В уряді від «Народного фронту» було лише три міністри – Кривошея

Гості передачі «Ваша Свобода»: народні депутати Оксана Юринець (БПП) і Геннадій Кривошея («Народний фронт»).

Віталій Портников: Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк напередодні заявив, що йде у відставку. Відповідне подання у Верховну Раду буде внесене 12 квітня, – наголосив прем’єр.

Арсеній Яценюк: Я прийняв рішення скласти повноваження прем’єр-міністра України. Не можна допустити одного – дестабілізації виконавчої влади під час війни. Така перспектива неминуча, якщо після відставки не буде негайно обрано новий уряд України.

Парламентська фракція БПП висунула на посаду глави уряду Володимира Гройсмана. Зробивши все для стабільності і спадкоємності курсу, заявляю про рішення передати обов’язки та відповідальність керівника уряду України.

– «Народний фронт», фракція чинного прем’єр-міністра, пропонує взагалі завтра проголосувати всі необхідні кадрові рішення – обрати нового прем’єр-міністра, новий склад Кабміна і навіть нового генпрокурора.

Пане Кривошея, а чому ви так поспішаєте? Ви чекали, чекали, чекали, а тепер ось раптом за один день треба. Знаєте, 12 квітня – це такий День космонавтики. Раніше до цього свята теж кораблі в космічний простір запускали, космонавтів нагороджували орденами. А ми маємо за один день і уряд сформувати, і прем’єр-міністра обрати, і навіть генпрокурора обрати. Що за поспіх?

​Геннадій Кривошея: Про те, що це має бути в один день, ми говоримо вже декілька тижнів. І це не лише вчорашня заява прем’єр-міністра. Просто всі говоримо про те, що проблема полягала в тому, що Арсеній Яценюк не хоче подати заяву про відставку. Арсеній Петрович зробив відважний крок і сказав: шановні, я заявлю про це, заявляю про це не у вівторок, а заявив про е вчора, тому, щонайменше, є ще два дні для того, щоб в дійсності подолати цю політичну кризу.

Але питання полягає в тому, наскільки ми розуміємо те, що це проблема була лише в тому, що окремі політичні сили чи окремі політики, займаючись звичайними політичними, використовуючи різні політичні заяви, просто намагалися фактично збити прем’єра як такого, мотивуючи якимись негараздами, але на даному етапі просто складається відчуття, чи розуміють вони, що буде після того, який буде послідовник, що буде послідовністю після цього. І насправді моя, наприклад, думка, чи виграє від цього Україна? Я, чесно кажучи, до кінця у цьому не впевнений.

– Пані Юринець, я хотів би задати Вам не політкоректне запитання. А у вас взагалі коаліція є? А?

​Оксана Юринець: Правильно Ви почали. Тому що треба почати – з голови стати на ноги і сформувати коаліцію.

​– Якщо є можливість. Іноді немає можливості. Стоїш на голові до наступних виборів.

​Оксана Юринець: Дуже часто спостерігається ситуація, коли немає приземленості в депутатів, вони десь у хмаринках витають, тому не розуміють всієї серйозності відповідальності ситуації, яка склалася в країні. І мені здається, що, власне, з цього треба буде почати завтра. Якщо це можна зробити вкрай швидко, я тут хочу підтримати колегу, для чого тягнути якісь речі? Вже і так ми відтягнули, якщо Ви кажете, що у стані збитого льотчика не хотів перебувати прем’єр і подав у відставку. Ну, це відбулося.

Я взагалі за те, щоб звітувалося про те, що було зроблено, які результати, показники. Це було би більш ефективно і корисніше в даній ситуації в країні.

– Але у Вас була така можливість кілька місяців тому послухати весь цей звіт. І дати, до речі, йому оцінку.

Оксана Юринець: Такої можливості не було. Чомусь не виходило. І міністерства особливо окремо не звітували. Цифри, які ми могли подивитися і проспостерігати, теж взагалі наводили на роздуми. Це таке. Я думаю, що ми точно зараз маємо проектувати майбутнє, а не говорити, що було в минулому. І так багато часу втрачено.

Я сподіваюся, що завтра таки той день буде вирішальним в історії України і можливості наші сьогодні стабілізувати ситуацію, яка склалася.

Геннадій Кривошея: Я повністю згоден, що потрібно моделювати майбутнє. Але в любому випадку треба проаналізувати те, що було за останніх два роки. Питання не навіть в кадрових рішеннях, а питання в тому, який взагалі був в цілому уряд.

Шановні друзі, у нас кожен міністр – це була якась своя ЗАТ здебільшого, наприклад, як міністр екології, Мінекології, яке взагалі не працює. Наше завдання зараз зрозуміти, щоб вони знову не перетворилися в ці ЗАТ, тому що в подальшому тоді буде новому прем’єру ще набагато гірше. І ми повинні це зрозуміти. Тому що на сьогоднішній день Арсеній Яценюк був просто фактично фігурою, де від «Народного фронту» було лише три міністри, а решта міністрів просто займалися незрозуміло чим, або популістичними заявами, або фактично ігнорували свої обов’язки як міністри, займаючись своїм бізнесом.

– Прямо всі?

Геннадій Кривошея: Я говорю, що окремі міністри. Я не говорю про всіх. Я говорю про окремі міністерства. Тому наразі ми повинні розуміти, що питання стоїть не лише… Для мене, наприклад, не лише в прем’єрі. Питання стоїть в першу чергу у тих кваліфікованих міністрах і заступниках міністрів. Тому що я по профільному комітету можу сказати, що є дуже багато проблем, наприклад, у Мінекономіки. Тому однозначно на цьому також треба акцентувати увагу.

– Давайте подивимося опитування, яке ми провели на київських вулицях, чого все ж таки бажають самі громадяни від нового уряду і нового прем’єр-міністра.

Респондентка (переклад): Помінятися може лише в тому випадку, якщо до влади не прийдуть олігархи.

Респондент (переклад): Гірше не буде. Гірше не буде. А краще? Може статися.

Респондентка: Я бачу наслідки дуже погані. Продаж державних підприємств, землі планується, децентралізація, яка… Так, Яценюк комусь так дуже-дуже заважав.

Респондентка: Всі вважають, що Яценюку треба піти у відставку, що він – одна з причин кризи, скажемо так.

Респондент (переклад): Блін, якби я ще у політиці розбирався, то було би взагалі прекрасно!

Я тільки розумію так, що коли міняють одну людина, от вона накрала, наприклад, і починають красти трішки менше, тому що треба сховище для всього накраденого збільшувати, а коли беруть нову людину, ставлять, то їй треба заново накрасти. Тобто для того, щоб знову набрати стільки, скільки вже набрав попередній.

Респондентка: Я вважаю, що немає значення, хто там зараз. У мене навіть з’явилася така думка, що поки покоління незалежних людей не виросте,то у нас нічого не змінить.

Респондент (переклад): Була сподівання, а зараз вони померли, як в принципі у всіх решти людей. В країні нічого не поміняється.

– Треба сказати, що не дуже оптимістичні, як бачите, у людей враження. Але тут є важливим момент такий. У таких неоптимістичних моментах потрібно розширювати базу соціальної довіри. А так сталося, що кудись ваші союзники, тобто і «Батьківщини», і «Самопомочі», «Радикальна партія», кудись ви їх згубили по дорозі створення нової коаліції, пані Юринець.

​Оксана Юринець: На жаль, сумно. Тому що нас в парламенті. Мені здається, багато що залежить, що було сформовано колись, і воно далі продовжує жити. Реально відчуття того, про що я говорили на початку, що земля з-під ніг виходить, я так розумію, не є у всіх. І далі ігри, і далі пропонується, що давайте знову вибори запропонуємо. Навіщо нам пропонувати реформи, зміни в країні, давайте будемо вибори пропонувати?

– І багато хто вважає, що вибори можуть докорінно змінити ситуацію з реформами.

​Оксана Юринець: Наприклад, вибори у Кривому Розі показали – докорінно можна змінити ситуацію, абсолютно повернути в іншому напрямку. Я думаю, що це точно сьогодні не потрібно країні. Про це треба говорити відверто.

Я думаю, що потрібно прийняти закон, за яким другий раз не можна бути депутатом підряд, наступний раз знову. І це тоді змусить 5 років ефективно, нормально відпрацювати, щоб з чимось потім йти, пропонуючи, що за цей час ти щось зробив.

Насправді, якщо дивитися, мені навіть не треба слухати тут вашу зібрану інформацію, бо, наприклад, я це чую кожного разу у себе на окрузі.

– Звісно. І всі чують.

Оксана Юринець: Так. І люди говорять, і говорять дуже багато, і говорять дуже багато різних речей. У нас вже всі розбираються не тільки у футболі і в політиці, а в тому, як формувати уряд, як закінчити війну. Насправді так. Тому що дуже багато речей хочеться, щоб змінилося швидко. Позиція сьогодні така, що з моменту оголошення прем’єр-міністром цієї своєї команди, Кабміну, він автоматично відповідає за всіх міністрів, які обіймають ці посади.

Я думаю, що про багато речей треба просто говорити відразу. Цей не робить того… І не треба заважати, ховати папірці і кожного разу «Ми – команда! Ми справимося! У нас вийде!». Треба говорити відразу і відверто. Я розумію, що є компроміс…

Геннадій Кривошея: Міністра охорони здоров’я скільки разів намагалися у Верховній Раді…

Оксана Юринець: Однозначно.

Геннадій Кривошея: Тут треба брати на себе відповідальність. Розумієте? Давайте відверто говорити. Якщо подивитися на те, як голосували політичні сили, то я тут нікого не хочу обманювати, але по факту побачимо, що якраз ті сили, які були в коаліції, якраз і не підтримали звільнення того чи іншого міністра. Розумієте? А в результаті ми бачимо проблеми. З гемодіалізом, недобудована клініка «ОХМАДИТ». Людина там ніколи не була. Один раз і все.

– Не тільки про міністра охорони здоров’я йдеться, а про цілу групу міністрів йдеться.

Геннадій Кривошея: Цілу групу. І п’ять посад міністрів були вільні взагалі півроку. І на сьогоднішній день ми навіть про це не говоримо. Хоча про це прем’єр-міністр говорив неоднозначно.

– Пан Кривошея тут правий у тому, що якщо ви й надалі так поводитиметеся і з новим складом уряду, то він теж буде деморалізований. Тому що не можуть люди, які подали у відставку, працювати.

Оксана Юринець: Я думаю, що є година, яка є година запитань. І вона ніколи не була жодного часу, може, Вам була ефективною, а мені не була ефективною. Ви правильно сказали, що два роки. Два роки – це, можливо, два різних склади Кабміну, але один і той же ж прем’єр-міністр. І, напевне, це вже добрим відлік, за яким можна скласти оцінку роботи чи не роботи, чи діяльності, чи бездіяльності.

Якщо говорити, наприклад, про весь Кабмін, то по тих відчуттях, які склалися в певній ситуації після ухвалення бюджету, у мене було таке відчуття, що у мене керує два міністерства – це Мінфін і Мінюст. Всі інші міністерства, як такі статисти, щось там роблять, щось не роблять, щось встигають, щось не встигають. На жаль, була дуже сумна ситуація. І мені здається, дуже часто, напевне, від персоналій все ж таки багато що залежить в нашій країні.

– Або від того, чи є, чи немає фінансів.

Маємо запитання додзвонювачів.

Додзвонювачка: Місто Київ. Дуже дякую вашому каналу – уважно слухаю і довіряю!

По-перше, дуже помиляється Яценюк відносно українців. Надзвичайно розумна і талановита нація. І ми бачимо, яка у нас талановита молодь. На жаль, їх не пускають. Але прийдуть часи.

Ми дуже добре пам’ятаємо, коли на Майдані вбивали наших хлопців. Як тоді показував той же «5 канал», він тоді був зацікавлений, як Яценюк біг через пропускні пункти до бутику – своїй дружині всякі цяцьки купити. Так що він ще тоді показав своє лице. І «кулявлоб», і все таке. Скільки він накрав, скільки він наробив лиха, то він, по-перше, повинен не просто бути відпущеним, а покараний, згідно закону.

По-друге, звичайно, вибори. І не боятися їх кожного року. А хоч щороку і не рідше, але завжди перевибори прозоро, тобто, щоб не було мажоритарникі і, звичайно, виборчу команду замінити. І чекаємо прокурора на засадах конкурсних. Оце тоді буде правильно. І так ми чекаємо, ми, українці.

– Ну от, бачите. Вибори кожного року, прозора система, всіх карати. Це теж доповнює наше опитування. Це такий стандарт народних очікувань. Хто з політиків скаже людям, що вони будуть ще дуже тяжко жити ще кілька років, принаймні, поки не запрацює економіка, що прозора депутатська система, прозорі вибори в ситуації, коли у більшості українських громадян немає політичних поглядів, не гарантують жодних змін в парламентському корпусі?

Я весь час допитуюся у кожного партійця, який до нас приходить (може, вам це запитання задати, але не буду сьогодні): яка взагалі політична програма вашої партії? Ну, хтось обіцяє, що вона скоро буде, а хтось просто мовчить.

Оксана Юринець: Може, я як безпартійна, хоча є я є членом фракції, підтримаю цю пані, яка говорить про те, що сьогодні точно багато речей, напевне, які потребують змін. Люди про це кожного разу наголошують.

Я – мажоритарний депутат. Але я проти мажоритарної системи, тому що лише дві жінки у парламенті, які пройшли по мажоритарних округах. Це центр міста Львова, мій округ. І я розумію, що це просто було чотири роки спілкування з людьми і під час Майдану, і як депутат облради. Тому я розумію, що це можна було зробити. Але це дуже важкий шлях. І зробити це швидко або за рік часу неможливо. І точно ця система сьогодні показує, що вона не є ефективною. Можливо, відкриті пропорційні відкриті списки не такі, як були на місцевих виборах, то це щось дасть. Але, як ми знаємо, статистика – 30% успіху мали саме ті політичні сили і депутати, які були першими в цій книжечці, як у Польщі ця система була запроваджена.

Тому десь є певне здорове зерно, де ми можемо почути. Але однозначно, багато речей сьогодні – і зміна прокуратури, тому що немає системи правосуддя, яка могла би працювати ефективно, а якесь щось незрозуміле, виняткове – то там ми почули, то сьогодні ми знову ж таки чуємо ситуацію. І ми розуміємо, що це щось не працює.

Дуже часто речі, які сьогодні відбуваються в країні, таке враження, що вони не контролюються. Немає відчуття того, що це проконтрольовано. У менеджменті є такі важливі функції – це планування, організація, мотивація, контроль і регулювання…

– Чому я, так би мовити, на цьому вашу увагу зосередив? Тому що люди бажають реформ, які можна забезпечити якимись спільними діями президента, парламенту і уряду. Реформа прокуратури – це не урядова реформа. Судова реформа – це не урядова реформа. Реформа виборчої системи також потребує політичної волі всіх.

Геннадій Кривошея: Я з Вами повністю погоджуюся. Тільки тут колега говорила про те, що, мабуть, наступні вибори, які треба заборонити, щоб взагалі ті, хто був хоч раз народним депутатом, мабуть, щоб ні разу не був. Можливо. Отут, можливо, як варіант, мабуть, очиститися і вийти. Ми ж з колегою прекрасно розуміємо,що навіть якщо ми внесемо цей законопроект, ці зміни, то за них ніхто не проголосує.

– Можна далі піти. Можна політичні партії, які хоч раз обиралися, теж не допускати до виборів, і тоді оновлювати кожного року політичну систему до невпізнанності.

Оксана Юринець: Та й сама партія…

Геннадій Кривошея: Так.

Але у чому я тут з Вами повністю погоджуся? Я про це завжди і скрізь говорю: люди добрі… На сьогодні я до колеги хотів би звернутися в наступному. Я Вас прошу, от Ви кажете, що я входжу до фракції БПП, але я не є членом партії. Тобто автоматично, на підсвідомому рівні Ви знімаєте з себе відповідальність (це так звучить) тих задач, які ставила політична сила БПП, йдучи на вибори. Тому що вона виходила з політичними гаслами, які виносила саме політична сила, а не фракція! На сьогоднішній день, якщо ви вступаєте у фракцію, то ви автоматично приєднуєтеся до тих завдань.

– До її програми.

Оксана Юринець: Час нині інший. Як говорив Максиміліан Волошин, історії потрібен згусток волі. Партійність і програма неважливі. І я вважаю, що зараз на часі саме така ситуація.

Чому я так наголосила, чому я не є членом партії? Тому що, як Ви знаєте, група «УДАР», яка сформована у фракції БПП, ці депутати є безпартійними. Є частково депутати, які увійшли у політичну силу, тому що «УДАР» на той момент, це історія, тому що я хочу говорити, будучи головою фракції чотири роки в облраді, дало результат, що всі депутати фактично на той момент облради з «УДАРу» стали сьогодні депутатами Верховної Ради. Це говорить про роботу і про довіру громадян. І я просто наголошую…

– Але ваша партія сама приєдналася до «Солідарності». Це не ми, а це ви!

Оксана Юринець: Це є формування того, що ця партія в певний момент для країни була готова не дбати про свої політичні амбіції і інтереси, а об’єднувати країну. Якщо це треба було об’єднати в окреме формування, яке потім стало політичною силою, а сьогодні це є фракція БПП, то ми це зробили заради того, щоб в країні ми могли змінювати, маючи свою минулу історію.

– Якщо завтра треба буде з «Опоблоком» об’єднуватися, то теж об’єднаєтеся? Заради країни.

Оксана Юринець: Я думаю, що сьогодні ситуація не є така, щоб політичні амбіції ставити вперед. Тому що ми є на тому, щоб щось зробити, а не є в часі виборів. Коли були вибори після Майдану, якщо пам’ятаєте, березень, це були президентські вибори наступні, а далі були парламентські вибори, то це була трошки інша ситуація. І ми маємо діяти трошки…

– Так в Росії «Єдину Росію» створювали. Там не треба було навіть перекладати Максиміліана Волошина українською мовою.

​Оксана Юринець: Є багато речей, які є на поверхні. І їх можна не заговорювати, а вони стають зрозумілими для всіх. І не треба для цього мати кілька освіт, щоб багато речей бачити на поверхні.

Геннадій Кривошея: Я не казав, тому що була репліка.

До чого я вів? Я вів не до того. Це Ваше право – заявляти про політичну приналежність, вступати до тієї чи іншої фракції. Я хочу сказати, що якщо зараз, дай Боже, щоб ми у вівторок створили нову коаліцію, почнемо працювати над новими, внесемо певні зміни до коаліційної угоди, будемо працювати, то якщо далі ваша політична сила сама, якщо це буде ваш прем’єр, ваша кандидатура, буде вести, не Ви окремо, я не говорю про Вас – до Вас ніяких питань немає, але окремі є члени фракції вашої, які виходили: ми є члени іншої політичної сили, іншої партії… Так вони йшли на вибори, вели команди до місцевих органів влади. Якщо вони знову почнуть вести ту дискусію, тільки, наприклад, вже на уряд там Гройсмана, умовно кажучи, чи когось іншого від БПП, то ми знову наткнемося на ті ж самі граблі.

Ви ж зрозумійте, це буде знову та ж сама проблема. Тоді немає сенсу в нас братися за це все діло. Тоді в дійсності потрібно йти на вибори.

– Але пані Юринець, чесно кажучи, не може відповідати за всіх членів власної фракції.

Геннадій Кривошея: Ні. Я до чого веду? Що до чого це довело, чесно кажучи? Розумієте? Це довело до того, що просто відповідальність. Тому що, якщо сідали, підписували коаліційну угоду, то потрібно буде працювати. Якщо ми зараз внесемо зміни до коаліційної угоди, і ми всі за це проголосуємо, то тоді потрібно запрягатися і всім цілий рік працювати.

Виходить по цьому принципу, якщо так говорити, якщо пан Яценюк складає повноваження, то нам що, йти в опозицію? Ні, ми залишаємося далі в коаліції і будемо працювати. Ми розуміємо цю відповідальність. Я хочу, щоб всі також цю відповідальність розуміли, щоб не було цих коливань. Це до речі, те, що ми бачимо з іншими політичними силами.

– Це все якраз питання не закликів, а того, що ми побачимо реально в парламентській роботі вже найближчими днями і подивимося, наскільки цей парламент і ця нова коаліція пройдуть випробування втрати довіри новим урядом, яка неминуча в нинішніх соціальних умовах.