«Панамські документи» – масштабне розслідування журналістського Центру з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) про виведення коштів російських державних компаній в офшори наближеними до Володимира Путіна людьми – прес-секретар президента Дмитро Пєсков назвав «домислами», «спекуляціями» і проявом «бацили путінофобії» в західному суспільстві. Політолог і докторант Колумбійського університету Марія Снєговая вважає, що «панамські документи» вплинуть насамперед на зовнішній образ Путіна і його режиму.
– Два мільярди доларів, з точки зору того, що, як ми розуміємо, по-справжньому є статком Володимира Володимировича, смішні. З іншого боку, більшість активів російської влади, перш за все Путіна, знаходяться не в прямій власності, швидше за все, вони передані в умовне володіння людям з найближчого оточення. Ми можемо здогадуватися, хто це, в тому числі, скажімо, (Аркадій) Ротенберг, швидше за все, не зовсім на свою користь укладає угоди. На це натякає і попередня публікація того ж журналістського консорціуму про те, що Ротенберг – фактично просто агент з транзакцій. Основна цінність нинішнього розслідування – не в тому, які суми в ньому згадані, а те, наскільки добре і чітко задокументовані ці офшорні транзакції. Безпрецедентний розмір злитих матеріалів документально показує угоди особами з найближчого оточення Володимира Володимировича. Це досить чутливий удар по Кремлю.
Цінність цих документів саме в тому, що вони дають чіткий легальний важіль тиску на Кремль і переслідування Кремля за законом. Ми тепер маємо чіткі докази участі близьких до Кремля, до Володимира Путіна, осіб в таких корумпованих схемах
Зрозуміло, що ці документи не звернені безпосередньо до росіян, тому що росіяни навряд чи про це дізнаються, навряд чи це буде показано на підконтрольних Кремлю каналах, і навіть якщо дізнаються, скажуть: чого ми там не знали, зате він Крим «повернув». Ця інформація – для Заходу, для організацій, що займаються розслідуванням корупційних схем, і для західних лідерів, які тепер мають відкриті докази корумпованості Кремля. У мене немає сумнівів, що Держдепартамент та інші структури в США мали подібну інформацію і до того. Але цінність цих документів саме в тому, що вони дають чіткий легальний важіль тиску на Кремль і переслідування Кремля за законом. Ми тепер маємо чіткі докази участі близьких до Кремля, до Володимира Путіна, осіб в таких корумпованих схемах.
– Ефективність західних санкцій проти високопоставлених людей в Росії ставилася під сумнів. І часто можна було чути судження, що Захід не наважується прямо діяти проти Путіна. Чи можливо, що на Заході почнуть полювання за грошима безпосередньо російського лідера?
– По-перше, я не згодна з тим, що санкції не працюють. На мій погляд, вони досить чутливо вдарили по Кремлю. Зрозуміло, що основну роль зіграли секторальні санкції, які були введені після того, як сепаратисти збили малайзійський «Боїнг». Проте ми точно знаємо, що була велика кількість незадоволених осіб в найближчому оточенні Путіна і, взагалі, людей в Кремлі, в російській політиці, які опинилися в списку санкцій. І це, так чи інакше, знижує лояльність людей до керівництва Росії. Ба більше, жорсткі санкції, можливо, зупинили просування російських військ в Україні. Це важко довести, тому що неможливо повернути історію назад і подивитися, що б було, якби санкції не були введені. Але є досить чіткі вказівки на це. Не очікувалося, що економічна втрата буде настільки сильною для Росії. І останнє: в поєднанні з падінням цін на нафту санкції вдарили по економіці. Але це окреме питання.
Західне коло осіб, які були схильні раніше взаємодіяти з Кремлем, його політичних і бізнес-друзів, буде розуміти, що будь-які контакти з Кремлем зараз – це непристойно, це загрожує реальними легальними позовами. Кремль втрачає обличчя серед своїх
А якщо повернутися до основного питання про значення «панамських документів», ще один важливий момент ось у чому: відомо, що Путін і Кремль в цілому дуже активно намагається шукати собі друзів на Заході. Призначає їх директорами російських компаній, вводить їх до рад директорів і так далі. І тут цінність розслідування в тому, що воно додатково дискредитує Кремль. Західне коло осіб, які були схильні раніше взаємодіяти з Кремлем, його політичних і бізнес-друзів, буде розуміти, що будь-які контакти з Кремлем зараз – це непристойно, це загрожує реальними легальними позовами. Кремль втрачає обличчя серед своїх. Раніше він здавався сильним, абсолютно невразливим для будь-якої критики, а тепер ми бачимо, що він опинився в ізоляції не тільки в результаті своєї міжнародної політики, а й через ці корупційні схеми, які починають спливати. Взаємодія з Кремлем просто стає небезпечною. І країни, типу Італії, де було дуже багато шанувальників Кремля або його друзів, вони будуть менш раді взаємодії з Кремлем найближчим часом. Ось ще чому це розслідування важливе.
– Питання, що часто обговорюється: чи є у Заходу компромат на Путіна і чи намагаються з його допомогою впливати на Кремль? Коли в Москву приїжджав держсекретар США Джон Керрі, всі дивилися заворожено на його валізку. Можна згадати заяву представника Міністерства фінансів США Адама Шубіна у фільмі BBC, підтриману Держдепартаментом, що США вважають Путіна корумпованим. Це начебто передбачає, що якась доказова база цьому є. Але вона не використовується.
У тому, що Захід має документи, що підтверджують дуже високу корумпованість Кремля або близьких до нього осіб, я впевнена
– Вона може використовуватися, але не в публічний спосіб. Знову ж таки, ми не знаємо, чому стаються різноманітні витоки в пресі, скажімо, про тих же Ротенбергів. У тому, що Захід має документи, що підтверджують дуже високу корумпованість Кремля або близьких до нього осіб, я впевнена. Інша справа, наскільки ефективно ці документи використовуються західними лідерами. Це оцінити досить важко. Проте інші способи, які ми спостерігаємо на поверхні, зокрема, санкційні списки, теж дуже ефективні. І хоча Кремль робить вигляд, що це його не сильно зачіпає, «не смішіть мої «Іскандери» і так далі, насправді вони чітко б'ють по найближчому колу. І це пов'язано з моделлю управління країною, яка була збудована в Росії за час правління Путіна: при тому, що ви заробляєте в Росії, як правило, ви витрачаєте за кордоном, в розвинених країнах Європи, наприклад, на Лазурному узбережжі або в Лондоні. Санкції обмежили можливості багатьох людей з близького оточення Путіна їздити на Захід. Вони виявилися один на один з тієї самою країною, яку вони весь цей час створювали. І це призвело до великої кількості незадоволених осіб. Те, що тертя поглиблювалися, ми знаємо і з численних витоків. Нинішня публікація не поліпшить цю ситуацію.
Насправді, тиск Заходу не різко, не яскраво виражений, але зате постійний і посилюється. Адже ці матеріали опубліковані на тлі помітно виражених спроб Кремля налагодити стосунки з Заходом. Ми бачимо істотне пом'якшення кремлівської риторики, щодо припинена ескалації в Україні, припинена ескалація в Сирії та інше. Кремль помітно намагається домогтися скасування санкції в липні. Проте ми бачимо, що Захід продовжує тиск. І те, що ми спостерігаємо, лише частина цього процесу, який в підсумку як мінімум пом'якшить дії російської влади на міжнародній сцені.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
