Спроба працювати за законом швидко призводить до банкрутства – Кінах

Заборона офшорів, яку пообіцяв президент України Петро Порошенко, не призведе до позитивного результату, кажуть представники бізнесу, пропонуючи натомість лібералізацію податкової системи. Вони переконані: якщо вести бізнес, дійсно, за законом, то швидко збанкрутуєш. Водночас кксперти пояснюють, що українські підприємці використовують офшори не лише для зменшення оподаткування, а й для захисту прав власності і можливості уникнути українських судів. Також вони виправдовують діяльність через офшори невпевненістю в тому, що податки йдуть на потреби громадян.

Виступаючи в Японії президент України Петро Порошенко заявив, що деофшоризація буде однією із важливих реформ в українській економіці.

«Я планую провести значну реформу, яка може унеможливити використання офшорних рахунків в Україні», – заявив Петро Порошенко.

Пізніше його фінансовий радник Макар Пасенюк пояснив, що йдеться про оподаткування кінцевих бенефіціарів в Україні на таких же засадах, коли б вони володіли компанією безпосередньо. Стратегію деофшоризації у напрямку прозорості наразі розробляють в НБУ.

Голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах ставиться до ініціативи президента критично і називає заяву реакцією на панамський офшорний скандал. В коментарі Радіо Свобода він наголосив, що без реформ фіскальної і судової систем та формування в Україні сучасних стандартів ведення бізнесу заборона офшорів дасть протилежний результат – тіньова сфера зростатиме, капітал буде втікати.

«В тіньовій економіці, включаючи використання тих чи інших офшорних схем, працюють не лише корупціонери. На жаль, сформовані такі умови, коли спроба працювати по закону, бути чесним, дуже швидко призводить до банкрутства. В цивілізованому розвинутому світі діє інший принцип – по закону працювати вигідно», – заявив Кінах.

Він також зазначив, що в умовах економічної кризи треба формувати умови для того, щоб бізнес залишався в країні. Зокрема, йдеться про невигідне для бізнесу валютне законодавство.

Офшорні конфлікти вирішуються не в українських судах

Виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко каже, що бізнес користується офшорами не лише для зменшення оподаткування, а й для більш ефективного вирішення конфліктів.

«Коли інвестор заходить на ринок із активами близько 100 мільйонів доларів, він завжди думає, яким чином буде залишати цей ринок. Треба буде продавати свій актив. Цілком вірогідно, що під час продажу можуть виникати якісь конфліктні ситуації. І у випадку офшору конфлікт буде вирішуватись не згідно з українським законодавством, а ми знаємо про якість судової системи в Україні. Він буде вирішуватись в Лондонському арбітражі, або десь іще за англійським правом», – заявив Устенко.

Експерт наголосив, що використання офшорів, певною мірою, виправдано чинною в Україні податковою системою, рівнем корупції і невпевненістю громадян, що їхні податки використовуються на їхню ж користь. Втім Устенко не вважає, що заборона офшорів може стати перепоною для розвитку бізнесу в Україні.

Замість реформи судової системи українські бізнесмени-політики йдуть в офшори – економіст

Голова комітету економістів України Андрій Новак називає такі виправдання бізнесу смішними – практично всі основні податкові ставки в Україні набагато нижчі, ніж в Європі.

«Звичайно, українська судова система не те місце, де можна захистити законні права, але у тому і суть – переважна кількість наших крупних бізнесменів є політичними діячами і замість того, щоб робити зміни всередині країни, знаходять для себе простіший вихід. В офшорів дві мети – ухилятися від податків і приховувати активи. Це найважчі економічні злочини в цивілізованих країнах», – заявив Новак.

Бізнес треба виводити з тіньової економіки, впевнений економіст. Це у кілька разів збільшить податкові надходження до українських бюджетів всіх рівнів. Не можна казати, що українська економіка виживає завдяки тіньовій економіці, зауважує Новак. Навпаки – невиплата податків не дає державі підвищувати соціальні стандарти, що, на думку економіста, призводить до бідного споживчого ринку.

«Нинішня ініціатива президента по забороні офшорів – це спроба перехопити ініціативу, яка пов’язана із «панамськими документами». Цими схемами користувалися понад 20 років практично всі крупні бізнесмени, в тому числі сам Порошенко. Основна тінь – це не якісь підпільні підприємства, а фінансово-бухгалтерська галузь. Її більша частина формується через офшорні схеми», – заявив Новак в ефірі Радіо Свобода.

Він вважає, що суспільство має домогтися хоча б моральної відповідальності тих, хто роками не сплачує податків.

Яценюк вже обіцяв покінчити із офшорами – експерт

На думку керуючого партнера однієї з одеських юридичних компаній Григорія Трипульского, майже весь великий бізнес стикається чи певним чином використовує в своїй діяльності офшори. Серед цілей є мінімізація оподаткування в торгових операціях, закріплення корпоративних прав, зручність валютних розрахунків тощо.

«Я вважаю, що без офшорів, однозначно, можна обійтись. Крім того, їх використання в деяких випадках може бути незаконним. Я не думаю, що можливо повністю їх побороти, але, по-перше, можна створити умови за яких вони перестануть бути необхідними, а по-друге, треба жорстко реагувати на таке використання офшорів, яке є кримінальним злочином. Наприклад, у США на відміну від України, створення офшорної компанії не заборонене, проте за ухиляння від сплати податків такої фірми підприємцям загрожує в’язниця, незалежного від статусу чи економічного стану», – заявив Трипульский.

Він також нагадав, що наприкінці 2014 року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв, що із офшорами в Україні покінчено, але на думку Трипульського ситуація не надто змінилася.

Раніше в 2011-2012 роках боротися із офшорами закликав і віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко.

Нині одна з найвідоміших офшорних країн – Кіпр, залишається головним зовнішнім інвестором України. Загальна сума його інвестицій в українську економіку – 11,7 мільярдів доларів. Утримує Кіпр перше місце також і за обсягом українських інвестицій в економіку країн світу – 93,7% або близько 6 мільярдів доларів.