Офшорний податковий маневр президента України (розслідування)

Анна Бабінець, Влад Лавров

(Передрук у перекладі на українську мову із сайту OCCRР)

Коли в 2014 році Петро Порошенко боровся за вищу державну посаду, він обіцяв виборцям, що продасть свою компанію Roshen – найбільший кондитерський бізнес в Україні, щоб повністю зосередитися на управлінні країною.

«Якщо мене оберуть, я буду діяти чесно і продам концерн Roshen. Як президент України я хочу і буду піклуватися виключно про добробут країни», – заявив Петро Порошенко в інтерв’ю німецькій газеті Bild менш ніж за два місяці до виборів.

Однак дії фінансових радників Порошенка і його самого змушують припустити, що на ділі шоколадний магнат був більше стурбований власним благом, ніж благом країни. У гонитві за власними інтересами Порошенко (його статки оцінюються у 858 мільйонів доларів), на думку деяких, навіть дозволив собі двічі порушити закон, надати недостовірну інформацію і позбавити країну вкрай потрібних їй в ситуації війни податків.

Сталося це, коли він заснував офшорну холдингову компанію, щоб перевести свій бізнес в юрисдикцію Британських Віргінських Островів (БВО). Цей офшор з недоброю славою часто використовують ті, хто хоче приховати власність або уникнути податків.

Його фінансові консультанти говорять, що БВО були обрані, щоб зробити корпорацію Roshen більш привабливою для потенційних покупців з-за кордону. Але одночасно це означає, що Порошенко міг заощадити мільйони доларів податків, які інакше він повинен був платити в Україні.

Гірка іронія цієї історії полягає, зокрема, в тому, що новина про «президентський офшор» з’являється в той момент, коли український уряд активно бореться з використанням «податкових гаваней», через які, за даними однієї з міжнародних організацій, країна недоотримує щорічно 11,6 мільярда доларів.

Матеріали, отримані в результаті одного з найбільших витоків інформації в історії сучасної журналістики, розкривають таємні офшорні компанії, які світові диктатори, бізнес-магнати і злочинці використовують для приховування статків, ухиляння від податків і шахрайських операцій.

Деталі реєстраційної угоди за участю Roshen можна знайти серед документів, які лягли в основу проекту «Панамські документи». Йдеться про матеріали з бази даних панамської компанії Mossack Fonseca, що надає офшорні послуги.

Документи були отримані газетою Süddeutsche Zeitung, а потім журналісти німецького видання поділилися ними з колегами з Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ – The International Consortium of Investigative Journalists) та Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP – The Organized Crime and Corruption Reporting Project).

Але ще більш трагічна іронія в тому, що, судячи за наявних документів, Порошенко щосили намагався захистити свої фінансові активи в «податковій гавані» БВО якраз в той момент, коли градус конфлікту між Україною і Росією досяг найвищої точки.

Закон писаний не для всіх?

Дії Порошенка можуть суперечити закону з огляду на дві обставини: він відкрив нову компанію, перебуваючи в кріслі президента, і не вказав цей актив у фінансовій декларації.

Як випливає з документів Mossack Fonseca, 4 серпня 2014 року старший співробітник юридичної контори Dr. K. Chrysostomides & Co LLC Джордж Іоанну направив до установчого відділу фірми Mossack Fonseca електронного листа з проханням зареєструвати нову компанію в інтересах «людини, пов’язаної з політикою».

«Йдеться про холдингову компанію для її бізнесу, <...> вона не матиме ніякого стосунку до його політичної діяльності», – зазначив у листі Іоанну і попросив повідомити, чи візьметься фірма за це доручення.

Через 17 днів установчі документи на компанію «з українським корінням» були подані в реєстраційний департамент БВО.

Адресою для нової компанії, названої Called Prime Asset Partners Ltd. (схожа з назвою української холдингової компанії Порошенка), було обрано будівлю Akara Building, де мають «прописку» тисячі офшорних фірм з усього світу. Єдиним власником став Порошенко, який вказав свою київську адресу. Прикладена до документів копія паспорта підтверджувала, що бенефіціарним власником був саме президент України.

У даних Mossack Fonseca чітко вказується, що Prime Asset Partners відведена роль холдингової компанії для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації Roshen, а джерелом коштів повинні слугувати «доходи від комерційної діяльності».

Виконавчий директор відділення Transparency International в Україні Олексій Хмара заявив OCCRP, що йдеться про серйозну проблему. За його словами, тут має місце конфлікт інтересів і, цілком ймовірно, порушення як Конституції, яка забороняє президенту займатися бізнесом, так і антикорупційного законодавства, згідно з яким заборона на приватну комерційну діяльність поширюється на всіх чиновників.

«Якщо створюється нова компанія, де державний чиновник (вже після обрання на посаду) вказується як бенефіціар, це означає, що він безпосередньо залучений в бізнес, – каже Хмара. – Тоді є порушення закону, незалежно від обставин (за яких реєструвалася компанія) або місця реєстрації».

Окрім того, президент не вказав свою нову офшорну компанію і «допоміжні» компанії у фінансовій декларації за 2014 рік, що може бути ще одним порушенням закону. Немає відомостей про це і в деклараціях за 2015 рік. Київська компанія з управління фінансами ICU, що консультує президента Порошенка, повідомила, що були засновані ще дві структури: CEE Confectionery Investments Ltd. (зареєстрована на Кіпрі у вересні 2014 року) і Roshen Europe B.V. (зареєстрована в Нідерландах у грудні 2014 року). При цьому холдингова компанія з БВО володіє кіпрською компанією, якій, у свою чергу, належить голландська компанія.

Ба більше, в декларації про доходи за той рік немає відповідного згадки ні про здобутий за кордоном дохід, ні про інвестиції в статутний капітал іноземних компаній.

У надісланому електронною поштою листі керуючий директор ICU Макар Пасенюк пояснює, що це пов’язано з тим, що «акції зареєстрованої на БВО Prime Asset Partners Limited не мають номінальної вартості, при цьому в декларації за 2014 рік необхідно було вказувати тільки подібні акції».

Однак згідно з документами, отриманими OCCRP, від самого моменту реєстрації 21 серпня 2014 року акції Prime Asset Partners Ltd. насправді коштують 1000 доларів, а їхнім єдиним власником записаний Порошенко. Загальна вартість акцій її кіпрської «дочки», CEE Confectionary, становить 2000 доларів, а голландський підрозділ, Roshen Europe B.V., має статутний капітал, що дорівнює 85 доларам. На думку експертів, хоча йдеться про відносно невеликі гроші, ці відомості повинні бути задекларовані. Коли журналіст OCCRP запитав фінконсультантів Порошенка про цю невідповідність, вони заявили йому, що у нього неправильна інформація.

Хоча вкажи президент нові іноземні активи в деклараціях у такий критичний для України момент боротьби з сепаратизмом на Донбасі, до нього могли б виникнути дуже незручні запитання.

На прохання OCCRP документи про компанії, відкриті Порошенком на БВО, на Кіпрі і в Нідерландах, переглянув аналітик українського відділення Transparency International Євген Черняк. Він звернув увагу на те, що в президентській декларації про доходи за 2014 рік немає «ні слова про закордонні активи» в графі, присвяченій володінню акціями.

Черняк заявив, що відсутність відомостей про акції Asset Partners Limited – «грубе» порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення. Мається на увазі стаття «Порушення вимог фінансового контролю» в тому, що стосується вказівки неправдивих відомостей у деклараціях про доходи держслужбовців в порушення правил антикорупційного законодавства. При цьому Черняк додав, що відповідальність за це порушення Порошенко ніс протягом року, який в цьому випадку закінчився 30 березня 2016 року, тому він не підлягає фінансовому стягненню за відомості про 2014 рік.

Щодо компаній на Кіпрі і в Нідерландах Черняк пояснює, що старі антикорупційні закони, які діяли минулого року, не давали чіткого визначення поняттю «бенефіціарному праву власності».

У президентській декларації за 2015 рік, заповненій за старим законом і оприлюдненій 1 квітня цього року, так само немає даних про будь-які іноземні компанії або ж про здобутий за кордоном дохід від продажу їхніх акцій. За інформацією проекту «Панамські документи», станом на 8 грудня 2015 року Порошенко залишався прямим власником акцій зареєстрованої на БВО фірми Prime Asset Partners Ltd. вартістю 1000 доларів. До кінця 2015 року ніяких змін в структурі власності зафіксовано не було.

Фінансовий консультант президента Макар Пасенюк 22 березня цього року, відповідаючи OCCRP, заявив, що після набуття чинності нового законодавства «всі компанії, де бенефіціарним власником є цей клієнт, будуть належним чином задекларовані».

Нові повороти тривалої історії

Із вуст Порошенка і його консультантів лунають все нові пропозиції про долю акцій Roshen. Передвиборча обіцянка продати компанію незабаром була відкинута заради ідеї створити незалежний фонд для управління нею.

Під час прес-конференції у Києві минулого січня президент України заявив, що на початку 2016 року всі його акції Roshen були переведені до так званого сліпого трасту, або в анонімне довірче управління «респектабельного закордонного банку першої величини», який буде «володіти, контролювати і розпоряджатися цими активами». Але і раніше, в листопаді 2015 року, в інтерв’ю «Німецькій хвилі» Порошенко говорив подібні слова, запевняючи, що питання з трастовим управлінням вже вирішене.

Сьогодні здається, що президент дещо поквапився з такими заявами.

Після того, як в адміністрації президента запитання журналістів OCCRP переадресували його фінансовим консультантам, в цій епопеї виявилися нові сюжетні лінії. У відповіді Макара Пасенюка говорилося про труднощі з продажем Roshen через побоювання потенційних інвесторів, пов’язаних із «вкрай нестабільною політичною і економічною ситуацією». Як наслідок, для цієї мети була створена офшорна структура, покликана також «підвищити привабливість корпорації Roshen».

У листі Пасенюк також запевнив OCCRP, що питання з довірчим управлінням не зняте з порядку денного. «Відповідна частка в концерні Roshen буде переведена в траст після того, як будуть улагоджені всі юридичні формальності», – повідомив він

За його словами, компанія з БВО вже відкрила філії на Кіпрі і в Нідерландах, хоча ці підрозділи «не володіють на сьогодні ніякими активами».

З приводу офшорів Пасенюк висловив таку думку: «Що стосується практичної сторони, то українські компанії широко використовують подібні структури».

21 березня, за день до того, як прийшла письмова відповідь від Пасенюка, Національний банк України, а також фіскальні та антимонопольні відомства країни оголосили, що узгодили спільний план дій щодо «деофшоризації» українського бізнесу.

За даними розташованої у Вашингтоні організації «Глобальна фінансова законність», яка веде моніторинг «податкових гаваней» світу, з 2004 до 2013 року нелегальні фінансові потоки щорічно позбавляли Україну в середньому 11,6 мільярда доларів. У 2013 році ця цифра становила майже чверть її держбюджету.

Чому Британські Віргінські Острови?

У бесіді з OCCRP експерти з правових та податкових питань не приховували, що відкриття холдингової компанії в офшорі, чи зроблено це з метою продажу або довірчого управління, дає колосальні податкові переваги.

Деніел Білак, керуючий партнер в київському відділенні міжнародної юридичної контори CMS Cameron McKenna, не став обговорювати деталі ситуації з Roshen, але заявив, що економія на податкових виплатах – одна з головних причин переведення активів в офшори і створення трасту.

«Такі юрисдикції, як Британські Віргінські Острови, Панама або Мальта, загальновизнано вважаються офшорами, адже мають дуже гнучке законодавство з точки зору управління активами і реєстрації компаній. Водночас там забезпечують максимальну конфіденційність і мінімальний рівень оподаткування, – каже Білак та додає: «Таким чином там цілком законно можна лімітувати свої податкові виплати».

У свою чергу Ярослав Ломакін, керуючий партнер консалтингової компанії Honest & Bright, яка працює в Лондоні, Москві та Києві, називає заснування холдингової компанії на БВО найпростішим і найдешевшим способом захистити активи, хоча і визнає, що це «погано для іміджу і репутації».

«В цілому є думка, що трасти створюються для кращого захисту активів і зменшення податкового навантаження, – говорить Ломакін. – Податок на прибуток для бізнесу і для трастів на БВО прагне до нуля. При цьому найцікавіші, багатоступінчасті [можливості] виникають, коли мова заходить про розподіл прибутку».

Але навіть якщо політики іноді можуть організувати офшорні трасти, чи повинні вони дійсно це робити?

Експерт організації Tax Justice Network Андреас Кнобель упевнений, що потенційні проблеми, пов’язані з політиками і офшорними компаніями або трастами, може вирішити тільки прозорість і гласність. Будь-який політик, у якого є траст, повинен «повідомити про наявність у нього цієї структури, вказавши закон, за яким вона була створена (щоб виключити зловживання законодавчими повноваженнями), і... надати дані про всі активи у трасті – компанії, акції і т. д.».

Кнобель зазначає, що, хоча відкриття компанії в «податковій гавані» може пояснюватися різними цілями, такими як зниження податкового тягаря або отримання переваг від більш ліберальних законів, багато хто використовує офшори для відходу від податків і для корупційної діяльності.

«Було б цікаво дізнатися, що змусило створити ці компанії, – додає експерт. – Податки? Секретність? Чому не можна було залишити все в Україні?»

«Котел»

Реєстрація компаній Порошенка відбувалася в один із найтрагічніших для України моментів. Наприкінці липня – початку серпня 2014 року жителі України з тривогою спостерігали, як Порошенко закликав під рушницю резервістів і говорив про можливе вторгнення російських військ. Телевізійні зведення про вбитих і поранених щодня нагадували про бідування війни.

Щоб надати нації впевненість, 26 липня Порошенко запросив тележурналістів на одну з баз Національної гвардії, щоб вони запам’ятали, як, піднявшись на бронемашину у військовій формі, він впевнено стріляє з кулемета. Його генерали активно готували рішучий контрнаступ, який повинен був повернути підконтрольні сепаратистам райони Донецької і Луганської областей.

Але в ці драматичні дні президент знаходив час, щоб займатися своїми офшорними структурами на іншому кінці світу. Четвертого серпня 2014 року фінконсультанти Порошенка запустили процес реєстрації холдингової компанії на БВО.

Також у серпні український Генштаб поставив завдання повернути втрачені на Донбасі території і наказав чотирьом добровольчим батальйонам зайняти Іловайськ – важливий залізничний вузол за 40 кілометрів від Донецька.

Розрахунок був на те, щоб перерізати шляхи постачання з Росії для збройних супротивників Києва в Донецьку. Українське командування, проте, не врахувало, що, за різними даними, в цей район висунулися 3500 кадрових російських військових.

21 серпня в результаті інтенсивного обстрілу з російської зброї загинули 27 українських солдатів, а події тих днів невдовзі назвуть «Іловайським котлом».

Саме цього дня був офіційно зареєстрований офшорний холдинг Порошенка на БВО.

Протягом тижня добровольчі батальйони України були оточені, а їхні командири на кілька критично важливих днів, мабуть, втратили можливості керівництва.

Глава Transparency international в Україні Олексій Хмара каже, що з моральної точки зору президент повинен був відкласти всі особисті інтереси.

«Як мінімум він міг сказати: «Хлопці, не треба зараз цим займатися – у нас є більш важливі справи, – впевнений Хмара. – Так що його мовчазна згода, його бездіяльність в той момент стали складовими морального злочину».

За лічені тижні боїв в Іловайському котлі загинуло більше військовослужбовців, ніж в під час будь-якої іншої операції, – майже п’ята частина загального числа убитих за весь час збройного конфлікту.

1 вересня 2014 року Порошенко оголосив, що Росія зробила неприкриту агресію проти України. І цього ж дня він надав фірмі Mossack Fnseca квитанцію про сплату комунальних платежів як підтвердження своєї домашньої адреси.

(Оригінал матеріалу на сайті OCCRP)

На цю ж тему: