкоджають амбітним намірам Росії, заснованим на її імперській ідеології. Йдеться про божевільні проекти поширення «русского мира» до Середземномор'я. Але по суті, досі ця роль кримських татар залишається незрозумілою світовій громадськості», – сказав він «Крим.Реалії».

Експерт додав, що після деокупації Крим може стати центром тяжіння для тюркських народів, унаслідок чого там зміниться як демографічна, так і політична ситуація.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»