Ув’язнені Олексіївської колонії у Харкові називають її «бермудським трикутником»: багато років ніхто з утримуваних там людей ні на що не скаржився. Однак, як зауважують правозахисники, переведення туди із інших тюрем засуджені боялись. Колишні в’язні, що врешті заявили про тамтешні тортури і рабську працю у дві-три зміни, тепер бояться за своє життя. За словами чоловіків, на волі за ними стежать, а деяким із постраждалих, які погодились свідчити проти керівництва закладу, погрожували розправою над їхніми родинами.
Після прибуття у 25-у колонію засудженому одразу дають зрозуміти, куди він потрапив, говорить колишній в’язень Микола Швець. За його словами, у 2012-му, коли його направили у Харків, для цього практикували побиття чи зґвалтування.
«Кладуть на стіл, заводять руки за спину і вбивають ногами у тіло наручники – аж до кісток», – каже чоловік.
Катуваннями займались як «помічники» адміністрації з числа ув’язених, так і особисто тогочасне керівництво установи, щоб змусити в’язнів безоплатно працювати по дві-три зміни на добу, розповідає Швець.
Робота була різна: в’язні виготовляють багато товарів на продаж, згадує ще один колишній засуджений Павло Панич.
«Мухоловка на клейкій стрічці – шість людей в камері її робили десять тисяч штук за добу, – зазначає він. – Якщо дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять – то всі шестеро будуть побиті».
На сайті управляння Пенітенціарної служби у Харківській області повідомляється, що у 2015 році прокуратура перевіряла Олексіївську колонію 144 рази, у жодне із відвідин скарг від засуджених не надходило.
Радіо Свобода направило запит щодо теперішніх посад тогочасних керівників Олексіївської колонії, про участь яких у тортурах говорять засуджені, і очікує на відповідь.
Поки тривають перевірки, в колонії не катують людей – Чепелянський
За словами голови громадської організації «Правозахисне об’єднання «Синдикат»» Євгена Чепелянського, наприкінці лютого цього року під Генеральною прокуратурою активісти із середовища колишніх ув’язнених оголосили голодування, після чого ГПУ почала розслідування у цій справі.
Зараз катувати людей адміністрація боїться, зауважує активіст: «Прийшов нещодавно нам лист від людини, яку етапом перевезли сюди на суд і яка дуже не хоче туди повертатися, тому що приниження триває: людині можуть дати ганчірку і змусити увесь день мити бордюр, або, якщо там у них сніг іде, то вони бігають добу з матрацом, збирають сніжинки, які падають. Але катувань, таких як раніше, немає – вони зараз цього бояться: перевірки тривають по всій Харківській області. Але якщо сьогодні не катують, це завтра може змінитися».
Тим часом за активістами організації, які займаються цією справою, стежать, а колишніх ув’язнених, що готові свідчити про те, що з ними робили в Олексіївській колонії, залякують, каже Чепелянський.
Представники «Синдикату» направили листи до МВС, СБУ та Генеральної прокуратури з проханням надати свідкам охорону через погрози розправи над ними та їхніми родинами.
Ця установа завжди була «зразкова» у пенітенціарній системі – представник омбудсмана
Представники Національного превентивного механізму проти катувань востаннє відвідували Олексіївську колонію у січні 2013-го, повідомив Радіо Свобода заступник керівника профільного департаменту офісу омбудсмана Євген Нєцвєтаєв.
«Ця установа показова завжди була у Державній пенітенціарній системі. Звідти скарги не йдуть офіційно, розумієте? І коли наші працівники у 2013 році там були, засуджені теж не скаржились на дії адміністрації. Але під час співбесід із засудженими інших установ виявляється, що, як правило, вони бояться їхати у 25-у установу», – зазначає він.
Ще одна проблема для виявлення таких випадків – в’язні, що співпрацюють із адміністрацією колонії, починають писати скарги на тих, хто протестує, говорить Геннадій Токарєв із Харківської правозахисної групи. І навіть якщо справа доходить до суду, складно сподіватися, що факт катувань офіційно визнають, каже юрист.
«Відчутних результатів розслідування таких випадків майже немає, – зауважує він. – Справи в Україні, коли катування були доведені, це справи про масові побиття. І це рішення через Європейський суд з прав людини, а не на національному рівні».
Загалом, за інформацією Департаменту з питань помилування при Адміністрації президента, на сьогодні в Україні відбувають покарання 53 тисячі людей, ще 16 тисяч перебуває у слідчих ізоляторах.
Після публікації матеріалу Державна пенітенціарна служба 7 квітня відповіла на запит Радіо Свобода, зазначивши, що Віктор Хирний, що обіймав посаду начальника Олексіївської колонії в період, коли, за словами колишніх ув’язнених, там відбувались катування, наразі «не проходить службу в органах та установах ДпТС України». Водночас, відповідно до наданої інформації, його тогочасний заступник В’ячеслав Попов сьогодні є першим заступником начальника іншого такого закладу в Харківській області – Диканівської виправної колонії №12.
