Світовий банк може ухвалити рішення, що на третину знизить вартість низки ліків в Україні та врятує життя мільйонів пацієнтів із ВІЛ/СНІД, туберкульозом та іншими тяжкими хворобами, переконані активісти світових та українських організацій з охорони здоров’я. Для цього Світовий банк має виключити Україну з переліку країн із середнім рівнем доходів, або ж виступити з заявою, що класифікація банку не повинна використовуватися для встановлення цін і визначення об’єму допомоги.
Класифікація Світового банку, створена у 1989 році, розподілила країни світу за рівнем доходів на три категорії – з низьким, середнім та високим. Сьогодні на основі цієї класифікації більшість донорів визначають об’єм допомоги країнам, а фармацевтичні компанії виставляють ціни препаратів, пояснює голова представництва Фундації «Антиснід-США в Україні – AHF» Сергій Федоров. Україна, згідно з класифікацією є країною із середнім рівнем доходів
Чому можна бачити негативні наслідки? Бо 75% бідного населення проживає в країнах із середнім рівнем доходів. До таких країн належить і УкраїнаСергій Федоров
«Чому можна бачити негативні наслідки? Бо 75% бідного населення проживає в країнах із середнім рівнем доходів. До таких країн належить і Україна. Рівень порогу, по якому країна переходить із низького до середнього рівня доходу становить 2,86 долара в день. Це чашка кави. За ці гроші треба оплатити житло, харчування, одяг, медицину і так далі», – говорить Федоров.
У серпні минулого року АНF ініціював кампанію по перегляду критеріїв оцінки країн за рівнем доходів Світового банку. Наразі, за словами Федорова, потрібна хоча б заява Світового банку про те, що ця класифікація не повинна використовуватися для встановлення цін і визначення об’єму допомоги.
Україна може забезпечити тяжкохворих пацієнтів лише наполовину – Нізова
Щойно країна за показником рівня валового національного доходу на душу населення переходить із розряду низького рівня в середній або високий, ціна на ліки для неї зростає, говорить директор державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України» Наталія Нізова. А умови надання добровільних ліцензійних угод (дозволів на місцеве виробництво аналогів деяких ліків, що перебувають під патентом) погіршуються, або ж виробництво і поставка таких дешевих ліків, вакцин до цієї країни просто забороняються.
«Вартість лікування в Україні становить від 200 до 300 доларів за рік. Всі цивілізовані країни світу прийшли до того, що вартість річного курсу вартує 110 доларів за рік. Чому в нас така ціна? Бо за критеріями Світового банку фармацевтичні компанії продають нам ліки, які, на жаль, не виробляються в Україні, для лікування людей із ВІЛ за тими цінами, які відносяться до критеріїв країн так званого середнього рівня», – зазначає Нізова.
Вона також додає, що на сьогодні Україна здатна виділити лише близько половини необхідних коштів на лікування. А якщо найближчі два-три роки країна не охопить лікуванням 90 відсотків людей із ВІЛ, це означатиме, що боротьба з ВІЛ-інфекцією в Україні затягнеться на десятиріччя і країна залишиться в цій боротьбі одна. Адже наразі епідемія перестала бути глобальною загрозою, зауважує Нізова.
Ціна на препарати залишає 70 тисяч людей без лікування – Шерембей
Потрібна лише політична заява Світового банку, що Україну не треба оцінювати як країну з потенціалом, здатним купувати такі дорогі препарати, говорить голова Координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, що живуть із ВІЛ Дмитро Шерембей. У такому випадку фармкомпанії будуть змушені переглянути свою цінову політику, і Україна отримає адекватну вартість технологій, які рятують життя.
Ціна на препарати залишає 70 тисяч людей без лікування. Якщо б ця ціна змінилась, то всі ці люди могли би лікуватися в Україні навіть при тому бюджеті, який ми маємоДмитро Шерембей
«Ціна на препарати залишає 70 тисяч людей без лікування. Якщо б ця ціна змінилась, то всі ці люди могли би лікуватися в Україні навіть при тому бюджеті, який ми маємо. В Україні мінімальна зарплата 53 долари на місяць. І якщо Світовий банк перегляне свою точку зору, то зрозуміє, що ми не країна, яка наразі може конкурувати з іншими країнами, в яких економіка розвивається. І найкращий ілюстратор – це цінник долара і цінник в аптеці», – каже Шерембей.
Наразі ціна на ліки така, що за неї могли б лікуватися не один, а три пацієнти, зауважила у коментарі Радіо Свобода ВІЛ-позитивна пацієнтка Тетяна Лановська. До того ж, якщо Україна – країна з середнім рівнем доходу, то Глобальний фонд ООН з кожним роком зменшує її фінансування, адже вважає, що тут можуть самі справитися з епідемією і закупити ліки. Якщо не стане фінансування міжнародних донорів, то багато пацієнтів залишаться без фінансування, і масштаб епідемії зросте, наголошує Лановська.
«Ми хотіли б, щоб ця проблема вирішилась хоча б до кінця поточного року, поки ще є фінансування і покривають закупку препаратів для таких пацієнтів. Лікування ВІЛ я наразі отримую від Глобального фонду ООН, якщо він припинить фінансування, то на мене у держави може просто не вистачити коштів», – говорить Лановська.
На думку активістів, аби запобігти наслідкам некоректного використання класифікації різними донорськими організаціями, агентствами міжнародного розвитку й фармацевтичною промисловістю, в довгостроковій перспективі Світовий банк повинен переглянути свою політику стосовно класифікації країн і розробити сучасніші індикатори або ж підвищити поріг включення країн у «cередню» групу з 2,86 долара в день до 10.
