Без реформ не буде допомоги. Під час візиту в Київ заступник помічника міністра оборони США Майкл Карпентер озвучив позицію Вашингтона: Україна має продемонструвати послідовну програму оборонної реформи, а рівень допомоги буде залежати від темпу реформ.
– У Вас була достатньо різка розмова з депутатами українського парламенту. Сполучені Штати не задоволені темпами реформ в українській армії. Все насправді так погано?
– Моє послання було одне для всіх, з ким я зустрічався в Києві – для деяких депутатів Верховної Ради, для начальника Генерального штабу, міністра закордонних справ Клімкіна, міністра оборони Полторака.
Усім співрозмовникам я говорив, що Сполучені Штати дуже пишаються тим, що цього року виділили Україні 335 мільйонів доларів на допомогу в сфері безпеки. Це продовження допомоги, яку ми надаємо протягом останніх двох років. Минулого року вона була спрямована на навчання Національної гвардії. Ми запровадили програму підготовки інструкторів, і вона виявилась дуже успішною. З листопада минулого року ми розпочали схожі програми у Збройних силах України і в Силах спеціальних операцій. Ми бачимо, що зусилля успішні.
Ми будемо прив’язувати обсяг допомоги до тих реформ, які Україна робить
Однак ми хочемо переконатися, що наша навчальна місія, як і допомога технікою, супроводжується реформами, щоб домогтися сумісності зі стандартами НАТО до 2020 року. В найближчі тижні і місяці ми в Пентагоні матимемо розмову з Конгресом щодо рівня фінансування для України на наступний рік. Кошти, ймовірно, будуть залежати від амбіцій України в реалізації оборонних реформ.
Доти, доки Україна докладає щирих зусиль для запровадження реформ, наша допомога в сфері безпеки триватиме. Але ми будемо прив’язувати обсяг допомоги до тих реформ, які Україна робить.
– Як Ви оцінюєте хід реформ у Міністерстві оборони України?
– Україна пройшла довгий шлях протягом останніх двох років. Я думаю, зараз дуже рання стадія процесу реформ. Мається на увазі, що зараз Україна випрацьовує власні концепції та стратегії, як впроваджуватимуться реформи.
Коли Україна завершить ці документи і підготує дорожню карту їх реалізації, тоді ми зможемо оцінити, наскільки вони успішні.
В України є реальна можливість. Саміт (НАТО – ред.) у Варшаві є тим важливим моментом, коли Україна може продемонструвати, що має послідовну програму оборонної реформи. В ідеалі було б добре, щоб ця програма була погоджена з Багатонаціональною об’єднаною комісією у питаннях оборонного реформування, членом якої є США і членом якої є Україна.
Якщо ми матимемо компроміс, як рухатись далі, тоді ми зможемо надати адекватну допомогу, підтримати зусилля та допомогти їх розвинути.
– Чи допомагають США Україні вибудувати таку стратегію реформ? Яким чином?
Найближчим часом я відвідаю Яворів, щоб на власні очі подивитися, як відбуваються навчання
– Безперечно. Ми маємо європейське командування, що розташоване в Німеччині, і воно дуже тісно співпрацює в цьому напрямку. Регулярно відбуваються зустрічі у форматі Багатонаціональної об’єднаної комісії. Ми спілкуємося з представниками Збройних сил України, коли вони відвідують Вашингтон. Також ми відвідуємо Київ.
Найближчим часом я відвідаю Яворів, щоб на власні очі подивитися, як відбуваються навчання, оцінити цю частину наших зусиль, поспілкуватися зі студентами, з інструкторами: і українськими, і американськими. Можливо, зрозуміти, що потребує удосконалення. Але в цілому ми розуміємо, що це навчання є дуже успішним.
– Як Ви оцінюєте ситуацію в регіоні і чи очікуєте нового наступу з боку проросійських сил?
Безпекова ситуація в Донбасі дуже тривожна. Впродовж останніх дванадцяти місяців ми бачили, що на Донбас із Росії прибуло понад тисячу одиниць техніки. І все це викликає занепокоєння
– Безпекова ситуація в Донбасі дуже тривожна. По всій лінії розмежування ми спостерігаємо те, що називається «контрольована ескалація насилля». Ми також бачимо, що залучене важке озброєння. Впродовж останніх дванадцяти місяців ми бачили, що на Донбас із Росії прибуло понад тисячу одиниць техніки. І все це викликає занепокоєння.
Не можу розмірковувати над тим, що принесе майбутнє, але, очевидно, за останні шість, сім або вісім тижнів ми бачимо, як я вже сказав, контрольовану ескалацію насильства.
