Азербайджан та підтримувані Вірменією сепаратисти Нагірного Карабаху досягли угоди про припинення вогню після наймасштабнішого загострення бойових дій за останні два десятиліття. Дипломатичний прорив стався на тлі наростаючих міжнародних закликів до стриманості між силами двох старих суперників в закавказькому регіоні – Азербайджану та Вірменії, які сперечаються за Нагірний Карабах з часів пізнього СРСР. МЗС України виступило із заявою, закликавши до стриманості і до мирного врегулювання на основі поваги до суверенітету Азербайджану та в рамках його міжнародно визнаних кордонів. А президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з азербайджанським лідером Ільхамом Алієвим, також наголосивши на підтримці Києвом територіальної цілісності Азербайджану.
Бойові дії – найгірші за майже 20 років – спалахнули в Нагірному Карабасі 2 квітня. З обох боків задіяні танки, вертольоти, артилерія. Підтягнуті були навіть «Гради» до лінії розмежування.
Тому багато хто сприйняв із полегшенням перемир’я в конфлікті, який розпочався в останні роки існування колишнього СРСР.
У заяві представники так званої Мінської групи ОБСЄ – Франція, Росія та США – закликали обидві сторони до припинення вогню, говорячи, що немає військового шляху вирішення цього конфлікту.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв сказав, що «переговори не дали результатів, але ми все ще готові до переговорного процесу».
Припинення вогню вступило в силу з опівдня 5 квітня за місцевим часом, про що було домовлено під час засідання у Відні Мінської групи ОБСЄ.
Раніше міністр закордонних справ Азербайджану Елмар Мамадьяров висловив жаль, що не вдалося за багато років знайти шляхів врегулювання конфлікту, який став замороженим, а нині перейшов а гарчу фазу.
Навіть рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції в 1993 році із закликом до негайного і безумовного виведення вірменських військ із окупованих територій АзербайджануЕлмар Мамадьяров
«Вірогідно Азербайджан є найбільш зацікавленою стороною в мирному врегулюванні та мирних переговорах, але потрібні результати з тієї точки зору, що наша територія перебуває під окупацією. Навіть рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції в 1993 році із закликом до негайного і безумовного виведення вірменських військ із окупованих територій Азербайджану. Дуже шкода, що минуло 20 років, а ми все ще маємо ту саму картину з окупованими територіями», – сказав глава азербайджанського дипломатичного відомства.
Нагірний Карабах є анклавом, насаленим переважно етнічними вірменами, а багато етнічних азербайджанців стали біженцями – зокрема з теренів, які примикають до Карабаху і були окуповані вірменськими військовими під час війни 1988-1994 років, жертвами якої стали 30 тисяч людей, а сотні тисяч стали біженцями.
Міністр закордонних справ підтримуваного Вірменією Нагірного Карабаху Карен Мірзоян пояснює позицію свого територіального утворення, який дипломатично не визнається жодною країною: «Тут не йдеться про території, а про самовизначення. Народ Нагірного Карабаху 25 років тому проголосував за незалежність. Ці люди повністю висловили свою волю і скористались своїм правом на самовизначення. Зараз нинішній режим у Баку намагається утискати цих людей не лише дипломатичними засобами, але, перш за все, військовими засобами, що є небезпечним поворотом подій».
Хто має вплив?
Нині багато хто ставить запитання, хто стоїть за цим останнім загостренням конфлікту в Нагірному Карбасі, кому це вигідно?
Експерт Європейського центру Карнеґі Том Де Вааль, який є автором книжки про Нагірний Карабах, закликає не думати, що ініціатором є Москва, оскільки провідні актори – Вірменія та Азербайджан, маючи тісні відносини з Росією, в питанні Карабаху часто діють на саморозсуд і автономно.
ОБСЄ, звичайно, не контролює ситуаціюТом Де Вааль
«ОБСЄ, звичайно, не контролює ситуацію. Люди, які можуть на щось вплинути дипломатично – вони у Вашингтоні і в Москві зокрема. Але навіть їм – і будь-якій третій стороні – важко щось зробити, коли розпочались бойові дії на місці. Там на місці лише шість спостерігачів ОБСЄ, немає жодних миротворців. Єдино можливим є політичний тиск – і це легше робити Москві. Але Нагірний Карабах є питанням номер один для Вірменії та Азербайджану. Вони не завжди слухають Москву якщо вважають, що це не відповідає їхнім національним інтересам», – сказав Том Де Вааль в інтерв’ю Радіо Свобода.
Азербайджан заявив про 16 загиблих своїх вояків, а так зване Міністерство оборони Карабаху – про 20 загиблих своїх бійців. Також є жертви і серед цивільних
Український експерт-міжнародник Віталій Кулик в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Переможцем в цій ескалації не вийшов ніхто. Можна сказати лише, що азербайджанські війська захопили стратегічно важливі висоти. Але цього не досить. Це фактично відкидає переговорний процес по Карабаху на довгу перспективу. Це показує кризу Мінської групи ОБСЄ».
Реакція світу і позиція України
У Києві біля посольства Азербайджану відбулась акція на підтримку азербайджанської сторони.
МЗС України виступило із заявою, закликавши до мирного врегулювання і висловивши занепокоєння ескалацією конфлікту.
В заяві МЗС також говорить, що Україна виступає за врегулювання конфлікту на основі дотримання суверенітету та територіальної цілісності Азербайджану, в рамках його міжнародно визнаних кордонів.
«Нинішня ситуація красномовно свідчить про те, що «заморожені конфлікти» залишаються осередком нестабільності на всьому просторі ОБСЄ, які в будь-який момент можуть спалахнути та призвести до широкомасштабних бойових дій та великих людських втрат», – йдеться в заяві МЗС України.
Азербайджан все ж залишається нашим стратегічним партнером разом із Грузією на Кавказі. І підтримка Азербайджану має бути достатньо вагомою з боку УкраїниВіталій Кулик
«Попри те, що Азербайджан і під час кримської ситуації, і під час війни на сході України займав витриману позицію, а президент Алієв навіть достатньо зустрічався з Путіним і велась кампанія з нормалізації відносин між Азербайджаном і Росією, і Азербайджан не надто відреагував на виклики в Україні і утримався під час голосувань в Раді Європи й ООН, – попри це Азербайджан все ж залишається нашим стратегічним партнером разом із Грузією на Кавказі. І підтримка Азербайджану має бути достатньо вагомою з боку України і полягати вона має не лише в політичних реверансах, але і в підтримці спільного політичного тиску і створення спільного поясу тиску в міжнародних інституціях», – зазначив Віталій Кулик в інтерв’ю.
Президент Петро Порошенко, перебуваючи з офіційним візитом у Японії, провів телефонну розмову з президентом Алієвим. Як повідомляє прес-служба українського президента, Порошенко запевнив у незмінності позиції України щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності Азербайджану в межах міжнародно визнаних кордонів.
Київ зацікавлений в азербайджанській нафті і участі азербайджанського бізнесу в інвестиційних програмах, проникненні українського капіталу на азербайджанський ринокВіталій Кулик
«Київ зацікавлений в азербайджанській нафті і участі азербайджанського бізнесу в інвестиційних програмах, проникненні українського капіталу на азербайджанський ринок, створення спільних проектів – зокрема в поставці міні-нафтопереробних заводів до Азербайджану, участі в розробках родовищ на Каспії в частині азербайджанського шельфу тощо», – каже Кулик, називаючи нинішню позицію української влади в питанні карабаського конфлікту «слушною».
