31 березня в Чехії вирішили відродити пам'ять про важливу сторінку чесько-української історії. В чеському місті Подєбради відкрили виставку, присвячену Українській господарській академії, яка працювала там на початку 20 століття.
Подєбради – курортне місто з населенням приблизно у 13 тисяч осіб, яке розташоване за 50 кілометрів від столиці Чехії, Праги. Воно відоме мінеральними джерелами та замком, а також своєю роллю в українсько-чеській історії. Саме тут у 1922 році Українським громадським комітетом в Празі у співпраці з Міністерством закордонних справ Чехії було відкрито Українську господарську академію – вищу технічну школу, в якій навчалися здебільшого українці, але також студенти інших національностей, зокрема білоруси.
За 13 років існування, до закриття у 1935 році, академія випустила кілька сотень фахівців, які в майбутньому працювали на Західній Україні або в країнах Європи.
Студенти академії навчалися здебільшого саме в Подєбрадському замку, де і було розміщено експозицію. Сьогодні тут знаходиться інститут мовної підготовки Карлового університету, що приймає іноземних студентів, які прагнуть опанувати мову та отримати вищу освіту в Чехії. Багато серед них і українців.
А майже сто років тому до міста Подєбради почали прибувати майбутні перші студенти Української господарської академії, які здебільшого були змушені емігрувати закордон під тиском тоталітарної влади. Саме ці люди та їх послідовники – студенти, викладачі, гості академії – стали головними героями експозиції.
На відкритті виставки був пристуній посол України в Чехії Борис Зайчук, який від імені посольства України в Чеській Республіці висловив подяку усім, хто долучився до пошуку та підбору матеріалів.
Ініціативу відкриття виставки привітав і заступник голови міста Подєбради Іван Углірж. «Я дуже радий цій співпраці й тому, що історією міста Подєбради цікавимося не лише ми. Споминів про академію тут не вистачало, і я впевнений, що для всіх гостей міста це буде добрим нагадуванням про українську меншину, яка жила та реалізовувала себе в Подєбрадах», – сказав він.
Церемонія відкриття привернула увагу й студентів інституту мовної підготовки, у яких саме закінчувалося навчання – дехто з них залишився на церемонію.
Це – перша виставка про Українську господарську академію. Вона відкрилась аж через 94 роки після заснування академії. До цього цьому навчальному закладу не було присвячено ані стенду навіть в районному музеї Подєбрад, наголошує один із творців виставки, історик, викладач Карлового університету, Богдан Зілінський. Уродженець Чехії сам себе називає «наполовину українцем», а історію українсько-чеських відносин – своєю пристрастю.
«Більшість учнів Української господарської академії не змогли повернутися в Україну, хіба що в західні регіони... Але вони зробили дуже багато. Через певні умови не для своєї держави, але держав інших: чи для Чехословаччини, чи Польщі, а може й західноєвропейських країн», – коментує Зілінський.
Багато випускників академії залишились у Чехії та працювали в інститутах академії наук, брали участь у проектуванні та будівництві мостів, технічних споруд в Чехії тощо.
За його словами, у технічних науках на українських територіях початку 20 століття панували російська чи польська мови, не вистачало фахівців та не була сформована фахова термінологія. Тому в Українській господарській академії все починалося фактично з нуля.
Зілінський також додає, що «тут зійшовся чудовий колектив студентів, здебільшого учасників визвольної війни, які таким чином намагалися увійти в мирне життя, знайти своє покликання на подальші роки».
Іван Углірж наголошує, що «Подєбради були центром української інтелігенції, яка емігрувала сюди у післяреволюційну добу. Багато українців залишились тут, знайшли тут свій дім та реалізували себе в науковій, медичній, навіть політичній сферах». Так Радомир Сім’янцев, який свого часу був заступником мера міста Подєбради, був сином випускника академії Валентина Сім’янцева – згадує він.
Богдан Зілінський висловив сподівання, що до сторіччя заснування академії у 2022 році українцям разом із чехами вдасться зібрати матеріали та підготувати збірник, в якому була б задокументована її історія.
Тому виставку, відкриту в Подєбрадському замку, можна вважати початком роботи над відродженням пам’яті про Українську господарську академію.
Відкриття Академії в Подєбрадах стало можливим завдяки підтримці тодішнього президента Чехословаччини Томаша Масарика, який відгукнувся на прохання українських учених і державних діячів і підтримав ініціативу відкриття вищої української школи в Подєбрадах. Підтвердженням цього є історична подія, що відбулась 9 травня 1922 року, цього дня Томаш Масарик особисто відвідав українських викладачів і студентів у Подєбрадах.
Про це розповідає низка фотографій на виставці, яка відкрилась у стінах Подєбрадського замку – місці роботи академії. Серед викладачів академії, які привітали Томаша Масарика, були відомі українські вчені, письменники, державні діячі: хімік Іван Горбачевський, історик і дипломат Максим Славінський, соціолог Ольгерд-Іполит Бочковський, ботанік і агроном Ісаак Мазепа, історик Василь Біднов, письменники Валерія О’Коннор-Вілінська і Василь Королів-Старий.
Дипломи про закінчення академії здобули понад 560 осіб, серед них низка відомих українців: поети Леонід Мосендз і Євген Маланюк, бандурист, чоловік Олени Теліги – Михайло Теліга, майбутній винахідник Олександр Ярошевський, скульптор Валентин Сім’янців. Пізніше, вже в еміграції в Америці Євген Маланюк часто згадував Подєбради, навчання в академії, яку називав «національною політехнікою», «лабораторією, де культивувався тип «новітнього українця», де «вперше викладалося і вчилося рідною мовою».
Спогадами про свого батька, також випускника академії поділився на виставці пражанин Павло Мурашко. Мова про Василя Мурашка – останнього начальника управління Повітряного флоту УНР, до Чехословаччини він дослівно дістався на крилах свого літака.
Учасники українського дня в Подєбрадах поклали квіти до пам’ятної таблиці Олени Теліги. Олена з родиною у 1923 році жила в готелі «Лібенскі» у Подєбрадах, підтримувала активні стосунки зі студентами Української господарської академії, тут також вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою. Саме в Чехії відбулося становлення Олени Теліги як поетеси, публіциста-літературознавця. Діячку ОУН Телігу вбили нацисти у Києві у Бабиному Яру 22 лютого 1942 року разом із чоловіком та її соратниками.
