Брюссель – Нідерланди створили унікальну ситуацію: ні Амстердам, ні Брюссель, ні Київ тепер не знають, якою буде подальша доля українсько-європейської угоди, що передбачає політичне та економічне зближення. Західні аналітики окреслюють свої варіанти подальших кроків: від категоричних змін та відкидання частини Угоди про асоціацію і до можливості простого не звертання уваги на результати референдуму у Нідерландах, який зрештою, мав суто консультативний характер.
Що робити з результатами референдуму у Нідерландах, який відбувся 6 квітня, та які будуть подальші кроки – вирішувати нідерландській владі. Таку позицію наразі займає Брюссель, де тільки заявили, що взяли до уваги та засмучені тим, що у Нідерландах не підтримали українсько-європейську асоціацію.
Тим часом підготовка відповіді уряду цієї країни на результати референдуму може тривати тижні, а можливо, й місяці, – заявив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.
Він уточнив, що буде обговорювати це разом з іншими установами – в уряді, далі в парламенті, потім в Європейському союзі. А щоб не було поспішних очікувань, Рютте попередив: «ми не хочемо підводити людей, які прийшли голосувати, і з повагою до їхнього вибору – «за» чи «проти» – ми ухвалимо дуже зважене рішення», – заявив нідерландський прем’єр.
То що тепер буде із асоціацією між Україною та ЄС, невже на ній варто «поставити хрест»?
«Ні, Угода про асоціацію не померла, – відповідає Роза Балфур, політолог із Фонду Маршалла в Брюсселі. – Її вже ратифікували 27 держав-членів, і навіть нідерландський парламент підтримав цей документ. Решта Євросоюзу не захоче знову розпочинати переговори».
Амстердам «відгородиться» поправкою про неможливість членства – Балфур
«Найвірогідніше, прем’єр-міністр Нідерландів через кілька місяців, можливо, після завершення головування його держави у ЄС, спробує домовитися у себе вдома щодо якогось додатку до угоди – протоколу чи декларації, чим максимально «відгородиться» від неї. Ним буде чітко підтверджено, що угода не призведе до членства України в ЄС – речі, яку нідерландцям ніхто не пояснив», – каже брюссельський аналітик, звертаючи увагу на те, що саме побоювання подальшого розширення Європейської співдружності здебільшого й були причиною голосування нідерландцями «проти» асоціації з Україною 6 квітня.
Не погоджується з тим, що угода вже неактуальна і Альт Віллем Херінґа, професор конституційного права Маастрихтського університету.
«Це не означає, що перекреслено всю угоду, – каже він. – Її частина, що перебуває винятково у європейській компетенції, діятиме далі. Тим часом на місці тієї невеликої частини, яку Нідерланди заблокували, можливо з’явиться нова угода між 27 державами ЄС та Україною».
Брюссельські аналітики загалом вимальовують кілька сценаріїв, які, можливо, реалізують ЄС та Амстердам.
Шість можливих сценаріїв розвитку подій після референдуму
Перший сценарій – уряд Нідерландів проігнорує результати цього суто консультативного референдуму. Надія на це дуже мала, бо прем’єр-міністр Рютте пообіцяв дуже зважено підійти до думки громадян, переважна більшість з яких сказала «ні» українсько-європейському політично-економічному зближенню. Тому якщо сутності угоди не змінять, то принаймні робитимуть вигляд, що сприймають «голос народу» дуже серйозно.
Другий сценарій – рішуча відмова влади Нідерландів від Угоди про асоціацію. Поки Рютте й парламентарі міркують над подальшими діями, євроскептики та популісти з нетерпінням очікують якнайшвидшої категоричної реакції. Але просто відкинути асоціативну домовленість між Україною та ЄС Амстердаму не може вже тому, що вона була підтримана всіма іншими державами співдружності.
Третій сценарій – розділ угоди на частини та порятунок тільки європейської, яка включає зону вільної торгівлі. Щоправда, такий крок дуже складний, адже вимагатиме нового тривалого ратифікаційного процесу в усіх державах ЄС та Україні.
Четвертий сценарій – найімовірніший і його позитивно оцінюють в брюссельських євроустановах. Його суть така: Нідерланди ратифікують Угоду про асоціацію, але з додатком, де є положення, що цей документ не може вважатися першим кроком до членства в ЄС.
Є ще й п’ятий сценарій, який повторює попередній, але з тією поправкою, що кожна з 27 держав ЄС створює подібний додаток до угоди. Хоча тут може бути багато дискусій та блокувань з боку таких країн, як Литва, Швеція чи Польща, які дуже палко відстоюють право України стати одного дня повноправним членом ЄС.
Ніхто не знає, як вирішуватиметься дилема щодо подальшої ратифікації українсько-європейської угоди, але все відбуватиметься приблизно в такому порядку: спочатку уряд та парламент Нідерландів визначаться, а потім до справи долучиться ЄС, пояснює експерт з Центру європейських політичних досліджень Ґійом Ван дер Ло.
Один з варіантів – це висунуть на обговорення саміту ЄС у червніҐійом Ван дер Ло
«Один з варіантів – це висунуть на обговорення саміту ЄС у червні, – припускає експерт. – А до того часу, нічого не буде змінено, бо угода вже застосовується на тимчасовій основі. Це триватиме, адже зону вільної торгівлі не можна зупинити через бажання одних Нідерландів. Та це, зрештою, і не входить у їхні плани».
Але слід дочекатися внутрішнього рішення Нідерландів, а вже далі процес йтиме дуже швидко, бо ні євроустанови, ні окремі країни ЄС не хочуть зволікати із остаточним ухваленням асоціативної угоди з Україною, додає Ван дер Лоо. Затримка, на його думку, може виникнути, коли рішення нідерландського уряду вимагатиме додаткових переговорів із Києвом. Причина у тому, що українці можуть не погодитися на деякі їхні пропозиції, скажімо, офіційне чітке блокування можливого майбутнього вступу України до ЄС.
Нарешті, можливий і шостий сценарій: так би мовити, сценарій вичікування. Ні Нідерланди, ні ЄС нічого не змінюють, а асоціативна угода діє, як і донині. Такий варіант ймовірний з огляду на два приклади з минулого. Перший – Угода про асоціацію між ЄС та Боснією й Герцоговиною, яка була підписана в 2008 році, але набрала чинності тільки в 2015-му. Водночас всі минулі сім років діяла тимчасова угода, яка без проблем забезпечувала правові основи для торгівлі між ЄС і Боснією. Другий приклад – Швейцарія, де в 2014-му референдумом проголосували за суворі квоти на трудових мігрантів із ЄС. Поки переговори з цього питання тривають ось вже понад два роки, люди й далі продовжують вільно пересуватися й працювати, де бажають.
Скільки ЄС готовий чекати нідерландського рішення?
Скільки на рішення Гааги й Амстердама щодо подальшої долі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС готова чекати Європейська комісія, запитало Радіо Свобода у єврокомісара з політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнеса Гана.
«Не слід забувати, що 27 держав ЄС, окрім Нідерландів, вже ратифікували цю угоду. Я не можу нічого передбачити, адже ця ситуація доволі унікальна. М’яч наразі – на полі Нідерландів. Вони міркують, як бути далі, а нам залишається чекати й бачити, якою буде їхня пропозиція», – відповідає член Європейської комісії.
Йоганнес Ган додає, що Єврокомісія також далі просуватиме план щодо лібералізації візового режиму з Україною, не заважаючи на негативні результати референдуму в Нідерландах.
На цю ж тему:
13.04.2016
Після референдуму в Нідерландах найменше нервувати слід Україні – Сіліна
«Адже ніхто через нідерландський референдум не скасовуватиме угоду й не починатиме переговори по новому колу» далі
13.04.2016
У Нідерландах може відбутися другий референдум щодо України – євродепутат
Ірландія раніше двічі проводила референдум щодо розширення ЄС на посткомуністичні країни – спочатку відкинувши його, а потім переконливо затвердивши далі
