Київ – Верховна Рада у четвер проголосувала за призначення на посаду прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, дотеперішнього спікера парламенту, та за склад уряду, який він запропонував. Утім, програму нового уряду Верховна Рада підтримала лише з четвертої спроби. Представники фракцій, які вийшли з коаліції, говорять про порушення під час призначення нового уряду, і висловлюють сумнів у тому, що він буде ефективним. Частина ж експертів, позитивно оцінюючи постать нового прем’єра, але поставила під сумнів професіоналізм частини міністрів. Сам Гройсман обіцяє досягнути з новим складом уряду швидких результатів.
Верховна Рада підтримала персональний склад нового уряду, який вніс на її розгляд новообраний прем’єр Володимир Гройсман. За це проголосували 239 депутатів.
Гройсман запропонував обрати Степана Кубіва першим віце-прем’єром, а віце-прем’єрами за його поданням стали Володимир Кістіон, Іванна Климпуш-Цинцадзе (вона відповідатиме за європейську та євроатлантичну інтеграцію), Павло Розенко, В’ячеслав Кириленко та Геннадій Зубко (він також буде міністром регіонального розвитку).
За поданням прем’єра, міністром фінансів став Олександр Данилюк, міністром Кабінету міністрів – Олександр Саєнко, міністром юстиції – Павло Петренко, міністром соціальної політики – Андрій Рева, міністром екології та природних ресурсів – Остап Семерак.
Мінагрополітики очолив Тарас Кутовий, Мінінформполітики – Юрій Стець, Міносвіти – Лілія Гриневич.
Міністром молоді і спорту став Ігор Жданов, міністром культури – Євген Нищук, а міністром інфраструктури – Володимир Омелян.
Нове міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб очолив Вадим Черниш, а Міненерго – Ігор Насалик.
Міністра оборони Степана Полторака, міністра закордонних справ Павла Клімкіна та очільника МВС Арсена Авакова вніс на розгляд парламенту президент Петро Порошенко, і Верховна Рада так само проголосувала за них.
Що ж до міністра охорони здоров’я, то переговори ще тривають, зізнався голова фракції «БПП» Юрій Луценко.
Популізм є не меншим ворогом, ніж зовнішня агресія. Деякі партії обіцяють усе, а не роблять нічогоВолодимир Гройсман
Подолання безробіття, бюрократії та корупції, дерегуляція та енергоефективність є серед головних цілей нового уряду. Про це новопризначений прем’єр Володимир Гройсман заявив, презентуючи урядову програму в парламенті.
«Я реаліст і вважаю, що популізм є не меншим ворогом, ніж зовнішня агресія. Деякі партії обіцяють усе, а не роблять нічого. Тому, ухвалюючи непопулярні рішення, ми маємо іти до людей і пояснювати», – зазначив прем’єр.
Ми повинні негайно дослідити обидва проекти податкового кодексу і ухвалити консолідований варіант, і запровадити мораторій на зміни до податкового законодавства на 3-5 роківВолодимир Гройсман
«Ми повинні негайно повернутися до податкової реформи, залучити експертів. Дослідити обидва проекти податкового кодексу і ухвалити консолідований варіант, щоб якнайшвидше забезпечити економічне зростання. І (після цього – ред.) запровадити мораторій на зміни до податкового законодавства на 3-5 років», – наголосив голова уряду.
Детальну програму дій він пообіцяв подати до парламенту найближчим часом та обговорити її з депутатами.
Утім, тричі голосування за програму уряду провалилося. З другого разу програма набрала 226 голосів, але лідер Радикальної партії Олег Ляшко виявив двох депутатів, які тиснули по кілька кнопок, а повторне голосування виявилося безрезультатним. Лише після перерви та консультацій програму уряду схвалили.
Парубія-спікера депутати підтримали більш охоче, ніж Гройсмана-прем’єра
Верховна Рада одразу після призначення Гройсмана прем’єром забрала в нього посаду спікера. На його місце обрали колишнього заступника голови парламенту та екс-коменданта Майдану під час Революції гідності Андрія Парубія. На відміну від голосування за уряд, коли «за» були тільки «БПП», «Народний фронт» і позафракційні, Андрія Парубія підтримали також «Радикальна партія», «Самопоміч» та «Батьківщина» – разом 284 голоси.
Так, заступник голови фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв зауважив, що парламент залишається досить ефективним органом влади. І висловив сподівання, що Парубій працюватиме краще за Гройсмана, якого Соболєв звинувачує у порушеннях регламенту в період його головування.
Розрив між владою і суспільством наближатиметься до показників часів Януковича – Ігор Луценко
Чинна влада порушувала закон під час призначення нового уряду, і найімовірніше, вимоги законодавства ігноруватимуться і надалі, після появи нового Кабміну, припустив у розмові з Радіо Свобода депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко.
«Розрив між владою і суспільством наближатиметься до тих показників, які були в часи Януковича. Тобто недовіра до влади і радикальне несприйняття її юридично-нігілістичної поведінки. Це коли закон демонстративно не виконується першими особами держави під час найголовніших алгоритмів, як-от призначення уряду. Що вже говорити про дрібніші питання? Діють так само. «Неважливий закон, важливо – як ми хочемо». Це шлях до революційної ситуації, з якої ми виходитимемо, сподіваюся, ненасильницьким шляхом. Але можливі й інші варіанти, на жаль», – зауважив Ігор Луценко.
З подібною критикою процесу призначення уряду виступив і депутат від «Радикальної партії Ляшка» Ігор Мосійчук.
Структура і план дій Кабміну важать більше за постать прем’єра – експерти
Немає значення, яке прізвище має очільник уряду, якщо «немає порядку денного, який він пропонує країні», говорить політолог Віталій Бала.
«Головне те, яким чином буде сформований порядок для України, який буде план дій, щоб це втілити в життя і тоді можна буде зрозуміти, чи підходить Гройсман для цього плану. Оцінити голову уряду можна тільки тоді, коли він запропонує, що він буде робити і в який спосіб, і потім з часом буде він це робити чи не буде. Все інше – певні теоретичні сценарії», – наголосив Бала.
Подібну думку висловив і політолог Сергій Гайдай. Він у соцмережах закликав змінювати саму структуру і принципи роботи Кабміну.
Політолог Вадим Карасьов, загалом позитивно оцінюючи політичну постать Володимира Гройсмана, говорить про слабкість кадрового складу уряду та відсутність його достатньої підтримки у парламенті.
«Ефективність залежить не тільки від якісного складу Кабміну, але й він викликає сумніви. Погляньмо на освіту і досвід міністрів, особливо економічного блоку. Друге: чи є стабільна більшість для проведення рішень в парламенті? – Немає. Тож Кабмін приречений під кожний закон формувати кон’юнктурну більшість, беручи голоси від лобістських груп. Такі закони навряд чи будуть якісними», – визнає політолог.
Ще одним негативним фактором він вважає наявність у парламенті «кількох опозицій», що не сприяє стабільності законодавчого органу. У Вадима Карасьова є й інші застереження.
«Ще одне застереження: чи буде налагоджена співпраці з МВФ? Колишній міністр фінансів Наталія Яресько була зрозумілою для міжнародних донорів. Нові міністри економічного блоку – чи будуть зрозумілими?» – зауважує аналітик.
За словами Карасьова, новий прем’єр – молода і амбітна людина, але він не знає, чи вдасться йому компенсувати те, що список урядовців «на коліні» сформували за три дні, з урахуванням інтересів двох політичних сил парламенту та особисто Порошенка. Отже, «криза закінчилася лише частково», її глибинні причини залишаються, підсумовує аналітик.
На призначення нового прем’єра та складу українського уряду вже відреагував Євросоюз. За словами представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріки Моґеріні та єврокомісара з європейської політики сусідства і перемовин про вступ Йоганнеса Гана, Україні потрібно скористатися імпульсом, наданим призначенням нового прем’єр-міністра і нового уряду, – насамперед для відновлення довіри українських громадян. Єврокомісари обіцяють підтримувати новий уряд на шляху реформ.
